З урахуванням системного аналізу змісту частин 2, 8 статті 37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно” та пункту 5 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 No 1128, у випадку, коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір, можливість розгляду Міністерством юстиції України скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав стосовно цього нерухомого майна виключається.
КГС ВС розглянула справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кантієро” (далі – ТОВ “Фінансова компанія “Кантієро”) до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Екс-Райт” (далі – ТОВ “Фінансова компанія “Екс-Райт”) про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
06.05.2020 між ТОВ “Фінансова компанія “Ю-Бейс” та ТОВ “Фінансова компанія
“Кантієро” укладено договір No 1 про відступлення прав вимоги. Зокрема, за цим
договором до ТОВ “Фінансова компанія “Кантієро” перейшли всі права кредитора
за кредитним договором від 15.02.2008 No 5714-20/8-1 та права іпотекодержателя за договором іпотеки, а саме перейшли права іпотекодержателя об`єктів нерухомого майна: салатний корпус з вбудованим АПК; земельна ділянка.
Державний реєстратор на підставі договору про відступлення права вимоги провів заміну іпотекодержателя на ТОВ “Фінансова компанія “Кантієро” шляхом
прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (державна
реєстрація заборони на земельну ділянку та салатний корпус).
ТОВ “Фінансова компанія “Екс-Райт” звернулося до Колегії Міністерства юстиції
України зі скаргою від 25.09.2021 на рішення державного реєстратора виконавчого комітету Броварської міської ради, в якій просило анулювати доступ державному реєстратору щодо державної реєстрації відступлення права вимоги за договором іпотеки та державної реєстрації права власності на земельну ділянку, салатний корпус з вбудованим АПК.
ТОВ “Фінансова компанія “Кантієро” подало до Колегії Міністерства юстиції України письмові заперечення на скаргу ТОВ “Фінансова компанія “Екс-Райт”, в яких повідомило про те, що у господарському суді розглядаються три судові справи щодо предмета іпотеки, а саме права вимоги за договором іпотеки – нерухомого майна, що виключає компетенцію Колегії Міністерства юстиції України на здійснення розгляду скарги.
Наказом Міністерства юстиції України від 25.09.2020 частково задоволено скаргу ТОВ “Фінансова компанія “Екс-Райт”, скасовано рішення державного реєстратора.
ТОВ “Фінансова компанія “Кантієро” звернулося до суду з позовом про скасування наказу Міністерства юстиції України, обґрунтовуючи його тим, що оспорюваний наказ Міністерство юстиції України видало з прямим порушенням пункту 1 частини 2 статті 37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно”, оскільки відповідачем було проігноровано факт існування судового спору щодо спірних об`єктів нерухомого майна.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 позов задоволено,
скасовано наказ Міністерства юстиції України від 25.09.2020.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 зазначене рішення Господарського суду міста Києва скасоване, прийнято нове
рішення, яким відмовлено ТОВ “Фінансова компанія “Кантієро” у задоволенні позову.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (пункт 1 частини другої статті 37) передбачені повноваження
Міністерства юстиції України на розгляд скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, крім випадків, зокрема, коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір.
Суд першої інстанції установив, що ТОВ “Фінансова компанія “Кантієро” у поданих до Колегії Міністерства юстиції України письмових запереченнях на скаргу ТОВ “Фінансова компанія “Екс-Райт”, наголошував, зокрема, на наявності судового спору щодо предмета іпотеки, права вимоги за договором іпотеки – нерухомого майна, а саме щодо розгляду господарським судом справ No 910/9232/20, No 910/6232/20, No 910/11850/20, що виключає компетенцію Колегії Міністерства
юстиції України на здійснення розгляду скарги.
Водночас згідно з пунктом 5 “Порядку розгляду скарг на рішення, дії або
бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 No 1128 (далі – Порядок) Міністерство юстиції України чи його відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме наявності інформації про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави.
Проте, як зазначив суд апеляційної інстанції, підставою відмови Міністерством
юстиції України у задоволені скарги у сфері державної реєстрації є наявність не будь-якого судового спору, а виключно спору між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав, у зв`язку з чим апеляційний суд визнав помилковим
висновок місцевого суду про те, що наявність судового спору у справі No 910/9232/20 щодо спірного предмета іпотеки було підставою для Міністерства юстиції України відмовити у задоволенні скарги ТОВ “Фінансова компанія “Екс-Райт” з огляду на приписи пункту 1 частини 2 статті 37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно”.
Так, пункт 5 Порядку передбачає підставою для відмови у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації за наявності інформації про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави. Так само зазначено і в пункті 8 статті 37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно”, яким передбачені підстави для відмови у задоволенні скарги.
Отже, у разі наявності судового спору щодо нерухомого майна у Міністерства
юстиції України не має повноважень здійснювати розгляд скарги на рішення
державного реєстратора про державну реєстрацію прав на таке нерухоме майно.
Такий спір про право підлягає вирішенню у судовому порядку.
Згідно з приписами чинного законодавства України безпосередньо до суду
може бути оскаржене саме рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, і саме наявність інформації про судове провадження є підставою для відмови у задоволенні скарги.
Ураховуючи викладене, колегія суддів КГС ВС вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції щодо застосування до спірних правовідносин положень Порядку, зокрема пункту 5.
З урахуванням системного аналізу змісту частин другої та восьмої статті 37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно” та пункту 5 колегія суддів КГС ВС дійшла висновку, що зазначені норми у подібних
правовідносинах слід застосовувати таким чином: “У випадку коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір ця обставина виключає можливість розгляду Міністерством юстиції України скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав щодо цього нерухомого майна”.
Постановою КГС ВС скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021, залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021.
Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 31.08.2021 у справі No 910/16115/20 можна ознайомитись за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/99510541.