Консультативний комітет з номінацій суддів Міжнародного кримінального суду (Advisory Committee on Nominations of Judges, ACN) — незалежний допоміжний орган Асамблеї держав-учасниць Римського статуту дійшов висновку, що головний кандидат від України на посаду судді МКС, суддя Великої Палати Верховного Суду Лев Кишакевич, є некваліфікованим для призначення на цю посаду. Підставою стала не відсутність фахового досвіду — навпаки, Комітет відзначив його як значний, — а невідповідність вимогам статті 36(3)(c) Римського статуту щодо володіння робочими мовами Суду.
Що саме зафіксував Комітет
За текстом звіту, Комітет визнав, що Кишакевич має понад 30 років досвіду в кримінальному праві та процесі на національному рівні, з травня 2023 року обіймає посаду судді Великої Палати Верховного Суду, до цього був суддею Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (2017–2023), очолював Івано-Франківський міський суд, а на початку кар’єри працював суддею першої інстанції та помічником прокурора. Комітет окремо відзначив його активну участь у судовій реформі, авторство провідних роз’яснень судової практики щодо кримінальних проваджень, пов’язаних із війною, а також обіймання ним посад, що передбачали функції, споріднені з роботою судді МКС. Формальні вимоги статті 36, пункту 3(b)(i) Римського статуту Комітет визнав виконаними.
Щодо високих моральних якостей (стаття 36(3)(a) Римського статуту) Комітет зазначив, що перевірка з боку Міжнародної організації з міграції (IOM) щодо належної обачності тривала на момент завершення сесії Комітету і не дала змоги дійти остаточного висновку; за результатами співбесіди сам Комітет не виявив підстав ставити високі моральні якості кандидата під сумнів.
Вирішальною для негативного висновку стала стаття 36(3)(c) Римського статуту, яка вимагає від кожного кандидата на посаду судді відмінного володіння і вільного спілкування щонайменше однією з робочих мов Суду (англійською або французькою). Комітет встановив, що кандидат не володіє французькою, а рівень його англійської мови, продемонстрований під час співбесіди, є недостатнім для виконання функцій судді МКС. За висновком Комітету, мовне обмеження не дало змоги належно оцінити знання кандидатом Римського статуту, закріплених у ньому фундаментальних принципів і практики МКС, а також розуміння ключових правових та інституційних питань — включно з матеріальними й процесуальними аспектами міжнародного кримінального права, юрисдикційними питаннями, судовим провадженням, правами та участю потерпілих, інституційною співпрацею і механізмами виконання рішень. Кандидат також не пройшов добровільний мовний тест, який пропонує Секція мовних послуг Секретаріату Суду.
На підставі цього Комітет дійшов висновку, що кандидат не кваліфікований для призначення суддею Міжнародного кримінального суду.
Хто такий Лев Кишакевич і як відбувався відбір в Україні
Лев Кишакевич — суддя Верховного Суду з понад 30-річним досвідом. 8 травня 2023 року його обрано до складу Великої Палати Верховного Суду строком на три роки; 9 травня 2026 року — переобрано на другий трирічний строк. Він також очолює Етичну раду, яка оцінює відповідність кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності. Кишакевич є автором ухваленої Великою Палатою Верховного Суду у 2024 році постанови в кримінальному провадженні щодо осіб, засуджених за злочини, пов’язані з плануванням, підготовкою, розв’язанням і веденням агресивної війни, — рішення, яке є ключовим для формування практики застосування статті 437 Кримінального кодексу України відповідно до статті 8bis Римського статуту.
24–26 березня 2026 року національна конкурсна комісія з добору кандидата для висунення від України провела співбесіди з учасниками конкурсу, а 8 квітня 2026 року визначила Кишакевича головним кандидатом, а Оксану Сенаторову — резервним кандидатом на висунення від України на обрання суддею МКС. Важливо розрізняти дві різні співбесіди: національна конкурсна комісія оцінювала кандидатів на етапі висунення від України (і тоді відзначила високий рівень компетентності учасників), тоді як негативний висновок про мовний рівень зробив саме міжнародний Консультативний комітет ACN під час власного, окремого інтерв’ю на етапі розгляду всіх висунутих державами-учасницями кандидатур.
Значення для процесу виборів
Асамблея держав-учасниць Римського статуту обиратиме шістьох нових суддів МКС з числа 20 висунутих кандидатів на своїй 25-й сесії, яка відбудеться в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку 7–17 грудня 2026 року. Консультативний комітет оцінює кандидатів за чотирма категоріями: «високо кваліфікований», «кваліфікований», «лише формально кваліфікований» і «некваліфікований». Висновок Комітету має рекомендаційний, а не обов’язковий характер — держави-учасниці формально не позбавлені права проголосувати за кандидата навіть за негативної оцінки Комітету, однак на практиці висновок «некваліфікований» істотно ускладнює шанси кандидата на обрання.
Україна стала 125-ю державою-учасницею Римського статуту МКС 1 січня 2025 року.
Довідково
Стаття 36 Римського статуту Міжнародного кримінального суду (кваліфікація, висунення та обрання суддів), зокрема пункт 3(a) (високі моральні якості), пункт 3(b)(i) (компетентність у кримінальному праві та процесі), пункт 3(c) (відмінне знання і вільне володіння щонайменше однією з робочих мов Суду). Стаття 437, стаття 8bis (за посиланням Римського статуту) Кримінального кодексу України. Висновок Комітету щодо мовного рівня кандидата є оцінкою Комітету за результатами конкретної співбесіди, а не остаточним і оскарженню не піддається; кандидат не проходив запропонований йому добровільний мовний тест Секції мовних послуг Секретаріату Суду.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.