Служба безпеки України повідомила про затримання 19-річного мешканця Миколаєва, який, за версією слідства, діяв за завданням ФСБ і готував убивство на замовлення громадського діяча на Київщині.
Офіційно СБУ особу потенційної жертви не назвала, обмежившись формулюванням «відомий громадський діяч», однак сам Геннадій Друзенко — правник, публіцист і співзасновник та президент Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова — публічно підтвердив, що йшлося про підготовку замаху саме на нього.
За даними Офісу Генерального прокурора затримання відбулося ще 31 липня 2026 року у Вишгородському районі Київської області, а вбивство планувалося на ранок наступного дня; розголос справі надали лише через понад місяць після цих подій, і причина такої затримки в оприлюднених джерелах не пояснюється.
Обставини справи
За версією СБУ, підозрюваного завербувала російська спецслужба через його активність у соціальних мережах, де він публікував дописи на підтримку нацистської ідеології. Отримавши завдання, він тривалий час відстежував погодинний розпорядок дня та маршрути пересування потенційної жертви, після чого забрав зі схрону, координати якого йому передала ФСБ, пістолет із набоями та глушником. План передбачав ночівлю в лісі поблизу помешкання активіста та здійснення засідки під час його ранкової прогулянки з собакою. Співробітники СБУ затримали підозрюваного безпосередньо в процесі підготовки до нападу; за результатами обшуків вилучено три пістолети з глушниками, боєприпаси та мобільні телефони з доказами контактів із ФСБ.
Хронологічно ця справа збіглася з іншою резонансною подією: за словами самого Друзенка, замах на нього планувався на той самий день, коли стався замах на командира корпусу Національної гвардії «Хартія» Ігоря Оболєнського, — обидва епізоди відносяться до кінця липня — початку серпня 2026 року. Наведені обставини щодо вербування, підготовки та мети замаху є версією досудового розслідування, викладеною в повідомленні СБУ; ці факти підлягають встановленню виключно вироком суду, що набере законної сили.
Правова кваліфікація
Підозрюваному повідомлено про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України: частиною другою статті 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану) — з огляду на дії на користь іноземної держави, спрямовані на заподіяння шкоди безпеці громадянина України; частиною першою статті 14 у поєднанні з пунктом 11 частини другої статті 115 (умисне вбивство на замовлення) — та частиною першою статті 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).
Варто зауважити термінологічну неточність, що трапляється в публічних повідомленнях про цю справу, включно з формулюванням самої СБУ: подія описується як «замах», тоді як пред’явлене обвинувачення прямо посилається на частину першу статті 14 КК України — тобто на стадію готування до злочину, а не на замах, який кваліфікується за статтею 15 КК України. Різниця між цими двома стадіями незакінченого злочину має самостійне процесуальне значення, зокрема для визначення міри покарання за статтею 68 КК України: готування карається м’якше за замах, а замах — м’якше за закінчений злочин. У цій справі, судячи з переданої в повідомленнях кваліфікації, слідство виходить із того, що дії підозрюваного не досягли навіть стадії замаху — під час затримання він ще не розпочав виконання об’єктивної сторони вбивства. За сукупністю пред’явлених статей підозрюваному загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Значення справи
Ця справа поєднує в собі дві площини. Перша — суто кримінально-процесуальна: затримання особи в межах підготовки до тяжкого злочину, застосування тримання під вартою (деталей ухвали про запобіжний захід і можливої застави в оприлюднених джерелах немає) та кваліфікація дій за трьома самостійними статтями Кримінального кодексу. Друга — суспільно-політична: йдеться про, за версією слідства, спробу іноземної спецслужби фізично усунути відомого правника й громадського активіста, і цей епізод — у поєднанні з майже одночасним замахом на командира «Хартії» — свідчить про системний характер загрози фізичної безпеки публічних осіб України з боку російських спецслужб, а не про поодинокий випадок. Разом з тим версія про вербування підозрюваного ФСБ саме через його публічну підтримку нацистської ідеології, як і решта обставин підготовки замаху, наразі є змістом повідомлення про підозру, а не встановленим судом фактом.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Колишній очільник Миколаївської прокуратури Говоруха отримав довічне ув’язнення за держзраду: ч. 2 ст. 111 — приклад практики призначення довічного позбавлення волі саме за частиною другою статті 111 КК України, яка інкримінована й підозрюваному в цій справі.
- Замах на злочин. Питання процесу та права: склад суду та строки давності притягнення до кримінальної відповідальності — розбір суміжного інституту незакінченого злочину — замаху за статтею 15 КК України, який варто відрізняти від готування за статтею 14 КК, інкримінованого в цій справі.
- Щодо незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами: ст. 263 КК — практика Верховного Суду щодо меж кваліфікації за статтею 263 КК України, інкримінованою підозрюваному за фактом вилучення трьох пістолетів із глушниками.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.