Суд скасував заборону на публікацію розслідування про брата директора ДБР, яке і так вже розійшлося мережою

Київський апеляційний суд скасував ухвалу Печерського районного суду Києва, якою “Слідству.Інфо” та Центру протидії корупції (ЦПК) було заборонено публікувати журналістське розслідування про майно Олександра Сухачова — брата директора Державного бюро розслідувань України Олексія Сухачова.

Що заборонив суд першої інстанції

3 липня 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю “Парковий-2” — компанія, пов’язана з Олександром Сухачовим, — звернулося до Печерського районного суду Києва з заявою про заборону поширення інформації.

6 липня 2026 року суддя Сергій Вовк цю заяву задовольнив, заборонивши “Слідству.Інфо” та ЦПК поширювати відомості про майно, угоди й інвестиції Олександра Сухачова — зокрема про 143 об’єкти нерухомості (квартири та офісні приміщення), обставини й джерела фінансування їх набуття.

Мотивом заборони, за наявними даними, стали посилання на ризик “невідворотної шкоди” фізичній особі, комерційну таємницю ТОВ “Парковий-2” та відсутність згоди власника майна на поширення відомостей про нього.

Ухвала була постановлена як забезпечувальний захід — до виходу самого розслідування, тобто превентивно.

У чому суть забороненого розслідування

За версією “Слідства.Інфо”, Олександр Сухачов отримав 143 об’єкти нерухомості від забудовника за цінами, які журналісти й частина коментаторів характеризували як суттєво нижчі за ринкові (“за ціною смартфона” — від 932 до 1856 доларів США за об’єкт), а сам цей забудовник згодом став об’єктом розслідування з боку ДБР — відомства, яке очолює брат отримувача цієї нерухомості.

Заборону обійшли інші видання, але суд відмовився її скасувати

17 липня 2026 року — менш ніж за два тижні після ухвали судді Вовка — вісім інших українських медіа, на яких заборона не поширювалася, оприлюднили це розслідування в повному обсязі; за наявними даними, лише за перші три дні матеріал зібрав близько 4 млн переглядів. Попри це, 22 липня 2026 року суддя Вовк відмовив ЦПК і “Слідству.Інфо” у задоволенні заяв про скасування обмеження, не визнавши аргумент про втрату судового захисту, покладеного в основу заборони, свого практичного сенсу після того, як зміст розслідування вже став загальновідомим.

Це рішення й було предметом апеляційного оскарження, яке в підсумку призвело до скасування заборони.

Оцінка як SLAPP-позову і реакція медійної спільноти

Представники ЦПК, “Слідства.Інфо” та медіаюристи, які супроводжували цю справу, характеризували позов ТОВ “Парковий-2” як такий, що має ознаки SLAPP-позову (Strategic Lawsuit Against Public Participation) — стратегічного позову, спрямованого не стільки на захист дійсно порушеного права, скільки на створення для видань витрат і тиску, які ускладнюють чи унеможливлюють оприлюднення небажаної для позивача інформації. Організація “Репортери без кордонів” (RSF) публічно висловлювала занепокоєння первісною забороною ще в липні 2026 року. Медіаюристка Оксана Максименюк, яка представляла інтереси “Слідства.Інфо”, після скасування заборони заявила, що це рішення “має зупинити подальші спроби заборони журналістських матеріалів, а особливо резонансних розслідувань”.

Що далі

Відомостей про те, чи є постанова Київського апеляційного суду остаточною, чи підлягає вона касаційному оскарженню, і чи скористається ТОВ “Парковий-2” таким правом, на момент підготовки матеріалу немає. Публічної реакції самого Олександра чи Олексія Сухачових на скасування заборони у відкритих джерелах не виявлено.

Читайте також на ADVOKAT POST

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.