З моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
Відповідно до п. 1.3. ст. 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення
податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Згідно з частиною шостою статті 41 КУзПБ задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Тож подання органами державної податкової служби позову до боржника про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі , поза межами справи про банкрутство суперечить приписам п. 1.3. статті першої ПК України та частині шостій статті 41 КУзПБ.
Детальніше з текстом постанови від 16.02.2022 у справі No 908/671/18 (908/737/21) можна ознайомитися за посиланням https://reestr.court.gov.ua/Review/104167272.