Відбувся захід для адвокатів Рівненської області – Оцінка використання штучного інтелекту сторонами у судовій практиці

Про оцінку використання штучного інтелекту сторонами у судовій практиці розповіла заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при ВС, член Ради комітету з питань кримінального права та процесу НААУ Ірина Гловюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Рівненської області, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками використання штучного інтелекту сторонами у судовій практиці, а саме:

  • 1.Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників
  • 2. Council of Bars and Law Societies of Europe guide on the use of generative AI by lawyers
  • 3. Етичні стандарти ABA (ABA issues first ethics guidance on a lawyer’s use of AI tools)
  • 4. Підходи ВС та підходи ВАКС: чи зловживання правом та неповага до суду?
  • 5. Інша судова практика у кримінальних провадження.
  • 6. Галюцинації ШІ та зарубіжний досвід
  • 7. ШІ та судові рішення

У рамках характеристики використання штучного інтелекту у судовій практиці акцентовано на наступному:

1. Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників:

  • Перевірка джерел: правник має завжди вимагати від ШІ посилання на першоджерела (закони, судові рішення тощо) та перевіряти їх достовірність.
  • Інформування клієнта: необхідно повідомляти клієнта про використання ШІ та за потреби отримувати згоду, закріплюючи це в договорі.
  • Захист даних: обов’язкове знеособлення персональних даних перед введенням у систему ШІ.
  • Безпечне використання технологій: застосування корпоративних або захищених версій ШІ, які не зберігають історію запитів.
  • Критичний аналіз результатів: використання ШІ для самоперевірки (пошук помилок, контраргументів).
  • Персональна відповідальність: відповідальність за зміст документів несе виключно правник, а ШІ — лише допоміжний інструмент.

Також у практиці Верховного Суду підкреслено принцип human-in-the-loop — обов’язковий людський контроль і перевірка результатів ШІ.

2. Council of Bars and Law Societies of Europe (CCBE) guide

Ризики:

  • Конфіденційність — можливість розкриття даних клієнта через використання систем, що навчаються на введених даних.
  • Галюцинації — створення вигаданих справ, цитат, правових позицій.
  • Упередженість і підлабузництво — викривлення результатів і «підлаштування» під користувача.
  • Непрозорість (black box) — складність перевірки логіки роботи ШІ.
  • Інтелектуальна власність — ризик порушення авторських прав.
  • Кібербезпека та шахрайство — ризики депфейків, підробок, витоку інформації.

Професійні принципи:

  • Конфіденційність — заборона вводити чутливі дані без належного захисту.
  • Компетентність — юрист має розуміти технологію, її обмеження і перевіряти результати.
  • Незалежність — уникнення впливу упередженості ШІ.
  • Прозорість перед клієнтом — повідомлення про використання ШІ.
  • Дотримання етики — ризик санкцій за неперевірене використання ШІ.

3. Етичні стандарти ABA:

  • Rule 1.1 (Компетентність) — обов’язок знати ризики та переваги технологій і використовувати їх належним чином.
  • Rule 1.6 (Конфіденційність) — збереження конфіденційності всієї інформації клієнта.
  • Rule 1.4 (Комунікація) — обов’язок консультувати клієнта щодо використання ШІ.
  • Rule 1.5 (Гонорари) — гонорар має бути розумним; можна стягувати оплату за перевірку результатів ШІ.

4. Підходи ВС та ВАКС: зловживання правом і неповага до суду

Верховний Суд:

  • Посилання на відповіді ШІ може розцінюватися як неповага до суду, якщо використовується для заперечення вже встановлених судом висновків.
  • Використання вигаданих рішень (галюцинацій) — порушення принципу добросовісності (ст. 45 КАС).
  • Подання неперевірених даних — неналежне виконання професійних обов’язків.
  • ШІ не є джерелом доказів і не замінює суд.

Окрема думка судді ВС: сам факт посилання на ШІ без інших обставин не є зловживанням.

ВАКС:

  • Використання ChatGPT «щоб не прикладати зусиль» — зловживання процесуальними правами.
  • Подання ШІ-генерованої інформації як аргументу проти суду — неповага до суду.

5. Інша судова практика у кримінальних провадженнях

  • Галюцинації в апеляції — вигадані рішення ВС — неповага до суду та порушення професійних обов’язків.
  • ШІ як доказ — суди відхиляють (наприклад, розрахунки ChatGPT).
  • ШІ як аргумент невинуватості:
    • версія про «ШІ відправив фото» — відхилена судами через сукупність доказів;
    • твердження про можливість підробок — не підтверджені доказами.
  • ШІ і нововиявлені обставини — результати ШІ не визнаються такими обставинами.
  • Експертиза — ставиться питання про можливість використання ШІ для створення доказів (deepfake).

6. Галюцинації ШІ та зарубіжний досвід

Україна:

Використання вигаданих справ:

  • порушення професійних обов’язків;
    • неповага до суду;
    • підрив юридичної визначеності;

Канада:

  • Обов’язок вказувати використання ШІ у поданнях.
  • Обов’язок перевіряти джерела та не вводити суд в оману.

США:

  • Mata v. Avianca (2023) — штраф 5000$ за вигадані прецеденти.
  • Інші справи — штрафи до десятків тисяч доларів за фейкові цитати.

Загальні наслідки:

  • штрафи;
  • відхилення позовів;
  • дисциплінарна відповідальність;
  • навіть неповага до суду.

7. ШІ та судові рішення

  • Використання ШІ у вироку може поставити під сумнів суддівський розсуд.
  • Вирок, що містить загальні ШІ-згенеровані міркування без прив’язки до фактів — незаконний.
  • ШІ може використовуватись лише як допоміжний інструмент, але:
    • не замінює суд;
    • не може формувати рішення;
    • не може визначати фактичні обставини.

Для того, щоб уникнути вказань у судових рішень на неповагу до суду, неналежне виконання професійних обов’язків тощо, можливо запропонувати такі підходи щодо подання документів у разі реального використання ШІ:

1) ретельна перевірка усіх цитат з нормативних актів, їх дат, номерів та покликань на них з указанням дати доступу до електронного джерела;

2) ретельна перевірка усіх цитат з судових рішень, вказання назви суду, дати, номера справи, URL покликання на ЄДРСР з указанням дати доступу до ЄДРСР;

3) додавати тексти з ЄДРСР. У такому випадку, навіть якщо у номері справи чи e покликанні буде допущена елементарна людська механічна помилка, то це ускладнить оцінку як неповаги до суду або зловживання.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.