Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Кваші О.О. за результатами перевірки відомостей за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, викладеним у рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27 жовтня 2025 року № 192/зп-25,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 27 жовтня 2025 року (вх. № 11471/0/8-25) надійшло звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККСУ), викладене в рішенні ВККСУ від 27 жовтня 2025 року № 192/зп-25, із проханням вжити заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та з метою недопущення порушення гарантій незалежності ВККСУ.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 27 жовтня 2025 року зазначене звернення передано для проведення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Попіковій О.В.
Вища рада правосуддя ухвалою від 29 жовтня 2025 року № 2242/0/15-25 задовольнила заяву члена Вищої ради правосуддя Попікової О.В. про самовідвід від розгляду вказаного матеріалу.
На підставі протоколу повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя у справі від 29 жовтня 2025 року доповідачем за зверненням ВККСУ визначено члена Вищої ради правосуддя Квашу О.О.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Квашу О.О., Вища рада правосуддя встановила таке.
Стислий зміст звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
Станом на 1 червня 2023 року в Україні утворилась одна з наймасштабніших кадрових криз. За умов постійного відтоку кадрів було констатовано нестачу третини суддів у судах усіх рівнів та, зокрема, в судах апеляційної інстанції. У 2023 році дефіцит становив 62 % суддів, оскільки впродовж 8 років (із 2016 року) не здійснювалося призначення суддів апеляційних судів. Необхідність подолання кадрової кризи в судах стала одним із ключових елементів Програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу (Ukraine Facility), яка передбачає отримання Україною протягом 2024–2027 років 50 млрд євро.
ВККСУ рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
ВККСУ рішеннями від 11 серпня 2025 року № 150/зп-25, від 13 серпня 2025 року № 153/зп-25 за результатами кваліфікаційного оцінювання в межах оголошеного конкурсу затвердила рейтинг кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних та апеляційних господарських судах відповідно.
15 серпня 2025 року ВККСУ внесла Вищій раді правосуддя рекомендації щодо призначення 42 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів та 55 кандидатів на посади апеляційних господарських судів.
ВККСУ рішеннями від 19 вересня 2025 року № 172/зп-25, від 24 вересня 2025 року № 179/зп-25 затвердила рейтинги кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання на зайняття вакантних посад суддів у Житомирському апеляційному суді та у Сумському апеляційному суді відповідно.
29 вересня 2025 року ВККСУ внесла Вищій раді правосуддя рекомендації щодо призначення 14 кандидатів на посади суддів Житомирського апеляційного суду та 19 кандидатів на посади суддів Сумського апеляційного суду.
Верховна Рада України 19 червня 2025 року прийняла Постанову № 4511-IX «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади» (далі – Постанова № 4511-ІХ).
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади (далі – ТСК) на засіданні 19 серпня 2025 року ухвалила рішення, яким затвердила склад консультативно-дорадчого органу (експертної групи).
ВККСУ наголошує, що окремі члени консультативно-дорадчого органу (експертної групи) ТСК є особами, які здійснюють представництво інтересів кандидатів на посади суддів апеляційних судів, які з тих чи інших підстав не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних судах або суддів, які визнані такими, що не відповідають займаній посаді.
Зі стенограми засідання ТСК від 7 жовтня 2025 року убачається, що ОСОБА21 (адвокат, голова вказаної експертної групи) зазначив таке: «…ми використовували і також досвід наших членів експертної групи, які безпосередньо приймали участь, в тому числі в засіданнях Вищої ради правосуддя, представляли інтереси, а частина адвокатів приймала і пряму участь в конкурсах на зайняття посади судді… Я також хочу звернути вашу увагу, що ми зараз не оперуємо доказами, а ми оперуємо інформацією, тобто ми отримали інформацію, всю інформацію ми проаналізували, зробили якісь свої попередні висновки… Технічно ми не могли її перевірити…». За результатами обговорення ТСК вирішила звернутися до Президента України з пропозицією розглянути ситуацію, яка склалась у ВККСУ за результатами проведення конкурсу в апеляційні суди, із пропозицією ухвалити необхідні процедурні рішення, а також направити звернення до підрозділу Офісу Президента, який займається підготовкою відповідних указів, проведенням відповідних перевірок тощо.
10 жовтня 2025 року ТСК звернулася до ВККСУ з вимогою надати витребувані нею документи. Відповідне звернення було задоволено і документи надано.
13 та 14 жовтня 2025 року ТСК звернулася до ВККСУ із запрошенням членів ВККСУ Богоноса М.Б., Кобецької Н.Р., Пасічника А.В., Сабодаша Р.Б., Шевчук Г.М., Чумака С.І. взяти участь у засіданні ТСК 21 жовтня 2025 року.
15 жовтня 2025 року голова ТСК Власенко С.В. узяв участь у програмі на тему «Українська судова і антикорупційна система: як країна втратила контроль над власним правосуддям» для YouTube-каналу «Кабінет експертів», під час якої зазначив: «…Визначення доброчесності не існує… Велика кількість непрофесійних людей потрапила не просто в суди, а потрапили на адміністративні посади…».
16 жовтня 2025 року голова ТСК Власенко С.В., коментуючи актуальну діяльність ТСК в ефірі каналу «Суперпозиція», вказав, що ТСК буде пропонувати зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у частині нарахування балів під час процедури кваліфікаційного оцінювання. Голова ТСК наголосив, що співбесіди з кандидатами свідчать про те, що «…ніхто не пояснює, чому хтось поставив кандидату за співбесіду не 400 балів, а 100… Ми запросили керівника ВККСУ…, ми запросили членів ВККСУ, ми запросили іще деяких осіб, які можуть бути сюрпризом для членів ВККСУ…».
Із метою забезпечення виконання ТСК її завдання з підготовки та подання Верховній Раді України пропозицій щодо змін до законодавства, спрямованих на посилення прозорості, відповідальності та незалежності правоохоронних органів, судів та органів судової влади, члени ВККСУ вирішили взяти участь у відповідних засіданнях ТСК.
На засіданні 21 жовтня 2025 року ТСК заслухала тільки Голову ВККСУ Пасічника А.В. та кандидатів на посади суддів апеляційних судів – суддю Донецького окружного адміністративного суду Шувалову Т.О., яка відряджена до Житомирського окружного адміністративного суду, та суддю Святошинського районного суду міста Києва Зайця Т.О.
Того ж дня, 21 жовтня 2025 року, ТСК на своїй вебсторінці розмістила повідомлення про те, що вона провела чергове засідання, яке було присвячене розслідуванню можливих зловживань під час проведення конкурсу на посади суддів апеляційних судів, який здійснювала ВККСУ. З огляду на це голова ТСК зазначив: «Ми бачимо серйозні суперечності між офіційними поясненнями та фактичними діями». За заявою про участь у засіданні ТСК було заслухано діючих суддів – кандидатів на посади суддів апеляційних судів.
21 жовтня 2025 року ТСК, попри імперативні приписи частини другої статті 7 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», статей 49, 92, 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», надіслала на адресу ВККСУ запрошення на її засідання 23 жовтня 2025 року членів ВККСУ Сабодаша Р.Б. та Чумака С.І. Відповідні запрошення було зареєстровано у ВККСУ 22 жовтня 2025 року.
22 жовтня 2025 року член ВККСУ Чумак С.І., суддя Третього апеляційного адміністративного суду, поінформував голову ТСК про неможливість прибути на засідання ТСК з огляду на приписи частини другої статті 7 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», статей 49, 92, 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
23 жовтня 2025 року об 11:51 у Telegram-каналі «Макс Бужанский» (належить члену ТСК Бужанському М.А.) російською мовою було повідомлено: «…Член ВККС Чумак, вызванный на заседание ТСК по вопросам коррупции в правоохранительных органах и судах, сообщил, что он не придёт… хм… Придёт, конечно, но доставленный приводом, вангую, сегодня ТСК примет такое решение».
23 жовтня 2025 року о 14:26 Telegram-каналі «Макс Бужанский» російською мовою було повідомлено: «ТСК приняла решение поручить главе комиссии Сергею Власенко обратиться в Национальную Полицию по поводу привода на заседание ТСК члена ВККС Чумака», а також було здійснено низку публікацій о 14:34, 14:47, 14:51 та 17:59, у яких викладено в суб’єктивній інтерпретації частину запитань і відповідей із закритого засідання ТСК.
Згідно з викладеною у зверненні щодо вказаних подій позицією ВККСУ, стаття 6 Конституції України встановлює, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Метою функціонального поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову є, зокрема, розмежування повноважень між різними органами державної влади, що означає самостійне виконання кожним із них своїх функцій та здійснення повноважень відповідно до Конституції та законів України (абзац другий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2016 року № 5-рп/2016).
