АДВОКАТУРА, НОВИНИ, СУДОВА ВЛАДА, СУДОВА ПРАКТИКА

Слідчий суддя. Про правові та практичні аспекти діяльності в умовах воєнного стану суддя Вікторія Бучківська

Про слідчого суддю: правові та практичні аспекти діяльності в умовах воєнного стану розповіла суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області, викладач Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України Вікторія Бучківська під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками правові та практичні аспекти діяльності слідчого судді, а саме:

  • 1. Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні: стаття 135 КПК України.
  • 2. Обшук у кримінальному провадженні: практика ЄСПЛ та узагальнені висновки ВС.
  • 3. Накладення арешту на майно: сучасні виклики та судова практика.
  • 4. Окремі питання, які виникають під час проведення слідчих дій – пред’явлення особи для впізнання; допиту; отримання зразків для експертизи.
  • 5. Проблемні питання відкриття матеріалів іншій стороні.
  • 6. Апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів.

У рамках характеристики діяльності слідчого судді акцентовано на наступному:

1. Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України)

Порядок виклику є процесуальною гарантією належного повідомлення особи про необхідність участі у кримінальному провадженні.

Форми виклику:

  • вручення повістки;
  • направлення поштою;
  • електронні засоби зв’язку;
  • телефонний виклик.

Особливості:

  • якщо особа сама вказала електронну адресу чи телефон —
     вважається, що вона погодилась на такий спосіб комунікації;
  • це покладає на неї обов’язок отримувати повідомлення та реагувати на них.

Судова практика:

  • Постанова ККС ВС від 23.01.2025 № 591/4693/15: використання електронних засобів зв’язку є правомірним, якщо особа їх сама надала
  • Постанова ККС ВС від 02.09.2024 № 202/9867/22: суд може надсилати рішення електронною поштою лише за письмовою згодою особи.

2. Обшук у кримінальному провадженні: практика ЄСПЛ та ВС

Підхід ЄСПЛ:

Обшук є втручанням у право на приватне життя (ст. 8 Конвенції), тому перевіряється:

  1. Чи було втручання;
  2. Чи було воно:
    1. згідно із законом;
    1. необхідним у демократичному суспільстві;
    1. пропорційним.

Практика ЄСПЛ:

  • «Voykin and Others v. Ukraine»: ордер на обшук має бути конкретним, а не загальним;
  • «Gutsanovi v. Ukraine»: обшук незаконний, якщо дозвіл отримано через фальсифікацію;
  • «Varenytsya and Others v. Ukraine»: проблема незаконного утримання вилученого майна.

Позиції Верховного Суду:

1. Процедура надання дозволу:

  • обов’язкова участь слідчого/прокурора;
  • повна фіксація судового засідання.

Постанова ККС ВС від 21.03.2023 № 336/941/19.

2. Вмотивованість ухвали:

  • має бути, але без розкриття таємниці слідства.

ВП ВС від 14.06.2018.

3. Обшук без ухвали

  • можливий за згодою володільця приміщення.

Постанова ККС ВС від 20.06.2023 № 756/16122/21.

4. «Постфактум» легалізація

  • якщо ухвала дозволяє обшук «на майбутнє» — вона не легалізує вже проведений обшук.

Постанова ККС ВС від 07.10.2020 № 448/368/17

3. Накладення арешту на майно: сучасні виклики та практика

Суб’єкти подання клопотання:

  • прокурор;
  • слідчий за погодженням з прокурором;
  • цивільний позивач.

Строки:

  • не пізніше наступного робочого дня після вилучення;
  • при обшуку — до 48 годин

Порушення строків → майно підлягає негайному поверненню.

Проблеми (сучасні виклики):

  • неповідомлення власника майна;
  • блокування господарської діяльності;
  • обмеження права власності.

4. Окремі питання слідчих дій

1. Отримання зразків для експертизи

  • можливе без ухвали суду, якщо особа надає добровільно;
  • якщо відмова — потрібен тимчасовий доступ через суд.

2. Огляд/обшук житла

  • можливий без ухвали за згодою володільця (навіть не власника).

3. Повторні слідчі дії

  • допустимі та доцільні, якщо спрямовані на досягнення мети розслідування.

Постанова ККС ВС від 06.12.2023 № 639/3154/18.

5. Проблемні питання відкриття матеріалів іншій стороні

Суть (ст. 290 КПК):

  • сторона обвинувачення повинна:
    • повідомити про завершення розслідування;
    • надати доступ до матеріалів.

Ключова проблема: момент початку строку для ознайомлення.

Позиція:

  • строк обчислюється: з моменту повідомлення + надання доступу,
     а не фактичного ознайомлення.

Доказ повідомлення:

  • має бути належно підтверджений (навіть електронно);
  • суд може перевіряти технічні дані (пошта, вкладення).

6. Апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів

Загальне правило: оскаржуються лише ухвали, прямо передбачені КПК
 (перелік є вичерпним).

Не підлягають оскарженню: ухвала про дозвіл на обшук.

Ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування:

  • Ухвала слідчого судді місцевого суду, якою зобов’язано слідчого та/або прокурора вчинити конкретну дію щодо закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, підлягає апеляційному оскарженню (Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС від 20.02.2024 у справі № 130/1597/22 (провадження № 51-6839км23);
  • Ухвала слідчого судді про повернення скарги на повідомлення про підозру підлягає апеляційному оскарженню (Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 01.02.2024 у справі № 761/16819/23 (провадження № 51-4471км23);
  • Ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри в об’єднаному кримінальному провадженні, у якому частина відомостей про кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР до 16.03.2018, а частина – після цієї дати, підлягає апеляційному оскарженню (Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 27.02.2024 у справі № 991/1568/23 (провадження № 51-3476км23);
  • Ухвала слідчого судді, якою відповідно до вимог ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» і ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного чи надзвичайного стану» вирішено долю речових доказів та передано патрони уповноваженій особі військової частини, не передбачена кримінальним процесуальним законом, а тому підлягає апеляційному оскарженню (Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 18.03.2024 у справі № 757/32553/22-к (провадження № 51-1661км23);
  • Оскільки Національний банк України є іпотекодержателем усього майна, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді, та має легітимне очікування на виконання рішення господарського суду про звернення стягнення на предмет іпотеки такого майна, то, з огляду на положення, передбачені ч. 2 ст. 24, ч. 7 ст. 173, п. 9 ч. 1 ст. 309, п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК, він може бути суб’єктом апеляційного оскарження цієї ухвали слідчого судді (Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 08.08.2024 у справі № 144/172/24 (провадження № 51-1481км24);
  • Ухвала слідчого судді про встановлення строку для вчинення дій, необхідних для закінчення досудового розслідування, підлягає апеляційному оскарженню (Постанова ОП ККС ВС від 16.09.2024 у справі № 761/26342/22 (провадження № 51-7561кмо23).

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Related Posts: