Огляд актуальної судової практики Верховного Суду при застосуванні норм кримінального процесуального права (судовий розгляд) – у Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів, який провела суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області, викладач Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України Вікторія Бучківська.
Фокус уваги було привернуто до правових позицій Верховного Суду з наступних питань:
- Доказове значення Звіту про результати використання апаратного комплексу вимірювання рівня психологічного стресу (поліграфа) людини
Чинним законодавством не передбачено перевірку показань із застосуванням спеціального технічного засобу – поліграфу (детектора брехні) та використання отриманих даних як доказу (Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 26.01.2023 у справі № 183/3452/19).
- Оцінка доказів, одержаних з участю особи, яка фактично затримана, проте гарантії її права на захист не забезпечено
Своєчасне роз’яснення процесуальних прав затриманій особі є визначальним для оцінки таких доказів, та похідних від них. Недотримання стороною обвинувачення вимог щодо своєчасного (до надання ними таких пояснень, участі у слідчій дії) роз’яснення прав затриманої особи, зокрема мати захисника, надавати пояснення, показання, або не говорити нічого, є істотним порушенням КПК, що перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод людини та може визнаватися підставою для визнання одержаних та похідних від них доказів недопустимими (Постанова ВС від 22 березня 2023 року у справі № 759/5613/20 (провадження № 51-3843км22).
- Показання свідка під час слідчого експерименту, як доказ у випадку його смерті на час розгляду справи
У разі неможливості здійснення безпосереднього допиту свідка в судовому засіданні внаслідок смерті останнього на момент розгляду справи протокол слідчого експерименту з показаннями цього свідка може бути покладено судом в основу вироку (Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 02.03.2023 у справі № 525/1207/20).
- Показання свідка, потерпілого
Суд може обґрунтовувати свої висновки показаннями свідка чи потерпілого, яких не було безпосередньо допитано під час судового засідання, лише у разі, коли ці особи були допитані слідчим суддею в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 225 КПК (Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 01.03.2023 у справі № 628/1284/20).
- Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження у випадку, коли є сумніви щодо осудності чи обмеженої осудності обвинуваченого
Проведення судового розгляду у скороченому порядку відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК за наявності даних, що можуть викликати сумніви щодо осудності чи обмеженої осудності обвинуваченого, а саме проходження ним лікування у медичному закладі з надання психіатричної допомоги до моменту вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 409 КК, за відсутності висновку судової психіатричної експертизи, проведення якої у цьому випадку відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 242 КПК є обов’язковим, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 06.04.2023 у справі № 495/1872/22).
- Допустимість окремих доказів
Грошові купюри, вилучені під час проведення огляду місця події у кримінальному провадженні за ст. 186 «Грабіж» КК, номери яких не переписувалися в протокол цієї слідчої дії, однак простежуються відеозаписі огляду місця події, що було досліджено судами першої та апеляційної інстанцій, а самі грошові купюри зберігалися у спеціальному пакеті, є допустимими доказами. Проведення експертизи на підтвердження справжності грошових купюр, які були предметом грабежу, не вимагається законом, ураховуючи особливості складу кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа, а також обставини цієї справи (Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 10.05.2023 у справі № 761/28958/20).
- Висновок спеціаліста
Висновок спеціаліста не є доказом у кримінальному провадженні щодо злочинів. Такий висновок може бути використано як доказ виключно у кримінальних провадженнях про вчинення проступків (Постанова Верховного Суду у справі № 583/877/21
від 29 травня 2023 року).
- Використання матеріалів НС(Р)д в іншому кримінальному провадженні
За загальним правилом, встановленим у ст. 257 КПК України, матеріали НС(Р)Д можуть бути використані в іншому кримінальному провадженні лише за наявності відповідного дозволу слідчого судді апеляційного суду. Проте, трапляються випадки, коли після зняття грифу секретності, сторона обвинувачення оформляє тимчасовий доступ до матеріалів провадження або здійснює їх огляд і копії матеріалів, як результат тимчасового доступу або додатки до протоколу огляду, без відповідного рішення слідчого судді апеляційного суду, долучає до іншого провадження. У такий спосіб фактично здійснюється уникнення судового контролю з боку уповноваженого слідчого судді. Як наслідок такої підміни – визнання доказів, одержаних під час НС(Р)Д недопустимими (у провадженні до якого вони були долучені) (Постанова ВС від 13.04.2023 у справі № 552/4179/20).
- Чи зобов’язаний захисник відкривати інформацію прокурору про своїх свідків під час виконання вимог ст. 290 КПК України?
Згідно із частиною 6 ст. 290 КПК, сторона захисту за запитом прокурора зобов`язана відкрити речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. Це положення не згадує показань свідка, оскільки, на відміну від сторони обвинувачення, сторона захисту не може проводити допит і отримувати показання, а лише пояснення, які відповідно до частини 8 статті 95 КПК не є джерелом доказів. Тому на сторону захисту законом не покладено обов`язку відкривати доказ, який вона в принципі не може мати всвоєму розпорядженні. Суд вважає, що тлумачення, яке надав суд першої інстанції положенням статті 290 КПК, покладає на сторону захисту обов`язок з відкриття доказів, який не передбачений законом і не може бути нею виконаний. Показання свідка, викликаного судом за клопотанням сторони захисту, з`являються лише під час його допиту в судовому засіданні і, таким чином, не можуть бути відкриті до цього моменту (Постанова ВС від 07.06.2022 у справі № 462/1710/16-к).
- Механізм проведення судового засідання
- Проведення судового засідання за допомогою телефонного дзвінка не передбачено КПК (Постанова ВС у справі № 225/127/17 від 13 червня 2023 року).
- Проведення відеоконференцзв’язку під час судового засідання за участю сторін поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів учасників нормою ч.4 ст.366 КПК України не передбачено. На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №760/15429/20 від 01.12.2021.
- Вихід суду з нарадчої кімнати і поновлення судового розгляду
Вихід суду з нарадчої кімнати і поновлення судового розгляду не суперечить загальним засадам кримінального провадження, оскільки оцінка доказів здійснюється саме в нарадчій кімнаті, а за наявності об’єктивних суперечностей, які впливають на вирішення питання щодо винуватості особи, усунути їх можливо лише в результаті відновлення судового розгляду (Постанова ВС від 28.01.2021 у справі № 182/523/16-к (провадження № 51-1103км20).