Суд у справі вбивства Фаріон перейшов до ухвалення вироку попри черговий відвід захисту

Шевченківський районний суд м. Львова 17 вересня 2026 року завершив судовий розгляд справи про вбивство мовознавиці та колишньої народної депутатки Ірини Фаріон і перейшов до нарадчої кімнати для ухвалення вироку обвинуваченому В’ячеславу Зінченку.

Завершенню розгляду передувала чергова — щонайменше третя за час процесу — заява захисту про відвід колегії суддів, яку головуючий суддя Петро Невойт не задовольнив: колегія не самовідводилась і перейшла до вироку.

Обставини справи та кваліфікація

Ірину Фаріон застрелили 19 липня 2024 року на вулиці Масарика у Львові пострілом з відстані близько двох метрів; вона померла того ж дня від вогнепального поранення голови. В’ячеслава Зінченка, на момент затримання 18-річного мешканця Дніпра, затримали 25 липня 2024 року. Прокуратура Львівської області 26 грудня 2024 року скерувала обвинувальний акт до суду за кваліфікацією пункти 8, 14 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство особи, пов’язане з виконанням нею громадського обов’язку, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості) та частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю). Санкція за пунктами 8, 14 частини 2 статті 115 передбачає довічне позбавлення волі. За версією слідства, мотивом стало сприйняття обвинуваченим публічної позиції Фаріон щодо захисту української мови як такої, що «розколює народну єдність». Це версія сторони обвинувачення, викладена в обвинувальному акті, а не встановлений вироком суду факт: до набрання вироком законної сили обвинувачений вважається невинуватим.

25 квітня 2026 року, під час дебатів сторони обвинувачення, прокурор Дмитро Петльований просив суд визнати Зінченка винним і призначити довічне позбавлення волі за сукупністю злочинів.

Позиція захисту: заява про фальсифікацію та повторні відводи

На засіданні 17 вересня 2026 року адвокат Зінченка Діана Кара, яка не була присутня на чотирьох попередніх засіданнях, заявила про недостатність часу на підготовку до дебатів і висловила зауваження до якості матеріалів судової експертизи; клопотання про перенесення дебатів на 18 вересня суд відхилив.

Під час останнього слова обвинуваченого Кара заявила відвід колегії суддів, обґрунтувавши це так: «Заявляю відвід колегії суддів у зв’язку з тим, що суд порушує право на захист, фальсифікує інформацію та дані про те, що суди надавали стороні захисту». Зінченко підтримав заяву про відвід і поставив під сумнів легітимність дебатів.

Другий адвокат обвинуваченого, Лариса Криворучко, за власним твердженням, до участі в засіданні допущена не була, попри те що вважає свої повноваження чинними.

Твердження про фальсифікацію судом інформації чи доказів — це процесуальна позиція сторони захисту, а не встановлений факт; воно потребує самостійної перевірки в межах апеляційного перегляду, якщо захист вирішить його підтримувати. Редакція не має підстав ні підтвердити, ні спростувати цю заяву на підставі відкритих джерел.

Заява 17 вересня — не перша спроба захисту домогтися відводу складу суду. 17 квітня 2026 року адвокат Зінченка Ігор Сулима вже заявляв відвід колегії суддів з посиланням на статті 75 та 80 Кримінального процесуального кодексу України, обґрунтовуючи це упередженістю складу суду; суд це клопотання відхилив. Того ж дня, після відмови суду розглянути клопотання захисту щодо методики одорологічної експертизи, Зінченко оголосив голодування. 5 травня 2026 року адвокат Криворучко заявляла окремі відводи — секретаря судового засідання (з посиланням на неналежне повідомлення про дату засідання) і повторно всієї колегії суддів (з посиланням на можливі порушення в роботі автоматизованої системи розподілу справ); суд відхилив обидва клопотання, вказавши, що визначення складу суду автоматизованою системою відбувається за принципом випадковості і втручання в цей процес технічно неможливе, а ухвала оскарженню не підлягає.

Хто представляє сторони

Первісно інтереси Зінченка представляли адвокати Ігор Сулима та Володимир Вороняк; 24 квітня 2026 року мати обвинуваченого подала заяву про припинення їхніх повноважень, а 25 квітня 2026 року захист узяла на себе адвокат Лариса Криворучко. 3 липня 2026 року суд у цій же справі припинив повноваження Криворучко як захисника, пославшись на частину 2 статті 45 Кримінального процесуального кодексу України: на той момент у Єдиному реєстрі адвокатів України щодо неї значилося зупинення права на адвокатську діяльність (рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 10 червня 2026 року строком на один рік — до 5 червня 2027 року). Зінченку призначили адвоката Діану Кару через Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги. До 9 липня 2026 року запис про зупинення повноважень Криворучко зник з її сторінки в реєстрі — на підставі ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року, якою зупинено дію рішення дисциплінарної комісії; з цього моменту й дотепер захист Зінченка здійснюють обидва адвокати, Кара та Криворучко.

Інтереси потерпілої сторони — доньки Ірини Фаріон Софії Семчишин, яка є потерпілою в цьому кримінальному провадженні, — представляє адвокат Наталія Романик.

Аналітичне зауваження

Повторні заяви про відвід одного й того самого складу суду різними захисниками впродовж процесу — сама по собі не є ознакою упередженості суду: підстави для відводу за статтями 75 і 80 Кримінального процесуального кодексу України мають встановлюватися індивідуально в кожному конкретному клопотанні, а послідовна відмова в задоволенні кількох клопотань без окремого мотивованого обґрунтування з боку суду в кожному випадку не підтверджує і не спростовує обґрунтованості жодного з них. Європейський суд з прав людини у практиці щодо статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зокрема у справах Piersack v. Belgium та Hauschildt v. Denmark) розрізняє суб’єктивний критерій (особиста упередженість конкретного судді) і об’єктивний критерій (наявність підстав, які об’єктивно можуть викликати обґрунтований сумнів у неупередженості в стороннього спостерігача) — застосування цих критеріїв до конкретних клопотань у цій справі є питанням майбутнього апеляційного перегляду, а не предметом цього матеріалу.

Читайте також на ADVOKAT POST

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.