Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Тактика супроводу екстрадицій громадянина України в країнах Європи”, Маліцька Ірина, адвокат, керуючий партнер АО «АДВОКАРЕС», експерт в сфері міжнародного арбітражу, екстрадиційних процесів та кримінального права, розповіла про принципи, згідно з якими має здійснюватись екстрадиція.
Екстрадиція – процесуальна дія, що полягає в передачі особи державою, на території якої вона перебуває, іншій державі (на її вимогу) з метою притягнення такої особи до кримінальної відповідальності або для виконання обвинувального судового вироку.
Екстрадиція є суверенним правом кожної держави. Обов’язок екстрадиції виникає лише на підставі взятих державою на себе міжнародних зобов’язань.
Принципи, згідно з якими має здійснюватись екстрадиція:
- злочин передбачений у міжнародному договорі про видачу;
- принцип подвійної злочинності (злочин є караним як за законом держави, що вимагає видачі, так і за законом держави, до якої звернено вимогу);
- покарання тільки за той злочин, який був юридичною підставою видачі.
Види екстрадиції :
- видача особи для притягнення її до кримінальної відповідальності;
- видача особи для приведення судового вироку до виконання – полягає у передачі особи, яка засуджена іноземним судом і переховується від відбуття покарання, але затримана на території іншої держави;
- видача на певний термін (наприклад, для розгляду справи в суді, в якій співучасниками є громадяни різних держав).
Вимогу про видачу особи може пред’явити держава:
- – громадянином якої є злочинець;
- – на території якої вчинено злочин;
- – якій завдано шкоду злочином. Вимога оскаржується.
Найпоширеніші підстави для відмови у тимчасовому (екстрадиційному) арешті у судовій практиці:
- невідповідність між персональними даними особи в паспорті та документах щодо вчинення особою злочину на території іноземної держави, яка не дозволяє дійти висновку, що розшукувана особа та затриманий є однією і тією ж особою;
- закінчився строк притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України;
- не засвідчені документи (або їх переклад), які містять дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання її компетентним органом щодо особи запобіжного заходу, неналежні докази;
- відсутність письмової гарантії запитуючої сторони розглянути в майбутньому запит України на принципах взаємності (у разі відсутності між державами міжнародного договору);
- відсутність засвідченого перекладу положень КК іноземної держави;
- відсутність або скасування в КК України кримінальної караності діяння, за вчинення якого особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності в запитуючій державі.
Екстрадиція включає:
- офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати;
- перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі (дії адвоката);
- прийняття рішення за запитом (оскаржується);
- фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави.