Про штучний інтелект у ролі консультанта та чи приймає суд його висновки розповіла адвокат, заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності Тетяна Рабко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками ШІ у ролі консультанта, а саме:
- 1. Переваги та недоліки використання ШІ при підготовці процесуальних документів.
- 2. Рекомендації по формуванню юридичних запитів до чатів зі штучним інтелектом.
- 3. Використання штучного інтелекту у процесуальних документах в огляді судової практики.
У рамках характеристики ШІ у ролі консультанта акцентовано на наступному:
- Переваги та недоліки використання ШІ при підготовці процесуальних документів
Використання технологій штучного інтелекту при підготовці процесуальних документів має як практичні переваги, так і суттєві ризики.
До переваг використання ШІ віднесено:
- можливість миттєвого структурування матеріалів справи та виокремлення релевантних фрагментів;
- аналіз великих масивів інформації, включаючи судову практику та законодавство;
- автоматизацію рутинних операцій — перевірки технічних помилок, створення первинних шаблонів документів;
- оптимізацію робочого часу адвоката;
- можливість швидкого формування альтернативних варіантів документів залежно від зміни позиції чи обставин справи.
Серед недоліків та ризиків використання ШІ у презентації визначено:
- можливість створення вигаданих посилань на судові рішення;
- відсутність належного нормативного регулювання використання ШІ у процесуальному законодавстві;
- неможливість повного врахування контексту конкретної справи;
- ризики порушення конфіденційності та кібербезпеки;
- уніфікацію мислення та втрату індивідуальності правової позиції при надмірній залежності від автоматизованих рішень.
Окремо наголошено, що ШІ є лише допоміжним механізмом, а остаточна відповідальність за зміст документів і правову позицію покладається на юриста.
Судова практика:
- Ухвала Верховного Суду від 15.01.2026 у справі № 240/14153/24 — подання неперевірених документів, згенерованих ШІ, свідчить про неналежне виконання професійних обов’язків та може бути проявом неповаги до суду.
- Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі № 420/26668/25 — адвокат не може пасивно покладатися на ШІ та зобов’язаний перевіряти результати його роботи.
- Ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 30.03.2026 у справі № 754/17743/25 — використання ШІ без належної перевірки призвело до появи «галюцинацій» та було оцінено як зловживання процесуальними правами.
- Рекомендації по формуванню юридичних запитів до чатів зі штучним інтелектом
Ефективність використання ШІ безпосередньо залежить від правильності та конкретності сформульованого запиту.
Основні рекомендації:
- чітко визначати вид документа;
- зазначати фабулу справи;
- визначати сторону спору;
- конкретизувати правову проблему;
- вказувати критерії аналізу;
- формулювати очікуваний результат.
Як приклад наведено некоректний запит: «Зроби аналіз договору».
Недоліки такого запиту:
- не визначено вид договору;
- не вказано критерії аналізу;
- незрозуміло, який результат очікується.
Натомість рекомендований варіант:
«Проаналізуй проєкт договору підряду на предмет ризиків для замовника. Зверни увагу на умови щодо строків виконання, відповідальності за прострочення та порядок приймання робіт».
Також наведено приклад формування запиту щодо процесуального документа:
«Запропонуй структуру відзиву на позов у справі про стягнення заборгованості за договором оренди…».
Перевагами такого підходу є:
- чітке визначення типу документа;
- конкретна фабула;
- зрозумілий очікуваний результат.
Аналогічний підхід рекомендовано і щодо формування правової позиції у земельних спорах.
Судова практика:
- Ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі № 240/19660/25 — суд наголосив, що апеляційна скарга має містити чітке обґрунтування порушень та конкретні посилання на норми права; тезисне викладення, характерне для автоматично згенерованих текстів, ускладнює оцінку доводів.
- Ухвала Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21.11.2025 у справі № 559/4182/23 — суд зазначив, що при використанні ШІ необхідно уникати «юридичних марень» та формулювати вимоги конкретно і відповідно до закону.
- Використання штучного інтелекту у процесуальних документах в огляді судової практики
Основні підходи судів:
- ШІ може використовуватися як допоміжний інструмент;
- відповіді ШІ не є самостійними доказами;
- відповідальність за зміст процесуальних документів несе учасник справи;
- неперевірені результати ШІ можуть свідчити про недбалість або неповагу до суду.
Судова практика:
- Верховний Суд не визнав належним доказом переклад медичних довідок, виконаний через DeepSeek, оскільки документи були подані без апостиля. Ухвала Верховного Суду від 08.07.2025 у справі № 752/4458/23.
- Роздруківка відповіді ChatGPT не була визнана належним доказом щодо технічних характеристик транспортного засобу. Рішення Бахмацького районного суду від 30.10.2025 у справі № 728/2501/25.
- Суд розцінив подання розрахунків ChatGPT замість експертного висновку як неповагу до суду. Постанова Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.12.2024 у справі № 334/8944/24.
- Апеляційна палата ВАКС визнала посилання на позицію ChatGPT проявом зловживання процесуальними правами. Ухвала від 28.05.2025 у справі № 991/4110/25.
- Верховний Суд у складі КАС зазначив, що використання ШІ не є підставою для поновлення процесуальних строків. Ухвала від 19.06.2025 у справі № 520/6119/23.
- Верховний Суд у складі КГС підкреслив, що відповіді ChatGPT та GROK не можуть замінити належні докази відповідно до вимог ГПК України. Постанова від 08.07.2025 у справі № 925/496/24.
- Верховний Суд зазначив, що висновки, сформовані ШІ, не мають доказового значення для вирішення питання про відвід суддів. Ухвала від 12.09.2025 у справі № 750/6682/23.
- Одеський окружний адміністративний суд звернув увагу на неприпустимість використання вигаданих норм права, характерних для неперевірених результатів ШІ. Рішення від 11.11.2025 у справі № 420/26668/25.
- Сумський апеляційний суд визнав використання вигаданих правових позицій Верховного Суду («галюцинацій» ШІ) проявом неповаги до суду. Ухвали від 22.01.2026 у справі № 588/2256/25 та від 17.02.2026 у справі № 589/5099/25.
- Західний апеляційний господарський суд зазначив, що у разі використання ШІ при підготовці документів сторона має повідомляти про це суд та зазначати спосіб застосування відповідного інструмента. Ухвала від 19.05.2026 у справі № 870/4/26.
- Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області перевірив процесуальні документи через сервіс sidekicker.ai та встановив значний рівень використання ШІ. Ухвала від 27.04.2026 у справі № 183/2052/26.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.