Скасування у суді припису Державної екологічної інспекції про усунення виявлених правопорушень не скасовує самого факту порушень

До господарського суду звернулася Державна екологічна інспекція з позовом до фермерського господарства про відшкодування збитків, завданих внаслідок
викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, в розмірі 222 238,07 грн. Позовна заява була обґрунтована фактом порушення господарюючим суб’єктом вимог законодавства про охорону атмосферного
повітря, що полягає у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без
дозволу, про що було складено відповідний акт перевірки під час проведення
планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Постановою апеляційного господарського суду залишено в силі рішення
господарського суду першої інстанції, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі, в діях відповідача встановлено наявність складу цивільного
правопорушення, зафіксованого інспекцією під час планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, визнано правомірним розрахунок розміру збитків, завданих фермерським господарством державі внаслідок наднормативних викидів в атмосферне повітря, який проведено згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

У касаційній скарзі скаржник зазначив, що на підставі акта, який було складено
уповноваженими особами під час перевірки дотримання фермерським
господарством вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони
атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, інспекцією було винесено припис про усунення виявлених правопорушень, який в подальшому було скасовано постановою апеляційного адміністративного суду. На думку скаржника, скасування зазначеного припису свідчить про незаконність акта.

Верховний Суд зауважив, що господарські суди обґрунтовано встановили
наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу; безпосереднього причинного зв’язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода є об’єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання
природоохоронного законодавства; самої шкоди та вини.

Окрім того, ВС у своїй постанові дійшов висновку про те, що наведені доводи
скаржника були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції і обґрунтовано
відхилені ним з посиланням на відповідні обставини справи і норми законодавства. Так, апеляційний господарський суд правильно зазначив, що скасування припису не скасовує встановленого в акті факту правопорушення у сфері природоохоронного законодавства і не дає права відповідачу здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки такі викиди можуть здійснюватися лише після отримання відповідного дозволу.

Природоохоронне законодавство не узалежнює від скасування чи нескасування та/або дійсності чи недійсності припису про усунення виявлених порушень, винесеного на підставі акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, можливість стягнення шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, і, відповідно, задоволення такого позову.

Постанова КГС ВС від 17.03.2020 у справі No 912/823/18 https://reyestr.court.gov.ua/Review/88304206