Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ухвалою від 2 вересня 2026 року залишила без задоволення апеляційні скарги захисників і прокурора та залишила без змін ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 серпня 2026 року про застосування до підозрюваної Ірини Мудрої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 20 млн грн у кримінальному провадженні №52026000000000092. Суддя Апеляційної палати Микола глоток виклав окрему (частково розбіжну) думку: не погоджуючись із визначеним розміром застави, він вважає, що цю суму варто було збільшити, оскільки 20 млн грн не здатні запобігти встановленим ризикам.
Суть підозри
За матеріалами провадження, Ірині Мудрій висунуто підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України: участь у злочинній організації (частина друга статті 255), протиправне заволодіння майном підприємства (частина четверта статті 28, частини друга і третя статті 206-2), готування до заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (частина перша статті 14, частина четверта статті 28, частина п’ята статті 191), використання майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом (частина четверта статті 28, частина третя статті 209). Частина діянь, зокрема за частиною п’ятою статті 191, частиною третьою статті 209 і частиною другою статті 255 Кримінального кодексу України, кваліфікується як особливо тяжкі злочини в розумінні частини шостої статті 12 Кримінального кодексу України. За відкритими джерелами, Ірина Мудра обіймала посаду заступника Керівника Офісу Президента.
Аргументи окремої думки: майновий стан і приховані активи
У своїй окремій думці суддя Глотов навів розрахунок задекларованих активів підозрюваної: згідно з декларацією, поданою 23 березня 2026 року за 2025 рік, на банківських рахунках Ірини Мудрої станом на 31 грудня 2025 року перебувало 725 111 грн, 50 092 євро, 765 267 ізраїльських шекелів і 126 941 долара США, а також 20 000 доларів США готівкою. За курсом Національного банку України на 25 серпня 2026 року (дату оскаржуваної ухвали слідчого судді) сукупний гривневий еквівалент задекларованих іноземних заощаджень становив, за розрахунком судді, 20 623 272,48 грн — без урахування гривневих коштів, доходів, отриманих у 2026 році, та нерухомого майна, зазначеного в декларації.
Суддя послався на матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, які, на його думку, доводять приховування підозрюваною реальних доходів: у зафіксованих розмовах з іншим підозрюваним ідеться про регулярні не задекларовані виплати (за оцінкою судді — до 20 000 доларів США щомісяця, а в окремі місяці — 30 000 і 50 000 доларів США), а також про майно (зокрема автомобіль), не відображене в декларації. На цій підставі суддя дійшов висновку, що фактичні активи підозрюваної перевищують офіційно задекларовані. Суддя також зазначив, що, з огляду на попередній досвід роботи та зв’язки підозрюваної, включно з обставинами, які, за версією слідства, пов’язані з внесенням застави за підозрюваного в іншому кримінальному провадженні, кошти застави можуть бути внесені не лише особисто підозрюваною, а й пов’язаними з нею особами.
Висновок судді щодо розміру застави
Додавши до розрахованої суми задекларованих валютних заощаджень (20 623 272,48 грн) орієнтовний гривневий еквівалент не задекларованих, за його оцінкою, щомісячних виплат за період з січня по липень 2026 року (сумарно 180 000 доларів США, або 8 047 800 грн за курсом на 25 серпня 2026 року), суддя визначив орієнтовний розмір активів підозрюваної у 28 671 072,48 грн. На цій підставі суддя вважає, що застава, здатна запобігти встановленим ризикам, мала бути визначена в розмірі, який дещо перевищує цю суму, — в ухвалі це сформульовано як застава в розмірі 30 000 000 грн.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Щодо підстав для зменшення суми застави у кримінальних провадженнях — критерії визначення розміру застави (майновий стан, ризики за статтею 177 КПК України, принцип еквівалентності застави й тримання під вартою), застосовані в цій окремій думці для обґрунтування протилежного висновку — про збільшення застави.
- Арешт у справі «Укренерго» за п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК не відповідає засадам верховенства права та законності: окрема думка судді — інший приклад окремої думки судді Апеляційної палати ВАКС у резонансному провадженні, що дає змогу порівняти практику застосування цього процесуального інституту.
- Застава — це не покарання: які підходи ЄСПЛ мають ураховувати українські суди — стандарти ЄСПЛ щодо визначення розміру застави залежно від здатності підозрюваного її внести та пов’язаних із цим ризиків, тема, порушена і в цій окремій думці щодо можливості внесення застави пов’язаними особами.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.