Звільнення в умовах воєнного стану: практичні аспекти висвітлила адвокат Катерина Цвєткова

Які особливості звільнення в умовах воєнного стану? – практичні аспекти висвітлила під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, адвокат, партнер GOLAW Катерина Цвєткова.

Лектор зауважила, що в умовах воєнного стану можуть застосовуватись всі підстави для звільнення, передбачені трудовим законодавством (за ініціативою працівника, за угодою сторін, за ініціативою роботодавця, наприклад, у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників). Особливості звільнення під час війни встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Катерина Цвєткова підкреслила, що для роботодавця важливо чітко дотримуватися процедури звільнення з метою мінімізації негативних наслідків, адже помилка у процедурі звільнення може призвести до:

  • 1. Поновлення працівника на роботі в судовому порядку
  • 2. Стягнення з роботодавця заробітку за час вимушеного прогулу в судовому порядку
  • 3. Стягнення з роботодавця моральної шкоди в судовому порядку
  • 4. Перевірки Держпраці та можливі штрафи
  • 5. Адміністративної відповідальності посадових осіб
  • 6. Репутаційних втрат як компанії, так і працівника

Лектор докладно в огляді законодавства та судової практики проаналізувала окремі підстави для звільнення:

  1. за бажанням працівника:
  • п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП (за угодою сторін);
  • ст. 38 КЗпП (з ініціативи працівника).
  1. з ініціативи роботодавця (статті 40, 41 КЗпП):
  • зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
  • дисциплінарні звільнення (прогул, невиконання працівником без поважних причин трудових обов’язків, поява на роботі в нетверезому стані);
  • одноразове грубе порушення трудових обов’язків керівником;
  • припинення повноважень посадових осіб тощо.

Під час заходу Катерина Цвєткова звернула увагу на такі особливості звільнення під час воєнного стану:

  1. Працівника можна звільнити за його ініціативою «день у день», якщо в районі розташування роботодавця ведуться бойові дії та є загроза для життя і здоров’я працівника (не стосується роботи на об’єктах критичної інфраструктури);
  2. Не потрібна згода профспілки на звільнення у зв’язку зі скороченням, систематичним невиконанням трудових обов’язків, прогулом (крім випадків звільнення працівників, обраних до профспілкових органів);
  3. Можна звільняти під час відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) та лікарняного. У такому разі днем звільнення є перший робочий день після закінчення лікарняного або відпустки.

Під час воєнного стану також були додані нові підстави для припинення трудових відносин, а саме:

  • неможливість забезпечити працівника роботою у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій;
  • смерть роботодавця – фізичної особи;
  • смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
  • відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.

Говорячи про процедуру оформлення звільнення, лектор зазначила, що роботодавець зобов’язаний у день звільнення:

  • видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення;
  • видати письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні;
  • провести розрахунок з працівником;
  • на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

На останок Катерина Цвєткова нагадала учасникам строки звернення до суду для вирішення трудових спорів:

  1. Строк звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору: три місяці з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права;
  2. У справах про звільнення: один місяць з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення;
  3. У справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні: три місяці з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.