Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, в якому просить суд:
– визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 26.05.2023 №V-001/2023 про задоволення частково скарги ЗАТ “ЕсСіТі Лубрікантс” на бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області щодо неприйняття рішення КДКА регіону за заявою від 15.12.2022 відносно адвоката ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що спірне рішення було ухвалено відповідачем поза межами встановленої процедури, визначеної регламентом, без врахування обставин, що мали істотне значення для дотримання вимог закону, внаслідок чого підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в позові з тих підстав, що приймаючи спірне рішення ВКДКА діяла в рамках своїх дискреційних повноважень, з урахуванням усіх обставин справи та дійшла обґрунтованого висновку про часткове задоволення скарги на бездіяльність КДКА Київської області, внаслідок чого позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив.
Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив.
Третя особа правом на подання до суду письмових пояснень не скористалась.
Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Згідно з даних Єдиного реєстру адвокатів України, ОСОБА_1 на підставі рішення №28 від 08.10.2015 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5435/10 від 08.10.2015, видане Радою адвокатів Київської області.
15.12.2022 ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» звернулось до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області із заявою про припинення адвокатської діяльності ОСОБА_1 шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
23.12.2022 (вих. №777) КДКА Київської області звернулась до Ради адвокатів Київської області із проханням надати копії матеріалів з особової справи ОСОБА_1 .
29.12.2023 (вх. №916) КДКА Київської області отримала від Ради адвокатів Київської області копії матеріалів з особової справи ОСОБА_1 .
11.01.2023 (вих. №38) КДКА Київської області надала відповідь щодо заяви ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс», якою повідомила заявника, що КДКА Київської області перевірила заяву ЗАТ «ЕсСіТі Лубріканс» та не виявила факту надання ОСОБА_1 недостовірних даних для допуску для складання кваліфікаційного іспиту для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
27.01.2023 (вх. №70) ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» направило звернення до КДКА Київської області, яким просило надати копію тексту прийнятого рішення, а також копію протоколу засідання КДКА Київської області, на якому було розглянуто вищезазначену заяву ЗАТ «ЕСіТі Лубрікантс» від 15.12.2022.
08.02.2023 (вх. №18516) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» на бездіяльність КДКА Київської області щодо неприйняття рішення КДКА регіону за заявою від 15.12.2022 відносно адвоката ОСОБА_1 .
13.02.2023 (вхід. №18528) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшов супровідний лист від ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс», яким заявник просив долучити до матеріалів справи відповідь КДКА Київської області на звернення ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» .
Листом за вих. № 257 від 20.02.2023 ВКДКА витребувала у КДКА Київської області матеріали перевірки заяви від 15.12.2022, включно із заявою та будь – якими іншими документами та інформацією, які були використані КДКА Київської області при розгляді зазначеної заяви, та просила надати інформацію щодо дій, які були здійснені КДКА Київської області в межах розгляду зазначеної заяви.
Листом за вих. № 188 від 28.02.2023 КДКА Київської області повідомила ВКДКА, що 22.12.2022 за вх. № 899 надійшла заява ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» від 15.12.2022 стосовно припинення адвокатської діяльності ОСОБА_1 шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
В листі зазначено, що КДКА Київської області перевірила особову справу ОСОБА_1 від 07.11.2024, та додатково 23.12.2022 за вих. № 777 звернулась до Ради адвокатів Київської області з проханням надати матеріали особової справи ОСОБА_1 для здійснення додаткової перевірки. 29.12.2022 отримали матеріали з особової справи стажиста ОСОБА_1 та провели їх перевірку.
Вказано, що КДКА Київської області не виявила надання ОСОБА_1 недостовірних даних для допуску до складання кваліфікаційного іспиту для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, про що повідомили ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» листом за вих. № 38 від 11.01.2023.
Листом за вих. № 293 від 02.03.2023 Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив Заступнику голови ВКДКА Місяцю Андрію Петровичу провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» на бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області щодо неприйняття рішення КДКА регіону за заявою від 15.12.2022 відносно адвоката ОСОБА_1 .
Листом за вих. №370 від 17.03.2023 Голова ВКДКА повідомив ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» та ОСОБА_1 , що до порядку денного засідання включено розгляд скарги ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» на бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області щодо неприйняття рішення КДКА регіону за заявою від 15.12.2022 відносно адвоката ОСОБА_1 . Засідання ВКДКА відбудеться 31.03.2023 о 09:00 год дистанційно – в режимі відеоконференції. Також зазначено, що про результати розгляду скарги, сторони будуть повідомлені у спосіб передбачений вимогами діючого законодавства.
