АДВОКАТУРА, ЄСПЛ, НОВИНИ, СУДОВА ПРАКТИКА

Відбувся захід для адвокатів Запорізької області – Реагування на заяви щодо фактів забороненого поводження з підозрюваним, свідком: практика ЄСПЛ та ВС

Про реагування на заяви щодо фактів забороненого поводження з підозрюваним, свідком: практика ЄСПЛ та ВС розповіла заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при ВС, член Ради комітету з питань кримінального права та процесу НААУ Ірина Гловюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Запорізької області, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками заяви щодо фактів забороненого поводження з підозрюваним, свідком, а саме:

  • 1. Стандарти практики ЄСПЛ про розслідування забороненого поводження (ill-treatment, prohibited treatment)
  • 2. Стандарти Верховного Суду щодо реагування на заяви про заборонене поводження з підозрюваним, свідком
  • 3. Використання як аргументів захисту

У рамках характеристики забороненого поводження з підозрюваним, свідком акцентовано на наступному: 

1. Стандарти практики ЄСПЛ щодо розслідування забороненого поводження (ill-treatment)

1) Загальний стандарт (ст. 3 Конвенції):

ЄСПЛ виходить із того, що стаття 3 Конвенції (заборона катувань) покладає на державу позитивний обов’язок провести ефективне розслідування, якщо є небезпідставна скарга на жорстоке поводження.

Справа «Вергельський проти України» (№ 19312/06):

Суд прямо зазначив: якщо є небезпідставна скарга — держава зобов’язана забезпечити ефективне офіційне розслідування.

2) Критерій «небезпідставності» скарги:

ЄСПЛ вимагає, щоб скарга:

  • містила детальний опис фактів;
  • була підкріплена хоча б мінімальними доказами.

Dmitriy Valentinovich Goryanoy v. Ukraine (№ 54630/13):

  • заявник має надати опис і докази;
  • але якщо особа перебуває під контролем держави — тягар доказування переходить на державу.

3) Стандарти ефективності розслідування:

ЄСПЛ сформував ключові критерії:

1)          незалежність:

  • розслідування не можуть здійснювати органи, пов’язані з потенційними порушниками  («Мокану та інші проти Румунії», «Наджафлі проти Азербайджану»).

2)          оперативність (reasonable promptness):

  • без необґрунтованих зволікань.

3)          ретельність:

  • необхідно зібрати всі можливі докази, не робити поспішних висновків.

«Кобець проти України» (№ 16437/04): органи повинні вживати всіх заходів для збору доказів (свідки, експертизи).

«Каверзін проти України» (№ 23893/03):

  • заборонено закривати справу на підставі поверхневих висновків;
  • розслідування має бути здатним встановити і покарати винних.

4)          громадський контроль:

  • розслідування має бути відкритим до контролю.

4) Обов’язок діяти ex officio:

Навіть без скарги: держава повинна почати розслідування, якщо є ознаки жорстокого поводження.

«Члени збору Свідків Єгови в Глдані проти Грузії» (2007) — обов’язок діяти з власної ініціативи.

5) Мета розслідування:

«Bouyid v. Belgium» (2015):

  • забезпечити підзвітність держави:
  • гарантувати реальну заборону катувань.

6) Особливості доказування

  • якщо особа була під контролем держави і отримала травми → виникає презумпція відповідальності держави.

2. Стандарти Верховного Суду щодо реагування на заяви про заборонене поводження

1) Критерій небезпідставності заяви:

Постанова ВС від 29.10.2019 (справа № 515/2020/16-к, провадження № 51-2904км18):

заява має:

  • містити конкретні обставини;
    • мати хоча б мінімальне підтвердження.

2) Обов’язок держави розслідувати:

ВС прямо відтворює стандарти ЄСПЛ:

Постанова ВС (реєстр № 117555154): навіть якщо захист не подав заяву за ст. 214 КПК, це не звільняє державу від обов’язку розслідувати.

3) Перевірка через ЄРДР:

ВС (реєстр № 112088034) обов’язкове:

  • внесення відомостей до ЄРДР;
    • проведення офіційного розслідування.

4) Належність і ретельність перевірки:

ВС:

  • ігнорування заяв про катування = порушення;
  • суди повинні перевіряти такі доводи.

Приклад (реєстр № 120805479): відсутність допиту заявника → розслідування неефективне.

5) Своєчасність заяви:

ВС (реєстр № 120029750): пізнє заявлення без доказів → може бути підставою для відхилення.

6) Обов’язковість реагування суду:

  • суд повинен сприяти перевірці таких заяв;
  • невиконання → порушення права на справедливий суд.

3. Використання як аргументів захисту

1) Основні способи використання:

1. Своєчасне повідомлення.

Необхідно:

  • одразу заявляти про тиск;
    • надавати фактичні дані.

2. Послідовність позиції.

Твердження про катування мають бути:

  • стабільними;
    • підтвердженими.

3. Доказування через документи.

Приклад ВС (реєстр № 118465060):

  • заяви + медичні документи + звернення до ДБР → підтверджують доводи захисту.

4. Недопустимість доказів.

Ключовий інструмент:

  • ст. 87 КПК  — докази, отримані через порушення прав (у т.ч. катування), є недопустимими.

5. Переклад тягаря доказування.

Якщо особа була під контролем держави → саме держава має пояснити походження ушкоджень (стандарт ЄСПЛ).

6. Оскарження неефективного розслідування.

Аргумент:

  • не внесено до ЄРДР;
    • не проведено перевірку → порушення ст. 3 Конвенції і права на справедливий суд.

2) Коли аргументи відхиляються

Приклад ВС (реєстр № 122543783) якщо:

  • особа під час суду заперечує факт тиску
    • або не заявляє про нього → підстав для перевірки немає.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Related Posts: