07 вересня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного
провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Чуднівському районі Житомирської області, треті особи: прокуратура Житомирської області, Головне управління Національної поліції у Житомирській області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішенням, діями чи бездіяльністю органів досудового слідства, прокуратури.
Суд установив, що стосовно ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого частиною першою статті 213 КК України, обрано щодо неї запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Слідчим слідчого відділу Чуднівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області з будинку позивача вилучено металобрухт, який визнаний речовими доказами та залишений на відповідальне зберігання ОСОБА_2. Після повернення кримінальної справи на додаткове розслідування до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за фактом порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом за частиною першою статті 213 КК України. Після закриття кримінального провадження за фактом зникнення металобрухту до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості з попередньою
кваліфікацією за частиною першою статті 191 КК України. Позивач вказувала, що своїми незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю прокуратура
Житомирської області та Головне управління Національної поліції в Житомирській області завдали їй матеріальної шкоди, яка полягала у неповерненні металобрухту.
Місцевий суд заочним рішенням частково задовольнив позов ОСОБА_1.
Прокуратура Житомирської області подала апеляційну скаргу на зазначене судове рішення, однак апеляційний суд повернув скаргу, вказавши, що заочне
рішення судом першої інстанції не переглядалося в порядку, встановленому статтями 284–287 ЦПК України, що є обов’язковою умовою для подальшого його оскарження в апеляційному суді. Тому порушено порядок оскарження заочного рішення, встановлений статтею 288 ЦПК України.
Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду, передав справу до суду
апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного
провадження, зробивши такі правові висновки.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснене судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Згідно із частиною першою статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути
переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом (частина четверта статті 287 ЦПК України).
У частинах другій та третій статті 288 ЦПК України передбачено, що позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Тлумачення статей 284, 287, 288 ЦПК України дає змогу зробити висновок, що ЦПК України передбачає дві форми перегляду заочного рішення: загальну
(перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який виніс заочне рішення, за заявою відповідача). При цьому апеляційну скаргу можуть подати сторони (відповідач лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов’язки.
Таким чином, процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, лише за письмовою заявою відповідача, і це є лише його персоніфікованим правом.
Оскільки прокурор подав апеляційну скаргу як третя особа у справі, то перегляд заочного рішення має проводитися апеляційним судом у загальному порядку.
Апеляційний суд не врахував, що прокуратура Житомирської області залучена до участі в справі як третя особа, тому не могла оскаржити заочне рішення місцевого суду в порядку, передбаченому частиною першою статті 284 ЦПК України.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі No 294/1347/17 (провадження No 61-4584св22) можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/106191098.