Листом за вих. №481 від 11.04.2023 Голова ВКДКА повідомив ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» та ОСОБА_1 , що 31.03.2023 на засіданні ВКДКА розгляд скарги ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» на бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області щодо неприйняття рішення КДКА регіону за заявою від 15.12.2022 відносно адвоката ОСОБА_1 було відкладено.
Листом за вих. №527 від 13.04.2023 Голова ВКДКА повідомив ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» та ОСОБА_1 , що до порядку денного засідання включено розгляд скарги ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» на бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області щодо неприйняття рішення КДКА регіону за заявою від 15.12.2022 відносно адвоката ОСОБА_1 . Засідання ВКДКА відбудеться 28.04.2023 о 09:00 год дистанційно – в режимі відеоконференції. Також зазначено, що про результати розгляду скарги, сторони будуть повідомлені у спосіб передбачений вимогами діючого законодавства.
Листом за вих. №634 від 03.05.2023 Голова ВКДКА повідомив ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» та ОСОБА_1 , що 28.04.2023 на засіданні ВКДКА розгляд скарги ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» на бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області щодо неприйняття рішення КДКА регіону за заявою від 15.12.2022 відносно адвоката ОСОБА_1 було відкладено.
Листом за вих. №670 від 12.05.2023 Голова ВКДКА повідомив ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» та ОСОБА_1 , що до порядку денного засідання включено розгляд скарги ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» на бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області щодо неприйняття рішення КДКА регіону за заявою від 15.12.2022 відносно адвоката ОСОБА_1 . Засідання ВКДКА відбудеться 26.05.2023 о 09:00 год дистанційно – в режимі відеоконференції. Також зазначено, що про результати розгляду скарги, сторони будуть повідомлені у спосіб передбачений вимогами діючого законодавства.
Рішенням ВКДКА № V-001/2023 від 26.05.2023 скаргу ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» на бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області щодо неприйняття рішення КДКА регіону за заявою від 15.12.2022 відносно адвоката ОСОБА_1 – задоволено частково.
У рішенні № V-001/2023 від 26.05.2023 ВКДКА дійшла висновку, що наведені в скарзі доводи свідчать про бездіяльність КДКА Київської області, оскільки неприйняття КДКА Київської області рішення за результатом розгляду питання, що порушене в заяві ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» від 15.12.2022, не відповідає вимогам Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Регламенту КДКА.
Вказане рішення було направлено: ЗАТ «ЕсСіТі Лубрікантс» та ОСОБА_1 листом за вих. №935 від 19.06.2023; КДКА Київської області – листом за вих. №957 від 19.06.2023.
У подальшому, не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі за текстом Закон № 5076-VI, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За визначенням пункту першого частини першої статті 1 Закону № 5076-VI адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 2 Закону 5076-VI адвокатура України – недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 5076-VI адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 32 Закону № 5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, у разі встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 32 Закону № 5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю припиняється з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, – з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.
Частиною 7 статті 32 Закону 5076-VI унормовано, що відомості про припинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.
Так, частиною першою статті 33 Закону 5076-VI визначено про те, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 50 Закону 5076-VI установлено, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.
Частиною 5 зазначеної статті визначено, що до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: організація та проведення кваліфікаційних іспитів; прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.
У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.
Відповідно до Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішення Ради адвокатів України від 17.12.2013 № 268, зі змінами в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі – Регламент КДКА), визначено процедуру підготовки, розгляду та прийняття КДКА рішень з питань, що належать до її повноважень, та інші процедурні питання діяльності КДКА.
Підпунктом 1.2.1. п. 1.2. Регламенту КДКА, Регламент визначає порядок роботи КДКА, процедуру проведення засідань, прийняття рішень з питань, що належать до її повноважень, та з питань внутрішньої діяльності КДКА.
Пунктом 4.1. Регламенту КДКА визначено, що компетенція кваліфікаційно- дисциплінарної комісії регіону встановлюється у відповідності до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію, рішень з`їзду адвокатів України, Ради адвокатів України, Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до п. 4.2. Регламенту КДКА, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія регіону безпосередньо та через повноваження кваліфікаційної та дисциплінарної палат комісії: організовує та проводить допуск до складання кваліфікаційного іспиту і кваліфікаційні іспити; приймає рішення про видачу свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; приймає рішення про зупинення, позбавлення, припинення права на заняття адвокатською діяльністю у випадках, встановлених законодавством; здійснює дисциплінарне провадження стосовно адвокатів; здійснює контроль за додержанням адвокатами зобов`язань, що випливають з діючого законодавства України, Присяги адвоката України, Правил адвокатської етики та інших актів НААУ; виявляє причини та умови, що сприяли вчиненню адвокатами дисциплінарних проступків, наданню правової допомоги на низькому професійному рівні, та розробляє рекомендації стосовно заходів щодо усунення цих причин і умов; вирішує інші питання, віднесені до повноважень кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішеннями конференції адвокатів регіону, Ради адвокатів України, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, З`їзду адвокатів України.