У пункті 3.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019 зазначено, що за своїм конституційним статусом комітети Верховної Ради України є органами, які мають предметно визначену компетенцію і забезпечують здійснення парламентом його повноважень (абзац перший підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 5 березня 2003 року № 5-рп/2003). Це також стосується вказаних тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій.
З огляду на приписи Конституції України, нормативно-правових актів, що регулюють діяльність ВККСУ та ТСК, ВККСУ наголосила, що повноваження ТСК не є безмежними та не можуть стосуватися необмеженого кола питань, а перебувають у прямій залежності від характеру завдань, що ставляться перед ТСК. З огляду на це ВККСУ зауважила, що пунктом 1 Постанови № 4511-IX до основних завдань ТСК не віднесено збору, аналізу та перевірки інформації щодо можливих фактів корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень у діяльності ВККСУ.
Статтею 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що ВККСУ є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
Конституційний Суд України в Рішенні від 11 березня 2020 року № 4-р/2020 у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України «Про судоустрій і статус суддів»№ 1402-VIII, «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-IX, «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII вказав на те, що аналіз статті 131 Конституції України, статей 92, 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII дає підстави стверджувати, що жоден інший орган чи установа не уповноважені здійснювати конституційні функції добору та оцінювання суддів.
Наведене свідчить про особливий статус ВККСУ як органу державної влади, на який покладено конституційну функцію з добору та обрання за конкурсом суддів.
З метою забезпечення належного виконання членами ВККСУ своїх обов’язків законодавець установив гарантії їхньої незалежності. Зокрема, відповідно до частини одинадцятої статті 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вплив на членів ВККСУ у будь-який спосіб забороняється.
Згідно зі статтею 344 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність у разі вчинення незаконного впливу у будь-якій формі на члена ВККСУ, з метою перешкодити виконанню ними службових обов’язків.
Відповідно до статті 102 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за членом ВККСУ, який є суддею або державним службовцем, на час здійснення повноважень зберігаються посада, статус і місце роботи. Водночас частиною другою статті 49 цього Закону встановлено, що суддя не може бути підданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу чи установи, крім суду.
Згідно з позицією ВККСУ Верховна Рада України не наділила ТСК повноваженням здійснювати контрольні, ревізійні чи оцінні дії стосовно діяльності ВККСУ як органу суддівського врядування, зокрема стосовно: кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних судів; визначення рейтингів кандидатів; рішень про рекомендацію кандидатів до призначення; практики застосування критеріїв професійної, особистої і соціальної компетентностей, а також критерію доброчесності та професійної етики. Водночас ВККСУ зауважує також, що на дату прийняття Постанови № 4511-IX ТСК (19 червня 2025 року) ані рейтингів кандидатів на посади суддів апеляційних судів, ані рекомендацій про призначення кандидатів на посади суддів апеляційних судів ВККСУ не ухвалювала, а отже, ця Постанова і не могла містити відповідних завдань.
Єдиним допустимим механізмом «контролю» за рішеннями ВККСУ є процедура з розгляду рекомендацій ВККСУ та внесення подань про призначення суддів Президентові України Вищою радою правосуддя. Саме Президент України завершує багаторівневу процедуру з призначення суддів.
ВККСУ наголошує, що зазначена модель є проявом конституційного принципу взаємного стримування і противаг між органами влади та гарантує, що оцінка професійної придатності кандидата на посаду судді є виключно предметом спеціальних процедур, не підпорядкованих політичним інтересам. Крім того, закон також передбачає можливість здійснення обмеженого судового контролю за рішеннями ВККСУ. Жодна норма Конституції України чи закону не наділяє будь-яких інших субʼєктів правом повторно або паралельно оцінювати кандидатів, правом визнавати недостатніми мотиви оцінок, наданих членами ВККСУ за результатами співбесіди, правом формувати альтернативні «рейтинги», «переліки порушень» чи «списки сумнівних призначень». Такий вплив заборонений незалежно від його форми – пряма вимога, публічне дискредитаційне інформаційне тло, погрози політичними наслідками, вимагання пояснень тощо.
На думку ВККСУ, публічні заяви окремих членів ТСК про «велику кількість непрофесійних людей», про «відсутність пояснення різниці балів» є формою попереднього, публічного й політичного оцінювання результатів конкурсу. І це при тому, що під час засідання ТСК 7 жовтня 2025 року було офіційно зафіксовано, що ТСК «не оперує доказами, а оперує інформацією», спирається на досвід членів експертної групи, які представляли інтереси кандидатів і були безпосередніми учасниками тих самих процедур, які ТСК зараз критикує. Зазначене може свідчити про вихід за межі компетенції у спосіб, який не відповідає стандартам об’єктивності, змагальності та безсторонності. Заяви ТСК виходять за межі інформування суспільства і стають інструментом дискредитації процедури кваліфікаційного оцінювання, підриву довіри до ухвалених рішень ВККСУ.
Отже, на переконання ВККСУ, сама риторика заяв ТСК може свідчити про те, що вона не обмежується підготовкою пропозицій щодо вдосконалення законодавства в майбутньому (що могло б бути її легітимною метою), а фактично намагається поставити під сумнів уже ухвалені ВККСУ рішення щодо конкретних кандидатів, вплинути на реалізацію цих рішень у Вищій раді правосуддя, поставити під сумнів доцільність внесення відповідних подань Президентові України щодо призначення суддів, політично підпорядкувати орган суддівського врядування парламентській гілці влади, результатом чого стане підрив інституційної незалежності ВККСУ та дискредитація процедур добору суддів, що мають здійснюватися винятково в межах компетенції, визначеної законом.
Зазначивши, що дії ТСК щодо спроб здійснення «нагляду» за рішеннями ВККСУ мають ознаки втручання в діяльність суддівського врядування та в діяльність членів ВККСУ як державних діячів, ВККСУ також наголошує на ризиках для незалежності майбутніх суддів апеляційних судів, оскільки деякі публічні заяви членів ТСК та експертної групи, у яких стверджується про нібито «велику кількість непрофесійних людей», а також про «відсутність пояснення різниці балів» між кандидатами, фактично ставлять негативне публічне тавро на кандидатів, уже рекомендованих ВККСУ для призначення. Вказані узагальнені твердження ТСК не ґрунтуються на встановлених фактах або рішеннях уповноважених законом органів і прямо суперечать заявленій у стенограмі засідання ТСК від 7 жовтня 2025 року позиції, що ТСК «не оперує доказами, а оперує інформацією». Унаслідок цього кандидати, які успішно підтвердили здатність здійснювати правосуддя в апеляційних судах, публічно «подаються як непридатні до свого призначення». ВККСУ зауважує, що «така комунікація» здійснюється напередодні ухвалення Верховним Судом рішень за позовами кандидатів стосовно окремих етапів конкурсу.
Своєю чергою публічні заяви про можливість застосування до члена ВККСУ «приводу» створюють для суспільства сигнал, що і незалежний орган суддівського врядування, його члени можуть бути об’єктами політичної дискредитації. Така демонстрація, поєднана з погрозами ініціювати дії правоохоронних органів, формує атмосферу, в якій майбутній суддя може сприймати свою подальшу кар’єру як залежну від політичних сил. Це є несумісним із гарантією незалежності та безсторонності судді та створює так званий охолоджувальний ефект (chilling effect), коли суддя або член органу суддівського врядування в майбутньому може утримуватися від ухвалення непопулярних, але законних рішень через острах стати об’єктом публічної атаки або тиску.
ВККСУ наголошує, що діяльність ТСК в частині, що стосується органів суддівського врядування, є не тільки публічною дискредитацією ВККСУ, а й створює загрозу незалежності судів, які вже здійснюють правосуддя у спорах щодо конкурсу на посади суддів апеляційних судів та перевіряють правомірність рішень ВККСУ.
Згідно з доводами ВККСУ станом на дату звернення до Вищої ради правосуддя на розгляді Верховного Суду перебувають справи щодо оскарження рішень ВККСУ в межах конкурсів до апеляційних адміністративних та апеляційних господарських судів. Тобто ці питання вже є предметом судового контролю, а отже, належать виключно до юрисдикції суду. Попри це, члени ТСК до ухвалення будь-яких остаточних судових рішень публічно заявляють про «незаконність діяльності ВККС», ставлять під сумнів правомірність результатів перевірок практичних завдань кандидатів і проведення співбесід із ними. Такі заяви супроводжуються ініціюванням «перевірки конкурсу в апеляційні суди» та спробами отримати пояснення від членів ВККСУ в порядку квазідопиту. Зважаючи на це, ВККСУ констатує, що публічні заяви членів ТСК про нібито незаконність дій ВККСУ, поширені до ухвалення остаточних судових рішень у відповідних справах, а також супроводжувані погрозами застосувати до членів ВККСУ примусовий привід, становлять елемент політичного тиску не лише на ВККСУ, й на суди, які здійснюють правосуддя у справах, пов’язаних із конкурсом до апеляційних судів.
