АДВОКАТУРА, НОВИНИ

Відбувся захід для адвокатів Запорізької області – Державна санкційна політика: українська практика та перспективи

Про державну санкційну політику: українська практика та перспективи розповів керівник проєктів аналітичного центру «Інституту законодавчих ідей» Андрій Климосюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Запорізької області , що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками державну санкційну політику, а саме:

  • 1. Походження «Санкцій».
  • 2. Класифікація санкцій.
  • 3. Механізм затвердження санкцій.
  • 4. Підстави застосування санкцій.
  • 5. Оскарження.Практика Суду справедливості ЄС.
  • 6. Оскарження. Практика ЄСПЛ.
  • 7. Санкція у виді стягнення активів в дохід держави.

У рамках характеристики державної санкційної політики  акцентовано на наступному:

1. Походження «санкцій»

Санкція (від лат. sanctio – непорушна постанова; найсуворіший припис) — це:

  • заходи, які застосовуються до порушника і мають несприятливі наслідки;
  • у міждержавних відносинах — заходи впливу до країни, яка порушила міжнародне зобов’язання чи норми міжнародного права;
  • примус до зміни поведінки (у сфері прав людини, боротьби з тероризмом, фінансування воєнних конфліктів, порушень міжнародного права).

Історичний розвиток:

  • V ст. до н.е. — Афіни;
  • VI–XII ст. — «репресалії»;
  • міжвоєнний період — економічні санкції як альтернатива силі (В. Вільсон);
  • 1945 р. — санкції як інструмент ООН;
  • новий етап — у зв’язку з агресією РФ проти України.

В Україні санкційна політика формується з 2014 року (ЗУ «Про санкції»).

2. Класифікація санкцій

За об’єктом:

  • секторальні;
  • персональні.

Законом визначено 32 види санкцій, але перелік не є вичерпним.

3. Механізм затвердження санкцій

Ініціатори:

  • Верховна Рада України;
  • Президент України;
  • Кабінет Міністрів України;
  • Національний банк України;
  • СБУ.

Механізм:

  1. Секторальні санкції: РНБО → Президент України → ВРУ.
  2. Персональні санкції: РНБО → Президент України.
  3. Стягнення активів: Мін’юст → ВАКС.

Введення в дію рішення РНБО потребує указу Президента; Президент має дискрецію оцінювати доцільність, законність і обґрунтованість (постанова ВП ВС № 9901/405/19 від 13.01.2021).

4. Підстави застосування санкцій

Санкції застосовуються з метою:

  • захисту національних інтересів, безпеки, суверенітету і територіальної цілісності;
  • протидії терористичній діяльності;
  • запобігання порушенням і відновлення прав.

Підстави:

  1. дії, що створюють реальні/потенційні загрози (безпеці, суверенітету, правам, економіці тощо);
  2. резолюції ГА ООН та РБ ООН;
  3. рішення і регламенти Ради ЄС;
  4. факти порушення Загальної декларації прав людини та Статуту ООН.

Для окремих санкцій (зокрема стягнення активів):

  • встановлення ВАКС, що дії особи створили суттєву загрозу або сприяли таким діям.

5. Оскарження. Практика Суду справедливості ЄС

Підходи:

  • судовий перегляд охоплює оцінку фактів, обставин і доказів (Bank Melli Iran v Council, T-390/08);
  • дискреція Ради не виключає перевірку достовірності доказів (Badica v Council, 2017).

Підстави для оскарження:

  1. Неналежне обґрунтування;
  2. Помилка в оцінці;
  3. Порушення принципу пропорційності та основних прав.

Практика:

  • обов’язок органу довести обґрунтованість санкцій;
  • докази мають бути конкретні, точні, узгоджені;
  • допускаються публічні джерела;
  • санкції мають бути пропорційними, тимчасовими, оборотними.

6. Оскарження. Практика ЄСПЛ

Підхід:

  • особа має право оскаржувати підставність санкцій;
  • суд повинен мати «повну юрисдикцію» і оцінювати обґрунтованість (Al-Dulimi v Switzerland, 2016).

Справа «ТОВ М.С.Л. проти України» (16.10.2025):

  • порушення ст. 1 Протоколу №1 та ст. 13 ЄКПЛ;
  • відсутність індивідуалізованого обґрунтування;
  • відсутність ефективного судового контролю;
  • рішення РНБО та укази не містили пояснення причин;
  • Верховний Суд обмежився процедурною перевіркою;
  • позбавлено можливості ефективного оскарження.

7. Санкція у виді стягнення активів в дохід держави

Процедура:

  • Мін’юст подає позов до ВАКС;
  • ВАКС (1 інстанція) — розгляд колегією з 3 суддів протягом 30 днів;
  • рішення: задоволення або відмова;
  • апеляція — 5 днів.

Апеляція:

  • Апеляційна палата ВАКС — 15 днів;
  • можливі рішення: залишення без змін / зміна / скасування;
  • рішення набирає чинності негайно і не підлягає касації.

Легітимна мета (АП ВАКС, 03.02.2023, № 991/6606/22):

  • контроль за активами осіб, що становлять загрозу;
  • припинення підтримки агресії РФ;
  • відшкодування збитків за рахунок конфіскованих активів.

Практична мета (ВАКС, 27.05.2024, № 991/3912/24):

  • зменшення можливості фінансування держави-агресора;
  • компенсація наслідків збройної агресії за рахунок активів.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Related Posts: