Отримання Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі свідчить про незворотний шлях у розбудові не лише політичної, а й правової системи відповідно до європейських стандартів, установлених ЄС.
Про це зазначила суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Олеся Радишевська, повідомляє Судова влада.
Доповідачка розглянула поняття «зобов’язання України у сфері європейської інтеграції» та пояснення інструментів і механізмів європеїзації в Україні. Вона зазначила, що європеїзація зосереджена на національному рівні й стосується змін у національних структурах, процесах, правилах поведінки та стандартах під впливом європейської інтеграції. Це проявляється у зростанні кількості національних учасників і структур, створених на підтримку євроінтеграційних процесів. Європейська інтеграція, натомість, зорієнтована на наднаціональний рівень і стосується міжурядової, міждержавної, міжнаціональної та міжвідомчої співпраці країн європейського континенту.
Далі суддя зупинилася на питанні взаємодії міжнародної та національної правових систем. У цьому контексті вона розповіла про дуалістичну й моністичну концепції впливу міжнародного права на національне. Відповідно до дуалістичної концепції положення міжнародного права можуть взаємодіяти з національним лише в разі «переведення» норм міжнародного договору на мову внутрішнього права. Моністична концепція, яка діє в Україні, передбачає єдність міжнародного та національного права. Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Ці норми суди застосовують напряму.
Олеся Радишевська розглянула й питання щодо джерельної бази наднаціональної правової системи, якою є система права ЄС. У цьому контексті вона детально проаналізувала поняття та види права ЄС, а також систему джерел права ЄС — acquis ЄС. Acquis ЄС — це надбання європейської інтеграції у сфері права, політики й економіки, яке будується на спільних європейських цінностях. Особлива увага була приділена Угоді про асоціацію між Україною та ЄС як важливому джерелу права в Україні.
Угода про асоціацію, зазначила суддя, є основним актом, що визначає зобов’язання України у сфері європейської інтеграції. Це один з найбільших міжнародно-правових актів в історії України та найбільший міжнародний договір із третьою країною, укладений ЄС. Угода містить преамбулу, що визначає мету та базові засади, а також сім розділів, які охоплюють широке коло питань: загальні принципи, політичне співробітництво, юстицію, торгівлю, економічну співпрацю, фінансове співробітництво та інституційні положення. Крім того, є 43 додатки до Угоди, що визначають нормативні акти ЄС, а також три протоколи.
Доповідачка розповіла про особливості застосування права ЄС національними судами на прикладі діяльності Верховного Суду та Конституційного Суду України. Вона навела приклади, як застосовує право ЄС Велика Палата Верховного Суду, і зауважила, що рішення Суду ЄС слід розглядати як такі, що допомагають визначити зміст положень актів законодавства Європейського Союзу, зазначених у ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії». Подібно до практики застосування рішень ЄСПЛ, необхідно враховувати принципи, що випливають із рішень Суду ЄС щодо схожих питань, навіть якщо вони стосуються інших держав. Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими доводи скаржника про відсутність підстав для посилання на рішення Суду ЄС у справі «FENS vs Slovak Republic» судами першої та апеляційної інстанцій, оскільки відповідна практика Суду ЄС, згідно з нормами законодавства, має враховуватися, зокрема, й судами України.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.