Слід розмежовувати сферу дії ст. 74 СК і ст. 1264 ЦК, оскільки зазначені норми регулюють різні правовідносини: сімейні та спадкові

Для отримання права на спадкування за законом у четверту чергу п’ятирічний строк проживання однією сім’єю зі спадкодавцем повинен виповнитися на момент відкриття спадщини, і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім’єю до набрання чинності ЦК України (01 січня 2004 року).

Якщо вимога про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу заявлена у зв’язку з таким проживанням не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, відповідні відносини є спадковими і до них слід застосовувати статтю 1264 ЦК України.

18 вересня 2023 року Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

Судами установлено, що з 1986 року позивач та ОСОБА_3 проживали однією сім’єю до смерті останньої, тобто до лютого 2005 року. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, у тому числі на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з копією довідки, що видана виконавчим комітетом селищної ради у зв’язку з оформленням спадкових прав, вбачається, що ОСОБА_1 весь час і до дня смерті ОСОБА_3 проживали разом та вели спільне господарство, після смерті останньої чоловік проводив її поховання. Заповіт від імені ОСОБА_3
сільська рада не посвідчувала.

Спадкова справа, заведена після смерті ОСОБА_3, відкрита за заявою ОСОБА_2. Їй, як двоюрідній онуці, спадкоємцю п’ятої черги спадкодавця в лютому 2020 року приватний нотаріус видав свідоцтво про право на спадщину за законом.

Позивач вважав, що він є спадкоємцем четвертої черги після смерті спадкодавиці, оскільки проживав з нею однією сім’єю з 1986 року до дня її смерті, вони вели спільне господарство, мали спільний побут. У зв’язку з цим
звернувся до суду із позовом про встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання недійсним свідоцтва про право спадщину ОСОБА_2 як спадкоємця п’ятої черги.

Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено. Водночас, звертаючись із касаційною скаргою, відповідач звернув увагу, що факт проживання однією сім’єю може бути встановлено судом лише з дня набрання чинності СК України – 01 січня 2004 року, оскільки раніше законодавством встановлення такого факту не передбачалось. Натомість суди до періоду спільного проживання позивача і спадкодавиці зарахували час до 01 січня 2004 року, а період із зазначеної дати до дня смерті спадкодавиці є меншим ніж п’ять років.

Постановою Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін з огляду на таке.

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною другою статті 3 СК України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Тлумачення наведеної норми права вказує, що для визначення статусу сім’ї необхідно встановити три складові: особи спільно проживали; ці особи пов’язані спільним побутом; ці особи мають взаємні права та обов’язки.

Суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір, керувались із доведеністю позивачем факту проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини, у зв’язку з чим він є спадкоємцем четвертої черги після її смерті, і вказане усуває від спадкування спадкоємця п’ятої черги – відповідача.

ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності (пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

За загальним правилом дія актів цивільного законодавства в часі має футороспективний характер, тобто спрямована на майбутнє. У зв’язку із цим акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; із загального правила про застосування актів
цивільного законодавства до спадкових відносин, що виникають з моменту
відкриття спадщини, абзацом 1 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачається виняток і допускається застосування ЦК України до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання ним чинності.

Відповідно, п’ятирічний строк, передбачений статтею 1264 ЦК України, повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім’єю, у тому числі до набрання чинності цим Кодексом.

Інше тлумачення п’ятирічного строку, який має обчислюватися для права на спадкування у четверту чергу, вочевидь призводить до того, що ця норма права буде діяти лише через п’ять років після набуття нею чинності, що не узгоджується з засадами приватного права.

Щодо розмежування сфери дії статті 74 СК України і статті 1264 ЦК України Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що відповідно до пункту 1 розділу VII Прикінцеві положення СК України цей Кодекс набув чинності одночасно з набуттям чинності ЦК України, тобто з 01 січня 2004 року.

Аналіз змісту статті 74 СК України та статті 1264 СК свідчить, що стаття 74 СК України має спрямованість на урегулювання підстав набуття права на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, на відміну від статті 74 СК України,
стаття 1264 ЦК України спрямована на регулювання кола осіб, які відносяться до четвертої черги спадкоємців за законом.

Тому слід розмежовувати сферу дії статті 74 СК України і статті 1264 ЦК України, оскільки зазначені норми регулюють різні правовідносини, а саме сімейні та спадкові.

Якщо вимога про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу заявлена у зв’язку з таким проживанням не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, відповідні відносини є спадковими і до них слід застосовувати статтю 1264 ЦК України.

За результатами касаційного перегляду цієї справи Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду встановила підстави для відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії
суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 200/21452/15-ц (провадження № 61-18578св18) та від 16 грудня 2020 року у справі № 493/915/16-ц (провадження № 61-286св20) й постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2019 року у справі № 346/1178/17 (провадження № 61-48393св18), від 17 червня 2021 року у справі № 489/5982/17 (провадження № 61-4452св19) та від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19).

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/113690426.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.