Суддя Верховного Суду Олеся Радишевська висвітлила питання європеїзації судів в Україні. Вона зазначила, що європеїзація судової системи України є процесом адаптації та впровадження європейських стандартів, норм і практик у функціонування системи правосуддя України.
Про це повідомляє Судова влада.
Цей процес пов’язаний з наближенням законодавства, методів роботи та форми рішень судів до європейських стандартів і практик, зокрема тих, які встановлені ЄСПЛ і Судом справедливості ЄС. Він є важливою складовою євроінтеграційних зусиль України та має на меті підвищення якості судової системи. Вимоги до України як держави – кандидата на повноцінне членство в ЄС є тому підтвердженням, адже інституційний і функціональний концепт проведення судової реформи на сучасному етапі стосується саме побудови ефективної та незалежної судової влади.
Суддя також додала, що європеїзація – це комплексний концепт, який охоплює творення, поширення, інституціоналізацію формальних і неформальних правил, парадигм, стилів, спільних переконань і норм, які визначаються й утверджуються на рівні міжнародних організацій, що функціонують на європейському континенті.
На переконання доповідачки, на процес європеїзації потрібно дивитися ширше. Необхідно бачити певні механізми та інструменти, які застосовуються і європейськими організаціями, зокрема Радою Європи, ОБСЄ та іншими регіональними, більш специфічними до кожної сфери організаціями.
Олеся Радишевська зауважила, що той величезний масив напрацьованих правил, норм, цінностей, парадигм, які функціонують на європейському наднаціональному рівні, впливає на безліч сфер суспільного життя. Йдеться про правову аксіологію, правотворення, правозастосування, формування та розвиток судової практики тощо.
Для того щоб оцінити, наскільки судді готові застосовувати норми європейського права й наскільки вони розуміють зміст правових цінностей Європейського Союзу, основи концепцій належного врядування, належної адміністрації та maladministration, природу права на належну адміністрацію як суб’єктивного права людини та механізмів його судового захисту, потрібно проаналізувати кількість застосовних формалізованих і неформалізованих джерел європейського права, зокрема hard law і soft law. Слід також з’ясувати, чи дійсно застосовується практика судових установ (ЄСПЛ, Суду справедливості ЄС, національних судів держав – членів Ради Європи та Європейського Союзу) і в якому аспекті. Крім того, з’ясувати напрями і наслідки такого впливу на діяльність суддів та органів судової системи в цілому, напрями їхнього реформування.
У цьому аспекті суддя проаналізувала застосування норм європейського права, зокрема навела статистичні дані щодо посилань на акти європейського адміністративного права в судових рішеннях КАС ВС.
Розповіла доповідачка і про прямий та непрямий вплив європейського права на судову практику Верховного Суду. За словами Олесі Радишевської, якщо проаналізувати форму судових рішень ВС, то вони все більше нагадують рішення ЄСПЛ – стилем аргументації, посиланнями та простотою мови. До непрямого впливу європеїзації можна віднести й використання інструментів soft actions (проведення тренінгів у НШСУ з питань застосування норм європейського права, здійснення перекладів судових рішень міжнародних судових органів та ін.), залучення міжнародних експертів до формування судових органів.