Спроба запровадити у цивільному процесуальному законодавстві нову категорію «вірогідність доказів» є хибним розумінням практики ЄСПЛ і не узгоджується із чинними нормами щодо інституту доказування.
На це звернув увагу Комітет НААУ з питань цивільного права та процесу, де проаналізували проект Закону № 9306 від 17.05.2023 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України щодо уніфікації процесів».
Про це повідомляє Національна асоціація адвокатів України.
Документом пропонується замість передбаченого статтями 80, 89 ЦПК такого критерію оцінки доказів, як «достатність» запровадити критерій «вірогідність».
Автори законодавчої ініціативи називають зазначену категорію новим стандартом доказування, що був запроваджений у 2019 році в ГПК на заміну стандарту «достатність доказів». Водночас статті 79 та 86 цього кодексу, яких торкнулися відповідні зміни, так само як і ст. 80 та 89 ЦПК, передбачають критерії оцінки доказів, а не стандарти доказування. Зазначені поняття не є тотожними, а їх підміна може викликати проблеми у правозастосуванні.
У Комітеті зауважили, що ЄСПЛ у своїй практиці сформував два стандарти доказування («standards of proof») у судовому процесі:
- 1) баланс вірогідностей («balance of probabilities»);
- 2) поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»).
Комітет зазначає, що у розумінні практики ЄСПЛ стандарти доказування уособлюють необхідний рівень імовірності, який дозволяє суду вважати той чи інший факт доведеним. Категорія «стандарти доказування», хоч і була сприйнята вітчизняною судовою практикою, однак її використання не набуло системного характеру і суди по-різному розуміють це поняття з огляду на зміст відповідної практики ЄСПЛ.
Запровадження у 2019 році критерію «вірогідності» в господарському процесі не сприяє узгодженню судової практики, а, навпаки, вносить плутанину у розуміння і розмежування категорій «стандарти доказування» та «критерії оцінки доказів».
Відтак, вважають у НААУ, внесення до ЦПК запропонованих змін є недоцільним. Тож законопроект потребує доопрацювання в цій частині.
Відповідні зауваження і пропозиції направлені до Комітету ВР з питань правової політики.