Суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК, може бути лише громадянин України віком від 18 до 60 років, визнаний придатним до військової служби за станом здоров’я, який не має права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Якщо рішенням адміністративного суду скасовано постанову ВЛК з висновком про придатність особи до військової служби, її не можна вважати такою, що підлягає мобілізації, а тому вона не є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 336 КК
Обставини справи
військовозобов’язаний, який перебував на військовому обліку в ТЦК та СП і за висновком ВЛК визнаний придатним до військової служби, у присутності свідків відмовився від отримання повістки з вимогою про необхідність з’явитися до ТЦК та СП для відправки у військову частину. Надалі, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, без поважних причин він не прибув до ТЦК та СП у визначений час і про причини своєї неявки вказаний орган не повідомив.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ст. 336 КК.
У касаційній скарзі захисник вважає, що при перегляді вироку судом апеляційної інстанції безпідставно не було взято до уваги рішення адміністративного суду, яким скасовано ВЛК про визнання обвинуваченого придатним до військової служби. Стверджує, що за відсутності доведення факту придатності обвинуваченого до військової служби його призов на військову службу за мобілізацією та направлення для проходження військової служби до військової частини є протиправними.
Позиція ККС: скасовано рішення судів попередніх інстанцій і закрито кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Обґрунтування позиції ККС
колегія суддів ККС вказала, що суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК, може бути лише громадянин України віком від 18 до 60 років, визнаний придатним до військової служби за станом здоров’я, який не має права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відсутність будь-якої з цих ознак виключає наявність суб’єктивної сторони складу цього злочину через відсутність його суб’єкта.
Рішенням адміністративного суду скасовано постанову ВЛК ТЦК та СП про придатність обвинуваченого до військової служби через порушення вимог «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402. Вказане рішення набрало законної сили. При ухваленні рішення суд адміністративної юрисдикції встановив, що під час медичного обстеження обвинуваченого ВЛК при ТЦК та СП були порушені вимоги «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».
Таким чином, з огляду на зміст статей 3 та 19 Конституції України гарантоване законом право обвинуваченого на проведення медичного обстеження у встановлений спосіб під час проходження ВЛК в державному органі виконавчої влади було порушено.
З урахуванням зазначеного рішення адміністративного суду має преюдиціальне значення у справі. Оскільки рішенням адміністративного суду скасовано постанову ВЛК з висновком про придатність обвинуваченого до військової служби, його не можна вважати особою, що підлягає мобілізації відповідно до положень ст. 22 Закону, а тому він не є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 336 КК.
Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС від 26.05.2026 у справі № 537/2092/24 (провадження № 51-3883км25) https://reyestr.court.gov.ua/Review/137071516
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
