Що постановляє суд у разі відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною

06 квітня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення запису про батьківство.

Суд установив, що під час перебування сторін у справі у шлюбі у них народився син.

Рішенням міськрайонного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду,у задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що достатніх належних та допустимих доказів щодо відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком дитини, та дитиною матеріали справи не містять.

Верховний Суд прийняв постанову, в якій зазначив таке.

Відповідно до статті 133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік – батьком дитини.

Особа, яка записана батьком дитини,відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 СК України має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття (стаття 136 СК України).

Передумовою звернення до суду в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Для з’ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (справа «Калачова проти Російської Федерації» No 3451/05, § 34, від 07травня 2009 року).

Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої,третьої статті 89 ЦПК України.

Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Оскільки достатніх належних та допустимих доказів щодо відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком дитини, та дитиною матеріали справи не містять, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові.

Постановою Верховного Суду від 06 квітня 2021 року рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року залишено без змін.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі No 676/1200/20 (провадження No 61-588св21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/96106109