Секретар Першої судової палати ККС ВС Наталія Антонюк взяла участь у семінарі «Особливості кваліфікації злочинів проти життя: проблемні питання та судова практика».
Про це повідомляє Судова влада.
Наталія Антонюк зупинилася на питанні про визнання доказів недопустимими. Суддя наголосила, що, вирішуючи питання про застосування правил ст. 87 КПК України до наданих сторонами доказів, необхідно виходити з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи.
Суд, визнаючи доказ недопустимим відповідно до ч. 2 або 3 ст. 87 КПК України, має зазначити, який саме пункт цих положень став підставою для такого рішення.
Якщо суд визнає доказ недопустимим із посиланням на ч. 1 ст. 87 КПК України, він має зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Обґрунтовуючи наявність такого порушення, суд має послатися на конкретні норми Конституції України та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і за потреби – на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми.
Крім того, суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу з точки зору ч. 1 ст. 87 КПК України, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим.
Детальніше про недопустимість доказів – у постанові ККС ВС від 8 жовтня 2019 року у справі № 639/8329/14-к (провадження № 51-8259км18).