Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Андрій Грушицький виступив із доповіддю «Судова практика у вирішенні спорів, що виникають при застосуванні Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень“».
Про це повідомляє Судова влада.
Він зазначив, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Отже, при дослідженні судом обставин існування в особи права власності на нерухомість необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17).
Суддя порушив питання юрисдикції спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Так, у постановах від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 та від 2 жовтня 2019 року у справі № 814/2030/17 ВП ВС визначила, що такі спори є цивільно-правовими. Разом із тим цей спір публічно-правовий і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства в разі, якщо оскаржуються дії державного реєстратора щодо розгляду заяви позивача про виключення запису з Державного реєстру речових прав і такий спір не стосується речових прав чи обтяжень на нерухоме майно третіх осіб (постанова ВП ВС від 28 листопада 2018 року у справі № 490/5986/17-ц).
У постанові КЦС ВС від 19 серпня 2020 року у справі № 201/16327/16-ц зроблено висновок, що у справі про визнання недійсними таких правочинів, як видача довіреності та прийняття спадщини, належним відповідачем є особа, яка видавала довіреність, і особа, яка прийняла спадщину, а не нотаріус чи нотаріальна контора, якщо позивач не обґрунтовує недійсність правочинів неправомірними діями нотаріуса. А в постанові від 19 січня 2021 року у справі № 227/5540/18 КЦС ВС обґрунтував, що нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між учасниками нотаріальної дії. Також доповідач навів постанову КЦС ВС від 7 липня 2021 року у справі № 369/14294/17, в якій зазначено, що державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, не є належним відповідачем у справі про скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно.
Андрій Грушицький проаналізував нещодавно ухвалену постанову від 3 квітня 2024 року у справі № 916/4093/21, в якій ВП ВС відступила від правового висновку КАС ВС щодо наявності в Міністерства юстиції України повноважень розглядати скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір.
Також він розповів про належні способи захисту у відповідній категорії спорів. Зокрема, звернув увагу на підтримку ВП ВС правового висновку КЦС ВС про те, що скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, на яке було звернено стягнення за договором іпотеки, є належним способом захисту прав іпотекодавця за умови, що таке майно не було відчужене на користь третіх осіб (постанова ВП ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18).
Крім того, доповідач навів судову практику щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Мін’юсту; застосування судом такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно відповідача, у разі пред’явлення вимог про визнання правочину недійсним, за яким таке майно відчужено; скасування іпотечного обтяження та ін.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.