Непрацездатні особи – це особи, які позбавлені здатності виконувати всі або окремі види роботи (за станом здоров’я). До таких осіб належать, зокрема, особи з інвалідністю будь-якої групи. Обвинувачений може бути звільнений від основного покарання на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», якщо він має матір, яка досягнула 75 років, та рідну сестру, інваліда ІІІ групи.
З огляду на положення статей 6, 15 Закону України «Про амністію у 2016 році», а також тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину, грубе порушення ним вимог Правил дорожнього руху, що призвело до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої наступила смерть потерпілого, унеможливлює звільнення обвинуваченого від додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на підставі цього Закону.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого суду ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з поз бавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного основного та додаткового покарання на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Таке рішення було прийнято судом на підставі клопотання захисника про
застосування до обвинуваченого акту амністії. Клопотання було обґрунтовано тим, що злочин було вчинено ОСОБА_1 в період чинності вказаного Закону, при цьому в обвинуваченого є матір, якій на момент вчинення ним злочину виповнилося 75 років, а рідна сестра обвинуваченого є непрацездатною, інвалідом ІІІ групи.
Апеляційний суд ухвалив новий вирок, скасувавши вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та вирішення цивільного позову. ОСОБА_1 було
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік. У решті вирок залишено
без зміни. Апеляційний суд, зокрема, визнав помилковим рішення місцевого суду про звільнення ОСОБА_1 від покарання на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» з огляд у на те, що ІІІ група інвалідності у сестри засудженого є обмеженою, що ніяким чином не можна ототожнювати з непрацездатністю. Тоді як Закон України «Про амністію у 2016 році» містить чітку
вимогу, що амністія може бути застосована до засудженого у разі наявності одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
Позиція ККС: змінено вирок апеляційного суду. Звільнено ОСОБА_1 від відбування основного покарання на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році». У решті вирок апеляційного суду залишено без зміни.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС відзначає, що відповідно до п. «є» ч. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» визначено категорії осіб, які підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо
тяжким відповідно до ст. 12 КК, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК, які на день набрання чинності цим
Законом мають одного чи двох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані
інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
З матеріалів провадження вбачається, що в обвинуваченого є мати, якій на момент вчинення ним злочину виповнилося 75 років, а рідна сестра обвинуваченого згідно з довідкою до акта огляду МСЕК є інвалідом ІІІ групи.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування» непрацездатні громадяни – це особи, які досягли встановленого ст. 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою
годувальника відповідно до закону.
Відповідно до вимог Положення «Про експертизу тимчасової непрацездатності» (затвердженого наказом МОЗ від 09.04.2008 No 189) непрацездатність (утрата непрацездатності) – це стан здоров’я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров’я.
Таким чином, ключовим у відмежуванні працездатних осіб від непрацездатних осіб є здатність особи до «активної трудової діяльності». Працездатні особи
володіють здатністю до активної трудової діяльності (за станом здоров’я).
Непрацездатні особи – це особи, які позбавлені здатності виконувати всі або окремі види роботи (за станом здоров’я). Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відносить до непрацездатних осіб, зокрема осіб з інвалідністю. При цьому цей Закон не містить жодних виключень щодо віднесення осіб з інвалідністю до непрацездатних осіб (зокрема в залежності від здатності до виконання певної роботи). Встановлення групи інвалідності (будь-якої) свідчить, що особа є непрацездатною.
Крім того, Закон України «Про амністію у 2016 році» не містить визначення поняття «непрацездатних дітей», а тому дане поняття необхідно застосовувати у розумінні Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування».
З огляду на викладене, рідна сестра обвинуваченого, яка згідно з довідкою до акта огляду МСЕК є інвалідом ІІІ групи, в розумінні п. «є» ст. 1 Закону України
«Про амністію у 2016 році» є непрацездатною особою. Отже, наявні підстави
для застосування до ОСОБА_1 амністії згідно з п. «є» ст. 1 Закону України
“Про амністію у 2016 році”.
Разом з тим, з огляду на положення статей 6, 15 Закону України «Про амністію
у 2016 році», враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину і наслідки, що настали від нього, а також конкретні обставини кримінального провадження, зокрема те, що протиправні дії винного були пов’язані з грубим порушенням вимог ПДР, що призвели до скоєння ДТП, внаслідок якої наступила смерть потерпілого. Це все свідчить про те, що звільнення ОСОБА_1 від додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не буде сприяти його виправленню та попередженню нових кримінальних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, а тому колегія суддів ККС відповідно до вимог статей 50, 65 КК не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від додаткового покарання на підставі акта амністії.
Детальніше з текстом постанови ВС від 23.09.2021 у справі No 703/799/18 (провадження No 51-1513км21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/99926642