З огляду на викладене ВККСУ просить Вищу раду правосуддя вжити заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя з метою недопущення порушення гарантій незалежності ВККСУ.
Обставини, які встановила Вища рада правосуддя під час розгляду відомостей, викладених у зверненні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
ВККСУ рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
За результатами кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу було затверджено рейтинги кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах, апеляційних господарських судах, у Житомирському апеляційному суді та в Сумському апеляційному суді.
ВККСУ рішеннями від 15 серпня 2025 року внесла Вищій раді правосуддя рекомендації щодо призначення 42 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів та 55 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів. Рішеннями від 29 вересня 2025 року ВККСУ внесла Вищій раді правосуддя рекомендації щодо призначення 14 кандидатів на посади суддів Житомирського апеляційного суду та 19 кандидатів на посади суддів Сумського апеляційного суду.
Загалом у межах зазначеного конкурсу станом на дату звернення ВККСУ було внесено рекомендації щодо призначення 130 кандидатів на посади суддів в апеляційних судах.
Згідно з Постановою Верховної Ради України від 19 червня 2025 року утворено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади (члени ТСК – народні депутати України Власенко С.В. (голова ТСК), Бужанський М.А. (заступник голови ТСК), Бакунець П.А., Божик В.І., Гнатенко В.С., Мамка Г.М., Констанкевич І.М., Третьякова Г.М., Павлюк М.В., Фролов П.В., Саврасов М.В., Устінова О.Ю., Ткаченко О.М.).
Рішенням від 19 серпня 2025 року ТСК затвердила склад консультативно-дорадчого органу (експертної групи), до якого увійшли ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4, ОСОБА5, ОСОБА6, ОСОБА7, ОСОБА8, ОСОБА9, ОСОБА10, ОСОБА11, ОСОБА12, ОСОБА13, ОСОБА14, ОСОБА15, ОСОБА16, ОСОБА17, ОСОБА18, ОСОБА19, ОСОБА20, ОСОБА21 (керівник експертної групи), ОСОБА22, ОСОБА23, ОСОБА24 (28 жовтня 2025 року ТСК змінила склад експертної групи, виключивши ОСОБА6, ОСОБА15, ОСОБА16, ОСОБА17, включивши ОСОБА25 та ОСОБА26).
На засіданні ТСК, що відбулося 19 серпня 2025 року за участю Голови Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) Павлущика В.В., голова ТСК Власенко С.В. наголосив, що «останнім часом лунає просторами юридичної спільноти достатньо великий конфлікт, великий конфлікт, пов’язаний із конкурсом на зайняття посад суддів адміністративних судів. Не втручаючись в роботу ВККС, яка проводить цей конкурс, але принаймні за даними засобів масової інформації, якось так склалося, що людей 20 із конкурсу викинули з не зовсім зрозумілими питаннями, але родичі членів ВККС, діючі члени ВРП, родичі діючих членів ВРП потрапляють в цей конкурс, члени родин і так далі, і так далі».
Зі стенограми вказаного засідання, опублікованої на офіційній вебсторінці ТСК 26 серпня 2025 року, убачається, що голова ТСК звернувся до Павлущика В.В. із запитанням, чи буде НАЗК реагувати на ці повідомлення медіа, чи вважаються такі ситуації конфліктами інтересів та чи буде НАЗК займатися конфліктом, пов’язаним з конкурсом. Своєю чергою Голова НАЗК наголосив на специфіці врегулювання конфлікту інтересів для колегіальних органів та суддів, зазначивши, що НАЗК висловлювало свою позицію у відповідях на звернення щодо роз’яснення діяльності ВККСУ як колегіального органу і прийняття ВККСУ рішень, які надходили із самого початку проведення конкурсу. Керівник НАЗК зазначив, що, якщо є підстави вважати, що в діях конкретних членів ВККСУ вбачається конфлікт інтересів, – цій інформації буде надано оцінку.
Згідно зі стенограмою засідання ТСК від 7 жовтня 2025 року (https://www.rada.gov.ua/documents/tskVRU/tsk_anticor/dijal_tsk_anticor/s…) голова ТСК Власенко С.В. та керівник експертної групи адвокат ОСОБА21 порушили питання актуальності оцінки діяльності ВККСУ та можливих ознак корупційності та неправомірності діяльності, зокрема під час проведення конкурсних процедур на посади суддів апеляційних судів.
Власенко С.В. зазначив про наявність певних повідомлень у медіа, заяв, які надійшли на адресу ТСК та особисто до нього як народного депутата України, у тому числі від учасників конкурсу. Зауважив, що «десятки позовних заяв подані до Верховного Суду України щодо порушень під час цього конкурсу», вказав, що ці порушення стосуються перевірки практичних завдань – написання проєкту судового рішення, наголосив, що така перевірка повинна відбуватися лише у приміщенні ВККСУ. Зі слів голови ТСК, «другий блок порушень» пов’язаний із проведенням співбесіди, оскільки це «абсолютно суб’єктивна історія», якою «можна зламати об’єктивні критерії». Власенко С.В. зауважив, що за вказаних обставин кандидати, що займали перші місця за результатами виконання практичного завдання, поступилися кандидатам – діючим членам Вищої ради правосуддя, їхнім родичам, родичам членів ВККСУ, помічникові Голови ВККСУ.
Доповідач ОСОБА21 зауважив, що «питання контролю і питання відповідальності на сьогодні врегульовуються безпосередньо самими членами ВККС, що надає їм можливість бути безвідповідальними при прийнятті рішень, у тому числі при проведенні зазначених конкурсів», та зазначив про «суб’єктивне відношення до одних членів конкурсу і зовсім інше відношення до інших членів конкурсу» з боку ВККСУ. Наголосив, що «результати оцінювання залежать фактично виключно від внутрішнього переконання ВККС, що робить «ручним» набір кандидатів. Суб’єктивність прийняття рішень щодо кандидатів створює благодатне поле для зловживань і преференцій».
Голова експертної групи ОСОБА21 зазначив, що «це лише інформація, яка має бути перевірена з тим, щоб стати фактами, які або підтвердять цю інформацію в тій або в іншій частині, або її спростують».
Своєю чергою член ТСК Бужанський М.А. висловився, що «це не просто можливі прикрі випадки зловживання своїми правами з боку членів ВККС. Це міна, підкладена під цю судову реформу».
На наступне засідання ТСК вирішила запросити Голову ВККСУ Пасічника А.В., а також інших членів ВККСУ, які брали участь у проведенні конкурсу в апеляційні суди, направити до ВККСУ запит щодо різних аспектів проведення конкурсу на зайняття посади судді апеляційного суду, надіслати запит до Клінічної лікарні «Феофанія» щодо тимчасової втрати непрацездатності Головою ВККСУ Пасічником А.В. ТСК ухвалила звернутися до Президента України з пропозицією розглянути ситуацію, що склалась у ВККСУ за результатами проведення конкурсу в апеляційні суди, з пропозицією ухвалити необхідні процедурні рішення, а також скерувати звернення до підрозділу Офісу Президента України, який займається підготовкою відповідних указів, проведенням відповідних перевірок. Як убачається зі стенограми засідання ТСК, 7 жовтня 2025 року було вирішено здійснити інформаційний запит до Державного бюро розслідувань щодо розслідування кримінального провадження, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376¹ Кримінального кодексу України.
15 жовтня 2025 року на інтернет-ресурсі «Кабінет експертів» було розміщено інтерв’ю із Власенком С.В. під заголовком «Cудова і антикорупційна система: як Україна втратила контроль над правосуддям» (https://www.youtube.com/watch?v=ZQmeHy4C8Tg), у якому голова ТСК, зокрема, зазначив, що ТСК «почала розгляд величезного скандалу, який зараз відбувається у Вищій кваліфікаційній комісії суддів щодо відбору суддів на посаду суддів апеляційного суду».
16 жовтня 2025 року голова ТСК Власенко С.В. в інтерв’ю на каналі «Суперпозиція» (https://www.youtube.com/watch?v=nMFrWbd4D5k) прокоментував порушене на засіданні ТСК 7 жовтня 2025 року питання щодо ВККСУ, наголосивши, що завданням ТСК є розібратися, чому, оскільки «хтось поставив кандидату за співбесіду не 400 балів, а 100», за результатами співбесіди «в топ» потрапили діючі члени Вищої ради правосуддя, родичі членів Вищої ради правосуддя, родичі членів ВККСУ, співробітники ВККСУ, в тому числі помічник Голови ВККСУ. Власенко С.В. анонсував, що на засідання ТСК запрошені Голова ВККСУ, члени ВККСУ і ще «деякі особи, які можуть бути сюрпризом для членів ВККС».
