Для звільнення з військової служби достатньою є наявність у сукупності таких умов: призначення особі вироком суду покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання; набрання таким вироком законної сили. При цьому умова щодо призначення покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання, не може ототожнюватися виключно з його формальним кримінально-правовим значенням, а підлягає телеологічному тлумаченню з урахуванням мети правового регулювання та означає таке призначення покарання, яке передбачає його реальне відбування і, як наслідок, об’єктивно унеможливлює подальше проходження військової служби. Натомість у разі звільнення особи від відбування призначеного покарання, зокрема з випробуванням, відсутня вказана умова у вигляді реального відбування покарання, з якою закон пов’язує припинення контракту та звільнення з військової служби, що виключає застосування підпункту «в» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 286 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента №1115/2009 від 29 грудня 2009 року. За таких обставин положення підпункту «в» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону № 2232-XII та пункту 286 Положення № 1115/2009 не підлягають застосуванню, а отже особа не набуває права на звільнення з військової служби з цих підстав
01 травня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Особа_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі №140/34973/23 за позовом Особа_1 до Військової частини про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання звільнити з військової служби.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач зазначав, що щодо нього ухвалено обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили, яким йому призначено покарання у виді позбавлення волі, що, на його думку, є самостійною підставою для звільнення з військової служби відповідно до Закону України № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі – Закон № 2232-XII). Відповідач зазначав, що позивача звільнено від відбування покарання з випробуванням, у зв’язку з чим відсутні підстави для його звільнення з військової служби, оскільки покарання фактично не відбувається.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, у задоволенні позову відмовлено. Суди виходили з того, що звільнення від відбування покарання з випробуванням не є підставою для припинення військової служби, оскільки не передбачає реального відбування покарання.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення — без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Для звільнення з військової служби необхідною є сукупність двох умов: призначення вироком суду покарання у виді позбавлення або обмеження волі чи позбавлення військового звання та набрання таким вироком законної сили.
Водночас, умова щодо призначення покарання не може тлумачитися виключно формально, а підлягає телеологічному тлумаченню з урахуванням мети правового регулювання. Таке тлумачення означає, що йдеться про призначення покарання, яке передбачає його реальне відбування і об’єктивно унеможливлює подальше проходження військової служби.
Суд звернув увагу, що у разі звільнення особи від відбування покарання, зокрема з випробуванням, відсутня умова реального відбування покарання, з якою закон пов’язує припинення контракту та звільнення з військової служби.
За таких обставин положення підпункту «в» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону № 2232 – XII та пункту 286 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента №1115/2009 від 29 грудня 2009 року не підлягають застосуванню.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 01 травня 2026 року у справі №140/34973/23 можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136179230
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.