Печерський районний суд міста Києва повідомив у відповіді на запит Суспільного, що заборона виданню «Слідство.Інфо» публікувати розслідування про майно харківського бізнесмена Олександра Сухачова — брата директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова — має тимчасовий характер.
Позиція суду
За роз’ясненням суду, заборона фактично означає, що журналісти тимчасово, на період її дії, не можуть публічно використовувати інформацію щодо Олександра Сухачова, яка «чітко визначена в ухвалі суду». У відповіді зазначено, що спір виник з приводу права відповідачів використовувати інформацію, яка охороняється законом і не може бути використана без згоди особи, якої вона стосується.
Суд повідомив, що законом передбачено процедуру забезпечення майбутнього позову, який має бути поданий протягом 10 днів; у разі неподання позову заходи забезпечення позову підлягають скасуванню судом. Печерський суд також наголосив, що «Слідство.Інфо» може звернутися до нього із заявою про скасування заборони, навівши власні аргументи, а також має право подати апеляційну скаргу для перевірки обґрунтованості ухвали судом вищої інстанції.
Щодо звинувачень у перешкоджанні журналістській діяльності суд зазначив, що національне й міжнародне законодавство передбачає можливість обмеження свободи слова державою й судом, зокрема в умовах воєнного стану, так само як і випадки, коли втручання у приватне життя може бути визнане необхідним. За позицією суду, питання правового балансу між цими обмеженнями є предметом спору, який ще належить вирішити, а робити висновки про це наразі «передчасно та популістично».
Що передувало ухваленню заборони
За інформацією «Слідства.Інфо» та Центру протидії корупції (ЦПК), журналісти кілька місяців готували спільне розслідування про 143 об’єкти нерухомості — квартири та офісні приміщення, — які належали чи належать Олександру Сухачову, а також про зв’язки цього майна з Державним бюро розслідувань, яке очолює його брат.
Близько 24 червня журналістка ЦПК Аліна Стрижак надіслала запит на коментар директору ДБР Олексію Сухачову щодо виявлених фактів стосовно нерухомості його брата. Аналогічний запит направили до ТОВ «Парковий-2» — компанії, яку журналісти пов’язують з Олександром Сухачовим. Жодної відповіді на запити ані від Сухачова, ані від компанії отримано не було.
3 липня ТОВ «Парковий-2» звернулося до Печерського районного суду. 6 липня — саме тоді, коли розслідування готувалося до публікації, — суддя Сергій Вовк ухвалив рішення про заборону «Слідству.Інфо» та ЦПК поширювати інформацію про майно, угоди та інвестиції Олександра Сухачова.
Обґрунтування ухвали
Згідно з текстом ухвали, оприлюднення в інтернеті інформації про майновий стан брата директора ДБР, деталі набуття ним об’єктів нерухомості та джерела їх фінансування може завдати фізичній особі невідворотної шкоди, яку неможливо буде виправити після виходу матеріалу. Крім того, за висновком суду, публікація порушила б комерційну таємницю ТОВ «Парковий-2». З рішення випливає, що Олександр Сухачов не надавав дозволу на розголошення інформації про належні йому об’єкти нерухомості.
Реакція журналістів та правозахисних організацій
Виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк заявила, що вбачає у рішенні пряме обмеження свободи слова та тестування інструменту для блокування журналістських викриттів корупції ще до їх публікації. За її словами, за невиконання ухвали передбачені штрафи та навіть можливе кримінальне переслідування; ЦПК має намір оскаржувати рішення.
Редакторка-засновниця «Слідства.Інфо» Анна Бабінець зазначила, що з ухвали видання розуміє: заявники готують позов щодо розслідування, яке на момент заборони ще не вийшло друком, і, на її думку, метою заборони є унеможливлення виходу матеріалу.
«Слідство.Інфо» вказує, що справа має ознаки SLAPP-позову (Strategic Lawsuits Against Public Participation) — стратегічного позову, спрямованого на блокування журналістської роботи до публікації матеріалу, — і нагадує про зобов’язання України запровадити до 2027 року антиSLAPP-законодавство за стандартами Європейського Союзу.
Адвокат і медіаюрист Людмила Панкратова заявила, що заборона виглядає як брутальне втручання у діяльність незалежних медіа, водночас зазначивши, що суд має проаналізувати, чи не призведе таке обмеження до порушення прав журналістів, і застерегла, що подібні ухвали формують негативну судову практику, яка заохочуватиме звернення до судів з аналогічними вимогами про попередні обмеження.
Міжнародна організація «Репортери без кордонів» висловила занепокоєння через рішення Печерського суду, наголосивши, що систему правосуддя не можна використовувати як інструмент цензури журналістських матеріалів, які становлять суспільний інтерес.
Позиція ДБР
У Державному бюро розслідувань заявили Суспільному, що не коментуватимуть ситуацію, оскільки відомство не є стороною судового процесу, а йдеться не про працівника ДБР безпосередньо.
Поточний статус справи
Станом на момент публікації «Слідство.Інфо» та Центр протидії корупції заявили про намір оскаржувати ухвалу Печерського суду. Відповідно до роз’яснення самого суду, заборона діятиме до подання відповідного позову протягом встановленого 10-денного строку; у разі неподання позову заходи забезпечення підлягають скасуванню.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.