На засідання 21 жовтня 2025 року прибули члени ВККСУ Пасічник А.В., Сабодаш Р.Б., Чумак С.І., Богоніс М.Б., Кобецька Н.Р., Шевчук Г.М. У засідання також прибули суддя Донецького окружного адміністративного суду Шувалова Т.О. (відряджена до Житомирського окружного адміністративного суду) та суддя Святошинського районного суду міста Києва Заєць Т.О. Зазначені судді не набрали достатньої кількості балів під час участі в конкурсі на заміщення вакантних посад суддів апеляційних судів.
На початку засідання ТСК повідомила, що з ВККСУ надійшла відповідь на запит ТСК, у тому числі матеріали із грифом «Для службового користування».
Ухваливши проводити засідання в закритому режимі, ТСК вирішила опитати Голову ВККСУ Пасічника А.В. Інших запрошених у засідання ТСК 21 жовтня 2025 року, п’ятьох членів ВККСУ, не заслухали.
Голові ВККСУ Пасічнику А.В. було повідомлено про участь у засіданні ТСК як свідка.
Після виступу Пасічника А.В., у якому він окреслив кожен етап конкурсного добору на посаду судді суду апеляційної інстанції, члени ТСК порушили питання щодо способу перевірки членом ВККСУ Пасічником А.В. практичних робіт кандидатів під час його тимчасової непрацездатності. Члени ТСК наголошували на наявності порушень під час перевірки, стверджуючи про законність такої перевірки виключно за умови її проведення у приміщенні ВККСУ. Поступово діалог із членом ВККСУ Пасічником А.В. вийшов за межі конструктивного обговорення проблемних питань, фактично набувши обвинувального ухилу.
Зокрема, голова ТСК Власенко С.В. у розмові з Головою ВККСУ Пасічником А.В. зазначав: «Давайте нормальним слідчим залишимо їхню роботу. Ви зараз перебуваєте на засіданні Тимчасової слідчої комісії, ми вам задаємо ті питання, які вважаємо за необхідне задати для того, щоб з’ясувати: чи була, чи є можливість корупції під час проведення конкурсу?», «ви попереджені про кримінальну відповідальність за відмову від пояснень», «надайте відповідь на питання, тому що якщо я зараз не почую відповіді на своє питання, я буду вважати, що ви відмовились від відповіді на питання. А ми вас попередили про можливі наслідки, і я би не хотів їх застосовувати».
Член ТСК Мамка Г.М., уточнивши у Пасічника А.В. строк його перебування на посаді Голови ВККСУ – один рік, критично зауважив: «Із 24-го року. Це рік. До цього наколдували, ви зробили, так мало того, законодавчо не врегулювали, ми придумали щось нове. Можна мені пояснити, якщо ви придумали “музика народна, слова тоже мої” – це тоже позиція. На мою думку, повинно бути: або закон, або внутрішній документ. Якщо немає внутрішнього документа, то крапка, це все незаконно».
Неприйнятними також є принизливі висловлювання народного депутата України Мамки Г.М. щодо діяльності ВККСУ, а також Вищої ради правосуддя: «ВККС і ВРП – це господи прости», «до ВРП – свої питання будуть, другі питання», «ВРП, кажете, що написало, не читайте, я вас прошу. Не читайте, що написало ВРП. ВРП закони не пише».
Власенко С.В. на основі власних припущень констатує: «Тобто історія дуже проста. Історія дуже проста. У нас є два види тестування, які є анонімними, які проводить машина без людей. Вони разом дають 210 балів. І це оцінка професійності людини. І тому у них був один список після цього. Були зрозумілі перші номери і так далі. Люди, які професійно знають, вони отримали 210 балів. Потім було практичне завдання, вони там позбивали людей, позбивали людей, хтось отримав 150, але ми не розуміємо, як він отримав ці 150. А далі? А далі співбесіда і там взагалі все перевернулося з ніг на голову».
Надалі слово було надано судді Шуваловій Т.О., яка повідомила, що не мала жодних питань до процедури у межах її оцінювання на відповідність займаній посаді у 2017 році, коли за написання проєкту судового рішення вона зі 110 можливих отримала оцінку у 102 бали. Шувалова Т.О. зазначила, що успішно пройшла два перших етапи кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу на зайняття посади судді апеляційного суду, проте за результатами написання проєкту судового рішення отримала оцінку у 105 балів зі 112,5 можливих, що дало можливість виключити її з конкурсу як таку, що не набрала достатньої кількості балів за результатами виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду. З огляду на зазначене суддя Шувалова Т.О. висловила впевненість у порушенні анонімності під час складання кандидатами практичного завдання, зазначила, що «це зробили для того, щоб мати можливість ідентифікувати особу, яка на відповідному місці складає іспит». Суддя зауважила, що подала «позов до Верховного Суду з приводу методології оцінювання», та вказала, що «на підставі екзаменаційної відомості, до якої Пасічник вніс бал, було прийнято остаточне рішення пленарним складом ВККС. Оце рішення сьогодні є предметом позовів більше 70-ти у Верховному Суді, тому що не може бути рішення законним остаточним, якщо воно прийнято в порушення усіх норм діючого законодавства».
Реагуючи на виступ судді Шувалової Т.О., член ТСК Бужанський М.А. зауважив: «…вас “зарубили” мабуть, ВККС забула, що основна функція наша комплектувати апеляційні суди, ви – суддя з великим досвідом, тобто я… ну, мені не зрозуміло, чому вас так “зарубили”. Але, ну, скажімо так, на Ваше місце хтось потрапив? Тобто у нас є, я поясню, є певний перелік осіб з певними ознаками конфлікту інтересів, і ми все ж намагаємося намацати, куди ж вони потрапили, замість кого».
Суддя Заєць Т.О. окремо висловився щодо упередженості ВККСУ під час проведення співбесід із кандидатами, що також спричинило бурхливе обговорення в контексті необ’єктивного, на переконання членів ТСК та присутніх у засіданні суддів Шувалової Т.О. та Зайця Т.О., оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду за критерієм доброчесності та професійної етики.
Підсумовуючи результати засідання ТСК, Власенко С.В. зауважив про наявність, на його думку, підстав звернутися до правоохоронних органів, та запропонував запросити на «цей четвер, на післязавтра», членів ВККСУ Чумака С.І. та Сабодаша Р.Б. При цьому прозвучала фраза: «…більше нікого не рухаємо, женщіни і дєті, жінки і діти не беремо у полон».
21 жовтня 2025 року о 20:15 на офіційній вебсторінці ТСК в розділі «Новини» було розміщено оголошення: «Закрите засідання ТСК: заслухано пояснення та показання Голови ВККС Пасічника А.В. (21 жовтня 2025 року)».
22 жовтня 2025 року об 11:15 на офіційній вебсторінці ТСК в розділі «Новини» було опубліковано відео під заголовком «Телеканал “Рада” про засідання ТСК від 21 жовтня 2025 року», з коментарем голови ТСК Власенка С.В. такого змісту: «Вища кваліфікаційна комісія суддів завжди була складним органом. Так, завжди були питання до тих чи інших кандидатів, але такого рівня, такої кількості порушень під час проведення конкурсу в апеляційні адміністративні суди не було за всі часи Української незалежності». Таким чином, голова ТСК Власенко С.В. вкотре без належно перевірених фактів констатує наявність у діях членів ВККСУ численних порушень під час проведення конкурсу.
22 жовтня 2025 року член ВККСУ Чумак С.Ю., суддя Третього апеляційного адміністративного суду, поінформував ТСК про неможливість прибути на засідання ТСК з огляду на приписи частини другої статті 7 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», статей 49, 92, 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
23 жовтня 2025 року об 11:51 у Telegram-каналі «Макс Бужанский» (канал належить члену ТСК Бужанському М.А.) російською мовою було повідомлено: «…Член ВККС Чумак, вызванный на заседание ТСК по вопросам коррупции в правоохранительных органах и судах, сообщил, что он не придёт… хм… Придёт, конечно, но доставленный приводом, вангую, сегодня ТСК примет такое решение».
23 жовтня 2025 року о 14:26 у Telegram-каналі «Макс Бужанский» російською мовою було повідомлено: «ТСК приняла решение поручить главе комиссии Сергею Власенко обратиться в Национальную Полицию по поводу привода на заседание ТСК члена ВККС Чумака», а також з’явилась низка публікацій о 14:34, 14:47, 14:51, у яких викладено в суб’єктивній інтерпретації частину запитань і відповідей із засідання ТСК, що, як зазначено, розпочалося 23 жовтня 2025 року о 14:00 та яке ТСК ухвалила проводити саме в закритому режимі, тобто без трансляції або будь-якого відтворення на загал. Зокрема, о 14:51 Бужанський М.А. розмістив у своєму Telegram-каналі російськомовний допис, у якому зазначив: «В Верховном Суде рассматривается около 60 заявлений судей, не согласных с тем, как их карьеры сломала ВККС, 5 из них, насколько я помню, уже выиграны судьями. Из того, что я сейчас вижу и слышу при опросе члена ВККС Сабадаша, выиграет и большинство остальных судей. Вопрос, это ж налогоплательщики оплатят судебные издержки, да?».
На початку засідання ТСК 23 жовтня 2025 року (о 14:00) голова ТСК Власенко С.В. так прокоментував неявку на засідання члена ВККСУ Чумака С.І.: «По-перше, він написав, що він три години… “також повідомляю, що раніше 21 жовтня 2025 року мною було витрачено для участі в засіданні ТСК 3 години 30 хвилин з урахуванням часу поїздки”. Не зрозуміло, звідки і куди, може, він у Вашингтон їздив. “…з 15-ї до 18:30, які також мною планувалися бути використані для перевірки практичних робіт у доборі на вакантні посади”. Бачите яка чесна і порядна людина». Щодо порушення, на переконання члена ВККСУ Чумака С.І., триденного строку повідомлення про засідання ТСК (виклик членів ВККСУ на засідання 23 жовтня 2025 року ТСК здійснила 21 жовтня 2025 року) голова ТСК Власенко С.В. зауважив, що порушення закону не відбулося з тих підстав, що продовжується засідання, розпочате 21 жовтня 2025 року. Стосовно прохання Чумака С.І. роз’яснити, у якому статусі його запрошують, голова ТСК Власенко С.В. зазначив: «Мені не відома жодна норма закону, яка зобов’язує комісію повідомляти, в якому статусі ми його запрошуємо, з одного боку. А з другого боку, хочу зазначити, що обидва статуси, в якому він може бути запрошений, передбачають обов’язок його з’явитися на засідання комісії. Тобто жоден статус не дає йому можливість сказати, що “я хочу”».
Член ТСК Бужанський М.А. зазначив: «Те, що ми його запросили в статусі члена ВККС. Це єдиний статус, який у нього наразі є і нам цього достатньо. Тобто він запрошений у статусі члена ВККС, а все інше, то вже інша справа, яка його не цікавить».
Член ТСК Ткаченко О.М. висловився щодо необхідності застосувати привід члена ВККСУ Чумака С.І. з урахуванням того, що існування ТСК «обмежено у часі», зауважив: «Мені здається, що треба не витрачати і не гаяти час на одне, друге і третє запрошення, а одразу застосувати привід».
Інші члени ТСК підтримали зазначену пропозицію та ухвалили звернутися до Національної поліції України щодо забезпечення приводу на засідання ТСК члена ВККСУ Чумака С.І.
Було вирішено продовжити засідання ТСК в закритому режимі, присутнього на засіданні члена ВККСУ Сабодаша Р.Б. попереджено про участь у засіданні як свідка.
Голова ТСК Власенко С.В. наголосив на встановленому пунктом 5.1 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням ВККСУ від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), обов’язку «перевіряти роботи кандидатів лише в системі». Член ВККСУ Сабодаш Р.Б. не погодився з наведеною позицією, на що Власенко С.В. відповів, що то його «святе право».
Під час засідання ТСК порушувала питання про кількість відкритих кримінальних проваджень щодо дій членів ВККСУ, зобов’язувала члена ВККСУ Сабодаша Р.Б. відповісти, чи просили його треті особи (у тому числі член ВККСУ Пасічник А.В.) увійти під своїм логіном, роздрукувати роботи та передати їх Пасічнику А.В., як часто він бував удома в Пасічника А.В., чи виходив на роботу в неділю, чи користується електронною перепусткою під час входу / виходу до / з будівлі ВККСУ, чи отримував Сабодаш Р.Б. «гроші за роботу як член Вищої кваліфікаційної комісії», чи був членом ВККСУ «в момент перевіряння робіт» тощо. Почувши доводи Сабодаша Р.Б. про необхідність завершення конкурсу в контексті дотримання плану Ukraine Facility, Власенко С.В. критично зауважив: «А ви вважаєте, що призначення суддів у незаконний спосіб не буде мати наслідків?».
Член ТСК Третьякова Г.М. цікавилася, чи є у ВККСУ правила поведінки відповідно до Кодексу законів про працю України, хто табелює роботу члена ВККСУ, чи працевлаштований член ВККСУ за трудовим договором, чи мав член ВККСУ Сабодаш Р.Б. доступ до робочого місця в позаробочий час, порівнювала проєкт судового рішення із твором, зазначивши, що «в цьому судовому рішенні можуть поставлені бути крапки чи крапки з комою, які можуть бути сигналами про те, що цей твір належить тій чи іншій людині незалежно від того, що сам звіт кодується».
Член ВККСУ Сабодаш Р.Б. повідомив, що займається викладацькою діяльністю, отже, член ТСК Третьякова Г.М. вважала за потрібне поставити йому запитання: «Ви брали відпустки в 2023, 2024, 2025 роках? Просто брали чи ні? Чи Ви у відпустки не ходите по роботі? Чи задоволені Ви своєю роботою? От Ви безоплатно працюєте тут, викладаєте, Ви задоволені от роботою, яка є, задоволені оплатою? І якщо Вам не оплачують цю роботу, чому Ви там працюєте, ходите, оцю роботу робите?».
Член ТСК Мамка Г.М., звертаючись до члена ВККСУ Сабодаша Р.Б., зауважував: «Давайте я буду коротко задавати питання. Якщо можливо, мене не вчити», ставив запитання: «Яка у Вас зарплата і з чого вона складається?», «Як часто Ви перебуваєте на лікарняних і як у Вас часто відбувається основна і додаткові відпустки?», «За що Ви отримуєте заробітну платню, за свої функції як члена ВККС чи як за свої прийняття і роботу в складі комісії, за які проголосувала ВККС?», «За які кошти Ви використовуєте папір? Хто за нього платить, коли Ви використовуєте?». Голова ТСК Власенко С.В. уточнював: «Ви ж використовували ксерокси, принтери, папір, щось іще. Хто за це заплатив?», «Григорій Миколайович Вас питає, хто за банкет платить?».
На переконання Вищої ради правосуддя, ці питання не стосуються предмету діяльності ТСК.
Член ВККСУ Сабодаш Р.Б. відповідав на запитання членів ТСК щодо «логіки, здорового глузду» оцінювання кандидатів за критеріями доброчесності, можливості ідентифікації практичних робіт, фінансування закупівлі паперу, обслуговування оргтехніки, складання актів знищення роздрукованих документів, можливості заміни члена ВККСУ Пасічника А.В. іншим членом екзаменаційної комісії на час його тимчасової непрацездатності, чому ВККСУ не прийняла рішення надавати кандидатам можливість побачити їхні роботи з оцінками, оскільки «попередні конкурси на тій самій програмі надавали таку можливість». ТСК з’ясовувала, скільки конфліктів інтересів «заявив» член ВККСУ Сабодаш Р.Б. та скільки разів його відвели від участі в тих чи інших комісіях, чи є відносини Сабодаша Р.Б. з іншими членами ВККСУ дружніми, чи ворожими.
Член ТСК Павлюк М.В. просив голову ТСК Власенка С.В. розглянути варіант витребовування у ВККСУ роздруківок усіх практичних робіт з адміністративної спеціалізації та «оцінки на цю кожну роботу, щоб ми також могли їх оцінити», зауважив: «А чому ні? Давайте глянемо, хто які оцінки виставляв і чи дійсно вони там були справедливі, чи корупційні?». Вища рада правосуддя зауважує, що такі пропозиції виходять за межі повноважень ТСК, а в разі їх реалізації це створює ризики втручання в діяльність органу суддівського врядування.
Голова ТСК Власенко С.В. фактично наполягав на тому, щоб член ВККСУ Сабодаш Р.Б. відповів на запитання, «чи є нормальним» участь діючих членів Вищої ради правосуддя, родичів членів Вищої ради правосуддя, ВККСУ, співробітників ВККСУ в конкурсі на зайняття посади судді. Почувши відповідь члена ВККСУ Сабодаша Р.Б., що він не має права надавати оціночні судження, проте така участь не заборонена законом, запитання перефразував: «Чи не бачили в такій участі корупційних ризиків?».