Відповідно до підпункту 6.1.1. пункту 6.1. Регламенту КДКА, формою роботи КДКА є засідання. Голова Комісії визначає порядок розгляду питань, що виносяться на засідання, місце, день та час проведення засідання, доповідачів по кожному питанню порядку денного.
Згідно із пунктом 7.6. Регламенту КДКА, засідання КДКА (палати) протоколюється секретарем засідання. Протоколи засідань КДКА (палати) підписуються Головою КДКА (палати) та секретарем засідання. У протоколі засідання КДКА зазначається: місце, дата, час початку і закінчення засідання; дані про головуючого та секретаря; дані про присутніх та відсутніх членів КДКА (палати); виклад змісту розглядуваних питань, виступів учасників засідання, прийнятого рішення.
Пунктом 7.9. Регламенту КДКА передбачено, що на засіданні КДКА (палати) ведеться протокол, який підписується головою КДКА та секретарем.
Пунктом 8.1. Регламенту КДКА визначено, що результатом вирішення питань, віднесених Законом до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісії адвокатури, є рішення; У передбачених Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.
Відповідно до підпункту “е” пункту 8.7. Регламенту КДКА окремими документами кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури визначеної форми, які видаються від імені КДКА, є рішення КДКА та її палат: про припинення права на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, у разі встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України.
Аналізуючи наведені положення та норми, суд погоджується з твердженням відповідача, що результатом розгляду звернення (заяви) про встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України повинно бути рішення КДКА.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Згідно з частиною четвертою статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.
Частиною п`ятою статті 52 Закону №5076-VI передбачено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії (частина п`ята статті 52 Закону №5076-VI).
Відповідно до частини сьомої статті 52 Закону №5076-VI рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Таким чином, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність КДКА, за наслідком розгляду яких вона має право безпосередньо або задовольнити скаргу або залишити скаргу без задоволення.
При цьому, повноваження Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на скасування рішення регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і прийняття нового рішення спрямовані на виправлення помилок, яких могла припуститися регіональна Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури під час прийняття рішення, на яке подано скаргу.
Тлумачення пункту 3 частини п`ятої статті 52 Закону має здійснюватися з огляду на повноваження Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймати нове рішення з метою усунення порушень і помилок, допущених регіональною Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Інше застосування вказаної норми суперечило б її меті.
Отже, виходячи з повноважень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбачених частиною четвертою, пунктом 3 частини п`ятої статті 52 Закону, суд дійшов висновку, що цей орган має право ухвалити нове рішення за результатами розгляду скарги на рішення регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в порушенні дисциплінарної справи, яким порушити дисциплінарну справу й повернути її матеріали на стадію розгляду до регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Приймаючи таке рішення, Вища Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не перевищує своїх повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі №0740/807/18 та від 30 січня 2020 року у справі №816/2198/16.
У зв`язку з цим, доводи позивача щодо зазначених обставин є необґрунтованими.
Суд, також, відхиляє доводи позивача про протиправне застосування у спірному рішенні ВКДКА роз`яснення щодо припинення права на заняття адвокатською діяльністю в разі встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складання присяги адвоката України, затверджене рішенням Ради адвокатів України №38 від 19.05.2023 з підстав того, що на момент подання товариством заяви такого рішення не існувало, оскільки такі роз`яснення не створюють нових норм права, а лише тлумачать порядок застосування вже існуючих норм Закону №5076-VI.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси
Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.
У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 дав визначення поняттю “охоронюваний законом інтерес”, який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям “право” (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
поняття “охоронюваний законом інтерес” у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям “право” має один і той же зміст.
Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для адвоката жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує для нього будь-яких обов`язків, оскільки правові наслідки для позивача може створювати виключно рішення, прийняте за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Суд, також, звертає увагу на те, що сам факт часткового задоволення ВКДКА скарги та визнання протиправною бездіяльності КДКА регіону щодо неприйняття жодного рішення за результатом розгляду заяви про встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України, не є встановленням в діях адвоката факту надання недостовірних даних для допуску його до складання кваліфікаційного іспиту для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, вчинення ним дисциплінарного проступку. Лише за результатом розгляду дисциплінарної справи по суті дисциплінарною палатою буде виявлено, чи вчинявся адвокатом дисциплінарний проступок.
Суд констатує, що в спірному рішенні ВКДКА надала оцінку виключно бездіяльності КДКА регіону.
Схожа правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2019 року у справі №822/570/17 та від 24 червня 2020 року у справі № 813/2639/18.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland” від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
За такого правового врегулювання та обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову – відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.