Суддя КГС ВС Юрій Чумак висвітлив ключові проблеми судової практики, що стосуються захисту прав добросовісних набувачів. Спираючись на системний аналіз рішень ВС та останніх законодавчих новел, доповідач окреслив динаміку підходів до визначення статусу добросовісного володільця майна.
Про це повідомляє Судова влада.
Один із базових принципів, на якому наполягає судова практика, – презумпція добросовісності: «презумується, що набувач є добросовісним, якщо інше не доведено». Юрій Чумак акцентував, що ЦК України і практика ВС передбачають чіткі умови, за яких майно може бути витребуване в добросовісного набувача. Зокрема, судова практика визнає правомірним витребування майна лише у випадках, коли воно вибуло з володіння власника не з його волі та за умов недобросовісності набувача (постанова ВП ВС від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17, постанова ВП ВС від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16).
Також суддя розповів про проблему «ланцюгів відчуження» майна, коли первинна подія, яка викликала перехід права власності, має ознаки протиправності. Юрій Чумак звернув увагу на тенденцію судової практики не вимагати визнання попередніх правочинів недійсними, а лише доведення факту вибуття майна не з волі власника. Такий підхід, за його словами, посилює тиск на добросовісних набувачів і створює ризики для стабільності обігу майна (постанова КГС ВС від 16 квітня 2025 року у справі № 910/17006/23).
Окремий акцент зроблено на впливі рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Рисовський проти України», де наголошено, що втручання в право власності добросовісного набувача без належної компенсації є порушенням Конвенції.
Суддя зазначив: «Не можна залишати добросовісного набувача без компенсації – хтось повинен йому компенсувати».
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.