Наприкінці засідання, фактично підсумовуючи результати допиту члена ВККСУ, голова ТСК звернувся до Сабодаша Р.Б. із запитанням, як Сабодаш Р.Б. зможе довести, що не передавав документів із системи третім особам, не спілкувався ні з ким під час оцінювання практичних робіт, не консультувався ні з ким і «нічого не робив такого, що б ставило під сумнів чесність перегляду цих робіт». Власенко С.В. констатував: «Ви зробили дії, які викликають обґрунтований сумнів у вашій неупередженості».
Голова ТСК Власенко С.В. оголосив перерву в засіданні ТСК, зазначив, що «про час і місце продовження засідання буде повідомлено додатково».
28 жовтня 2025 року о 15:11 на офіційній вебсторінці ТСК в розділі «Новини» викладено повідомлення: «Тимчасова слідча комісія 28 жовтня 2025 року прийняла рішення опублікувати запис засідання від 21 жовтня 2025 року – ГОЛОВА ВККС А.ПАСІЧНИК ДАЄ ПОКАЗАННЯ», та відео засідання від 21 жовтня 2025 року, яке ТСК вирішила проводити в закритому режимі (https://www.rada.gov.ua/documents/tskVRU/tsk_anticor/video_tsk_anticor/2…). На вебсторінці ТСК 28 жовтня 2025 року о 16:26 розміщено повну стенограму засідання від 21 жовтня 2025 року.
28 жовтня 2025 року о 15:49 на офіційній вебсторінці ТСК під заголовком «Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України 28 жовтня 2025 року завершила розгляд питання щодо можливих порушень ВККС під час конкурсу на посади суддів апеляційних судів» розміщено повідомлення, в якому, зокрема, зазначено: «Члени Комісії, заслухавши доповідь, обговорення та результати допиту свідків, одноголосно ухвалили рішення з урахуванням виявлених фактів можливих порушень законодавства з боку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Зокрема, у ході засідання було встановлено кричущі факти невідповідності процедури проведення конкурсу вимогам чинного законодавства, у тому числі щодо відсутності належної перевірки персональних даних кандидатів; можливого втручання у процес відбору суддів; порушення принципів прозорості та доброчесності конкурсних процедур. Члени ТСК дійшли висновку, що під час допиту встановлено обставини, які можуть свідчити про порушення антикорупційного законодавства, а також інших норм, що регулюють процедуру відбору суддів. У зв’язку з цим Комісія ухвалила рішення звернутися до правоохоронних органів для перевірки наведених фактів і проведення належного розслідування в межах кримінального провадження».
Вища рада правосуддя зауважує, що стенограму / запис засідання ТСК від 28 жовтня 2025 року на офіційній вебсторінці ТСК не викладено. На запит доповідача – члена Вищої ради правосуддя Кваші О.О. від 31 жовтня 2025 року № 21232/0/9-25 щодо надання стенограми засідання ТСК листом від 7 листопада 2025 року № 170д9/7-2025/257063 відповіла, що, оскільки не є органом державної влади, місцевого самоврядування, юридичною особою в розумінні частини першої статті 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», правові підстави для надання інформації на запити Вищої ради правосуддя у ТСК відсутні. Хоча в зазначеній відповіді на запит ТСК наголосила, що розміщує стенограми засідань на своїй офіційній вебсторінці, стенограма засідання ТСК від 28 жовтня 2025 року на офіційній вебсторінці ТСК станом натепер також не викладена.
3 листопада 2025 року о 16:33 видання ua.news розмістило в мережі Інтернет статтю під заголовком «Розслідування ТСК: як Пасічник обходив систему, щоб просунути “своїх” суддів».
4 листопада 2025 року о 17:45 на офіційній вебсторінці ТСК опубліковано стенограму засідання ТСК від 23 жовтня 2025 року. 4 листопада 2025 року о 19:46 на офіційній вебсторінці ТСК в розділі «Новини» викладено повідомлення: «04 листопада 2025 року Тимчасова слідча комісія прийняла рішення опублікувати запис закритого засідання ТСК від 23.10.2025: член ВККСУ Роман САБОДАШ дає показання», та відео засідання, яке ТСК 23 жовтня 2025 року вирішила проводити в закритому режимі (https://www.rada.gov.ua/documents/tskVRU/tsk_anticor/news_tsk_anticor/26…).
4 листопада 2025 року за результатами розгляду звернення голови ТСК було відкрито кримінальне провадження за частиною п’ятою статті 361 Кримінального кодексу України за фактом наявності в діях посадових осіб ВККСУ ознак несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних, комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж під час дії воєнного стану.
На своїй сторінці в соціальній мережі Facebook 4 листопада 2025 року Сергій Власенко опублікував витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань із коментарем: «Щойно отримав повідомлення про те, що за заявою нашої ТСК було внесено до ЄРДР відомості про злочин, здійснений посадовими особами ВККС під час організації та проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів. Хто не бачив це епічне відео, скину лінк в першому коментарі».
5 листопада 2025 року в мережі Інтернет було розміщено низку публікацій:
– о 12:16 інтернет-видання ua.news розмістило статтю під заголовком «ТСК Верховної Ради викрила Пасічника на системному просуванні “своїх” суддів і передала справу правоохоронцям»;
– о 13:45 на сторінці Інформаційного агентства «Уніан» опубліковано статтю «Проти посадовців ВККС відкрито кримінальне провадження за махінації з відбором суддів, – нардеп Власенко»;
– о 13:53 на сторінці Інформаційного агентства «Інформатор Україна» опубліковано статтю «Проти ВККС відкрито кримінальне провадження: очільник комісії порушив процедуру відбору суддів, – нардеп Власенко»;
– о 14:04 на сторінці Інформаційного агентства «Главред» розміщено допис «Голова ВККС порушив процедуру відбору суддів, відкрито кримінальне провадження, – нардеп Власенко»;
– о 14:11 інтернет-видання ua.news розмістило статтю під заголовком «Відкрито кримінальну справу проти посадовців ВККС через махінації з відбором суддів». У статті висновується: «Безсумнівно, це провадження є важливим кроком у боротьбі з корупцією в судовій системі України. Розслідування продовжується, і подальші дії ТСК можуть вплинути на обрання суддів у країні, а також на репутацію очолюваної Пасічником комісії».
Член Вищої ради правосуддя Кваша О.О. 31 жовтня 2025 року звернулася до ВККСУ із запитом (вих. № 21232/0/9-25), у якому висловила прохання надати копії вимог і запрошень, надісланих ТСК на адресу ВККСУ, а також копії всіх інших наявних матеріалів, які підтверджують обставини, викладені в рішенні ВККСУ від 27 жовтня 2025 року № 192/зп-25.
