Щодо незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами: ст. 263 КК

Носіння, зберігання, придбання, передача чи збут без передбаченого законом дозволу одного патрона, що є бойовим припасом, хоча формально і містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, однак за відсутності в особи зброї для відстрілу цього патрона, що унеможливлює його використання як бойового припасу за цільовим призначенням, є малозначним діянням (ч. 2 ст. 11 КК).

Обставини справи: ОСОБА_2 умисно, без передбаченого законом дозволу, за невстановлених обставин незаконно придбав патрон калібру 5, 45 мм, що є бойовим припасом, який незаконно переніс та зберігав за місцем свого проживання до його виявлення і вилучення працівниками поліції під час проведення санкціонованого обшуку.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватим та засудив ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263.

Апеляційний суд постановив ухвалу, якою скасував вирок місцевого суду в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187 КК та закрив у цій частині кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості обвинувачених у суді і вичерпанням можливості їх отримати. Цією ж ухвалою змінено вирок місцевого суду та на підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання, призначеного за ч.1 ст. 263 КК, з випробуванням.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 та його захисники вважають, що суди
першої та апеляційної інстанції, визнавши його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, за зберігання одного патрону, який є бойовим припасом, допустили неправильне тлумачення закону, яке суперечить його змісту, оспорюють відмову апеляційного суду у застосуванні положень ч. 2 ст. 11 КК та вважає, що така позиція не відповідає судовій практиці ВСУ щодо критеріїв визначення малозначності діяння, оскільки не було враховано, що патрон був виявлений при обшуку квартири, в якій, крім ОСОБА_2, проживали ще декілька осіб, та не була знайдена зброя для його відстрілу.

Позиція ККС: скасовано рішення судів попередніх інстанцій щодо ОСОБА_2 в частині засудження за ч. 1 ст. 263 КК, а кримінальне провадження в цій частині
закрито на підставі ч. 2 ст. 11 КК та п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв ’язку з малозначністю діяння. В решті рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС вважає, що кримінальне
провадження у частині засудження ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 263 КК слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК через малозначність діяння.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції визнав ОСОБА_2 винуватим у придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї
(одного пістолету) та восьми одиниць бойових припасів (патронів різного калібру) без передбаченого законом дозволу.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши та надавши відповідну оцінку даним
протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 та висновку судово-балістичної експертизи, визнав доведеним факт того, що останній придбав, переніс та зберігав у себе один патрон калібру 5, 45 мм, який є бойовим припасом, без передбаченого законом дозволу. Тому апеляційний суд залишив без змін вирок у частині кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 263 КК, зазначивши, що це діяння становить значну суспільну небезпеку, адже обвинувачений є активним учасником численних масових заходів і наявність у нього боєприпасів беззаперечно створювала небезпеку для життя та здоров’я інших громадян.

Проте колегія суддів ККС не погоджується з таким рішенням, оскільки думка суду апеляційної інстанції про існування реальної загрози іншим особам ґрунтується на припущеннях, які не підтверджуються жодними фактичними даними. Таким чином апеляційний суд, вірно встановивши фактичні обставини справи, дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу зазначеного кримінального правопорушення та не спростував доводів сторони захисту про малозначність вчиненого діяння.

Так, за місцем проживання ОСОБА_2 під час обшуку виявлено лише один патрон, що є бойовим припасом, який він придбав, переніс і зберігав без передбаченого законом дозволу. Водночас у володінні ОСОБА_2 не було зброї для відстрілу цього патрону, що унеможливлює його використання як бойового припасу за цільовим призначенням.

Отже вчинене ОСОБА_2 діяння хоча формально містить ознаки складу
кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, але незаконне
поводження лише з одним патроном за конкретних обставин цього кримінального провадження свідчить про те, що вчинене діяння не відповідає типовій цьому кримінальному правопорушенню суспільній небезпеці, і є малозначним відповідно до ч. 2 ст. 11 КК, оскільки не було суб’єктивно спрямоване на реальну можливість заподіяння істотної шкоди об’єктам суспільних відносин.

Детальніше з текстом постанови ВС від 10.02.2022 у справі No 523/8553/16-к (провадження No 51-4224км21) можна ознайомитися за посиланням – https://reestr.court.gov.ua/Review/103320374
.