Реагуючи на вказаний запит, ВККСУ листом від 10 листопада 2025 року (вих. № 21232/0/9-25) надала Вищій раді правосуддя:
– копію запиту ТСК від 10 жовтня 2025 року (вих. № 170д9/7-2025/234417), у якому ТСК просила поінформувати, які проблеми виникали під час практичного застосування норм антикорупційного законодавства в діяльності ВККСУ, зокрема під час взаємодії з правоохоронними органами, судами та органами судової влади; повідомити, які конкретні законодавчі норми потребують змін або уточнень з метою удосконалення нормативного регулювання діяльності ВККСУ в частині запобігання корупційним правопорушенням та правопорушенням, пов’язаним з корупцією, які законодавчі прогалини або колізії ускладнюють ефективне притягнення до відповідальності за такі правопорушення як всередині ВККСУ, так і при взаємодії ВККСУ з іншими органами. ТСК також запитувала, чи має ВККСУ статистичні, аналітичні та інші матеріали, що обґрунтовують необхідність удосконалення чинного антикорупційного законодавства; які типові практичні ситуації свідчать про труднощі в реалізації ВККСУ антикорупційних механізмів;
– копію відповіді ВККСУ від 20 жовтня 2025 року (вих. № 19-9007/25) на запит ТСК від 10 жовтня 2025 року (вих. № 170д9/7-2025/234417), згідно з якою, розглядаючи заяви членів ВККСУ про врегулювання потенційного конфлікту інтересів, відвід (самовідвід), подані з метою виконання вимог частини першої статті 100 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у межах проведення конкурсу на посаду судді апеляційного суду, ВККСУ ухвалила 42 рішення, з яких 27 рішень – про задоволення (часткове задоволення) відповідних заяв, 15 рішень – про відмову в задоволенні відповідних заяв. ВККСУ повідомила ТСК, що члени ВККСУ неухильно дотримуються вимог антикорупційного законодавства, проблем під час практичного застосування норм антикорупційного законодавства в діяльності ВККСУ не виникало та що у ВККСУ відсутні пропозиції про внесення змін до законодавства щодо удосконалення нормативного регулювання діяльності ВККСУ в частині запобігання корупційним правопорушенням та/або правопорушенням, пов’язаним з корупцією;
– копію запиту ТСК від 13 жовтня 2025 року (вих. № 170д9/7-2025/234815), у якому ТСК підкреслила, що має широкі повноваження щодо доступу до інформації, та висловила вимогу до ВККСУ надати повний пакет документів, пов’язаних із проведенням конкурсу на посади суддів апеляційних судів. Зокрема, ТСК вимагала надати: інформацію про дати та точний час входу (авторизації, логування) та виходу членів ВККСУ А. Пасічника, Р. Сабодаша, С .Чумака, М. Богоноса, Н. Кобецької, Г. Шевчук до/з прикладних інформаційних сервісів комплексу спеціалізованого програмного забезпечення інформаційно-комунікаційної системи ВККСУ (далі – Система), що використовувались для оцінювання практичних завдань, під час перевірки всіх практичних завдань, виконаних 24–25 лютого 2025 року кандидатами на посади суддів апеляційних адміністративних судів та 26–27 лютого 2025 року кандидатами на посади суддів апеляційних господарських судів; відомості щодо того, з яких терміналів входили та виходили до/із Системи зазначені члени ВККСУ, де вони фізично знаходилися під час проведення перевірки робіт; інформацію, коли (із зазначенням дати та часу) члени ВККСУ виставляли індивідуальні оцінки (кожному кандидату), чи перебували на робочому місці Пасічник А.В. – 9 березня 2025 року, Сабодаш Р.Б. – 10 березня 2025 року, Чумак С.Ю. – 7 та 11 березня 2025 року (відео з камер спостереження, фіксація в журналі або в системі пропуску). ТСК вимагала надати табелі обліку робочого часу членів ВККСУ за лютий, березень, квітень 2025 року, копії листків непрацездатності членів ВККСУ за цей час, наказів про перебування у відпустках та відрядженнях; екзаменаційні відомості з оцінювання членами ВККСУ практичних завдань, виконаних кандидатами з адміністративної та господарської спеціалізацій; рішення ВККСУ про затвердження складу відповідної екзаменаційної комісії.
ТСК просила також надати, зокрема, протоколи засідань ВККСУ, на яких розглядалися питання конкурсу, результати оцінювання кандидатів (рейтингові списки, бали, висновки членів ВККСУ), пояснення членів ВККСУ щодо прийнятих рішень, копії внутрішніх документів та службового листування, пов’язаних із організацією та проведенням конкурсу, інформацію про отримані скарги, звернення чи повідомлення від кандидатів або громадян щодо можливих порушень під час конкурсу та про заходи реагування ВККСУ на них, матеріали службових перевірок і внутрішніх аудитів;
– копію відповіді ВККСУ від 21 жовтня 2025 року (вих. № 19-9011/25) на запит ТСК від 13 жовтня 2025 року (вих. № 170д9/7-2025/234815), на 7 аркушах, з додатками на 173 аркушах та на 5 компакт-дисках;
– копію запиту ТСК від 14 жовтня 2025 року (вих. № 170д9/7-2025/237270) з вимогою надати вичерпну та достовірну інформацію за відповідний період (з 24 лютого до 12 березня 2025 року) щодо часу прибуття та вибуття кожного члена ВККСУ до/з адміністративного приміщення ВККСУ, за кожним календарним днем, урахувавши записи камер відеоспостереження та дані внутрішнього реєстру обліку відвідувань;
– копію відповіді ВККСУ від 21 жовтня 2025 року (вих. № 19-9082/25) на запит ТСК від 14 жовтня 2025 року (вих. № 170д9/7-2025/237270), згідно з якою членів ВККСУ пропускають до будівлі ВККСУ безперешкодно, зокрема в неробочі години, вихідні, неробочі та святкові дні. ВККСУ поінформувала, що не в змозі надати повну інформацію щодо переміщення членів ВККСУ до/з будівлі, зважаючи на те, що строк зберігання відеозаписів із камер будівлі ВККСУ за запитуваний ТСК період (з 00 год 00 хв 24 лютого 2025 року до 23 год 59 хв 12 березня 2025 року) закінчився, пам’ять відповідних технічних засобів заповнена записами за наступні періоди;
– копію запиту ТСК від 29 жовтня 2025 року (вих. № 170д9/7-2025/249701), у якому вказано, що Україна отримує значну фінансову та технічну допомогу від міжнародних партнерів (донорів), спрямовану на реформування судової гілки влади, тому ТСК вважає за необхідне провести всебічне та об’єктивне дослідження ефективності та цільового використання зазначеної допомоги. Отже, ТСК заявила вимогу надати повний перелік усіх проєктів, програм, грантів та будь-яких форм міжнародної технічної, фінансової чи експертної допомоги, яку отримала ВККСУ із 1 січня 2020 року до 1 вересня 2025 року, із зазначенням напрямів використання грошових коштів, завірених копій первинних фінансових документів, детальних фінансових звітів тощо;
– копію запиту ТСК від 31 жовтня 2025 року (вих. № 170д9/7-2025/251708) з вимогою повідомити, яким саме законом передбачено створення Системи, яка використовується ВККСУ з метою тестування та оцінювання кандидатів на посаду судді, надати відомості, хто є держателем, адміністратором, користувачем та учасником Системи, а також який рівень доступу мають ці особи, хто несе відповідальність за збереження даних Системи та доступ до них тощо;
– копію відповіді ВККСУ від 10 листопада 2025 року (вих. № 28-97/4/25) щодо запитів ТСК від 29 жовтня 2025 року (вих. № 170д9/7-2025/249701) та від 31 жовтня 2025 року (вих. № 170д9/7-2025/251708), з копією рішення ВККСУ від 10 листопада 2025 року № 199/зп-25.
ВККСУ на запит члена Вищої ради правосуддя – доповідача від 31 жовтня 2025 року (вих. № 21232/0/9-25) надала копії запрошень від 10 жовтня 2025 року на засідання ТСК 21 жовтня 2025 року о 16:00 членів ВККСУ Богоноса М.Б., Кобецької Н.Р., Шевчук Г.М., Сабодаша Р.Б., Чумака С.Ю., від 14 жовтня 2025 року на засідання ТСК 21 жовтня 2025 року о 16:00 Пасічника А.В. та копії запрошень від 21 жовтня 2025 року на засідання ТСК 23 жовтня 2025 року о 14:00 членів ВККСУ Сабодаша Р.Б. і Чумака С.Ю.
Член Вищої ради правосуддя Кваша О.О. 11 листопада 2025 року звернулася до ВККСУ із запитом (вих. № 22031/0/9-25), у якому висловила прохання повідомити, чи було застосовано до члена ВККСУ Чумака С.І. привід у засідання ТСК, та чи були викликані та чи брали участь члени ВККСУ у засіданні ТСК, яке відбулося 28 жовтня 2025 року.
Стосовно вказаного запиту ВККСУ листом від 21 листопада 2025 року (вих. № 19-9981/25), надавши копії підтвердних документів, повідомила, що на її адресу 13 жовтня 2025 року надійшло запрошення члену ВККСУ Чумаку С.Ю. взяти участь у засіданні ТСК 21 жовтня 2025 року. На зазначене засідання ТСК 21 жовтня 2025 року член ВККСУ Чумак С.Ю. прибув. Згодом, 22 жовтня 2025 року, на адресу ВККСУ надійшло запрошення члену ВККСУ Чумаку С.Ю. взяти участь у засіданні ТСК 23 жовтня 2025 року. У відповідь на вказане запрошення член ВККСУ Чумак С.Ю. листом від 22 жовтня 2025 року повідомив ТСК про неможливість взяти участь у цьому засіданні у зв’язку із тим, що, у порушення вимог частини другої статті 7 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», запрошення надіслано пізніше, ніж за три дні до засідання. Просив урахувати, що запрошення ТСК не містить інформації щодо статусу запрошеної особи, яка, крім того, є суддею та членом органу суддівського врядування, та що на 23 жовтня 2025 року він заздалегідь запланував перевірку практичних робіт кандидатів. Член ВККСУ Чумак С.Ю. зазначив, що прибув за викликом у засідання ТСК 21 жовтня 2025 року. Водночас п’ять членів ВККСУ, з яких два судді і одна суддя у відставці, так і не дочекалися участі в цьому засіданні. Член ВККСУ Чумак С.Ю. наголосив, що для участі в засіданні ТСК було витрачено 3 год 30 хв часу.
23 жовтня 2025 року в медіа, зокрема на Telegram-каналі, що належить члену ТСК М. Бужанському, почали з’являтися повідомлення про «вангування приводу С. Чумака на засідання ТСК». Після початку закритого засідання 23 жовтня 2025 року о 14:26 член ТСК Бужанський М.А. на широкий загал виклав інформацію, що ТСК прийняла рішення доручити голові ТСК Власенку С.В. звернутися до Національної поліції України щодо приводу в засідання ТСК члена ВККСУ Чумака С.Ю.
Як вказано у відповіді на запит члена Вищої ради правосуддя Кваші О.О., за зазначених обставин 23 жовтня 2025 року член ВККСУ Чумак С.Ю. звернувся до ТСК щодо незаконності та скасування рішення ТСК про привід. 27 жовтня 2025 року до приміщення ВККСУ прийшов дільничний інспектор Солом’янського управління поліції Головного управління Національної поліції України у місті Києві, повідомив про перебування на його розгляді вимоги ТСК про привід на засідання ТСК, що відбудеться 28 жовтня 2025 року, члена ВККСУ Чумака С.Ю. Інспектору було надано відомості, що Чумак С.Ю. дійсно працює на посаді члена ВККСУ та відряджений на цю посаду з посади судді Третього апеляційного адміністративного суду, поінформовано про те, що відповідно до частини третьої статті 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за членом ВККСУ, який є суддею або державним службовцем, на час здійснення повноважень зберігаються посада, статус і місце роботи. 28 жовтня 2025 року для здійснення приводу члена ВККСУ Чумака С.Ю. працівники Національної поліції України до ВККСУ не зверталися. Запрошень членів ВККСУ на засідання ТСК 28 жовтня 2025 року до ВККСУ не надходило.
Як було повідомлено раніше, стенограму засідання ТСК від 28 жовтня 2025 року на офіційній вебсторінці ТСК не викладено. На запит члена Вищої ради правосуддя – доповідача Кваші О.О. від 31 жовтня 2025 року № 21232/0/9-25 щодо надання стенограми засідання ТСК у листі від 7 листопада 2025 року № 170д9/7-2025/257063 наголосила, що, оскільки не є органом державної влади, місцевого самоврядування, юридичною особою в розумінні частини першої статті 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», правові підстави для надання інформації на запити Вищої ради правосуддя у ТСК відсутні.
Із супровідним листом від 13 листопада 2025 року (вих. № 36-9817/25) до Вищої ради правосуддя надійшли копії рішення ВККСУ від 10 листопада 2025 року № 199/зп-25, листів ТСК від 29 жовтня 2025 року (вих. № 170д9/7-2025/249701) та від 31 жовтня 2025 року (вих. № 170д9/7-2025/251708). Згідно з резолютивною частиною зазначеного рішення ВККСУ вказані запити ТСК будуть розглянуті після ухвалення Вищою радою правосуддя рішення за результатами розгляду рішення ВККСУ від 27 жовтня 2025 року № 192/зп-25 про вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя.
Позиція Вищої ради правосуддя за результатами розгляду звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яке викладено у рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27 жовтня 2025 року № 192/зп-25, а також аналізу одержаних відповідей і матеріалів
Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).
Метою функціонального поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову є, зокрема, розмежування повноважень між різними органами державної влади, що означає самостійне виконання кожним із них своїх функцій та здійснення повноважень відповідно до Конституції та законів України (абзац другий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2016 року № 5-рп/2016).
Згідно з висновками, викладеними в абзаці п’ятому підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) від 13 червня 2019 року у справі № 5-р/2019, конституційні приписи, перебуваючи у взаємозв’язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов’язують наділених державною владою суб’єктів діяти виключно відповідно до установлених Конституцією України цілей їх утворення.
Законодавча основа та мета діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
Абзацом десятим статті 131 Конституції України передбачено, що відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.
Частинами першою, третьою статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України, складається з шістнадцяти членів, вісім з яких призначаються з числа суддів або суддів у відставці.
Відповідно до пунктів 6, 7 параграфа 3 розділу І Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням ВККСУ від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення ВККСУ від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23), зі змінами, основними засадами діяльності ВККСУ є: верховенство права, публічність, політична нейтральність, рівність прав учасників засідань, колегіальність ухвалення рішень, незалежність та неупередженість, об’єктивність, повне з’ясування обставин, обов’язковість рішень ВККСУ, право на оскарження рішень ВККСУ у передбачених Законом випадках, розумність строків. Принцип колегіальності у роботі ВККСУ полягає у спільному (колегіальному) обговоренні на засіданні ВККСУ і вирішенні членами ВККСУ питань, віднесених до її компетенції як державного колегіального органу суддівського врядування.
Статтею 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено коло повноважень ВККСУ. Це, зокрема: проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організація проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймання кваліфікаційного іспиту; внесення до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді; затвердження форми і змісту заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядку та методології кваліфікаційного оцінювання, порядку формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді), програми та порядку проходження початкової підготовки судді; затвердження більшістю голосів від складу ВККСУ, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів», регламенту, що визначає порядок роботи ВККСУ в межах, встановлених цим законом; проведення кваліфікаційного оцінювання.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 792 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВККСУ проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 793 цього Закону.
У конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону (частина друга статті 793 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до приписів пункту 4 частини четвертої статті 793 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВККСУ:
1) на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді;
2) проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду;
3) проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 цього Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання;
4) за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді, визначає рейтинг для участі у конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, визначає переможця конкурсу на зайняття вакантної посади судді у відповідному суді та ухвалює рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.
Судова влада є ключовою частиною конституційного ладу, оскільки забезпечує його дотримання шляхом захисту прав і свобод. Верховенство права та права людини визнаються найвищою цінністю. Цей принцип закріплений у Хартії Європейського Союзу про основоположні права (стаття 47 «Право на ефективний засіб правового захисту та на справедливий судовий розгляд», якою встановлено, що кожна людина має право на справедливий та відкритий судовий розгляд у відповідні терміни незалежним і неупередженим судом, раніше створеним законом).
З урахуванням зазначеного на шляху до Європейського Союзу перед Україною стоїть виклик, зокрема, щодо підвищення підзвітності, доброчесності та професіоналізму судової влади. Маяки фінансової підтримки Європейського Союзу за програмою Ukraine Facility – це ключові показники та умови, які Україна має виконати для отримання фінансування 50 мільярдів євро, виділених на 2024–2027 роки. Ці маяки пов’язані з проведенням реформ та досягненням конкретних результатів у ключових секторах економіки, що дасть Україні змогу стабілізувати макрофінансову ситуацію, стимулювати інвестиції та сприяти відновленню.
План для України містить кілька конкретних показників судової реформи, яких потрібно досягнути протягом 2024–2027 років, зокрема, це завдання заповнити щонайменше 20 % вакансій суддів, відкритих станом на жовтень 2023 року.
Реалізуючи передбачені законом повноваження, ВККСУ рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
За результатами процедури ВККСУ 15 серпня 2025 року внесла Вищій раді правосуддя рекомендації щодо призначення 42 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів та 55 кандидатів на посади апеляційних господарських судів, 29 вересня 2025 року ВККСУ внесла Вищій раді правосуддя рекомендації щодо призначення 14 кандидатів на посади суддів Житомирського апеляційного суду та 19 кандидатів на посади суддів Сумського апеляційного суду, що загалом становить 130 рекомендацій.
Вища рада правосуддя зауважує, що цей результат є позитивним з точки зору як створення належних умов для доступу до правосуддя в Україні, так і забезпечення гарантій для України в процесі євроінтеграції.
Наразі конкурс на посади суддів апеляційних судів не завершено. Крім того, тривають оголошені рішенням ВККСУ від 30 вересня 2025 року конкурс на зайняття посад суддів загальних судів та рішенням ВККСУ від 3 червня 2025 року конкурс на зайняття посад суддів Вищого антикорупційного суду.
Законодавча основа та мета діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади
Згідно зі статтею 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України.
Одними з повноважень Верховної Ради України, зокрема, є прийняття законів, визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору, здійснення парламентського контролю у межах, визначених Конституцією України та законом (пункти 3, 5, 33 частини першої статті 85 Конституції України).
Відповідно до статті 89 Конституції України Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, утворює тимчасові слідчі комісії. Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються законом.
Верховна Рада України може утворювати тимчасові слідчі комісії для розслідування питань, що становлять суспільний інтерес, виключно у межах власних конституційних повноважень як парламенту. ТСК є допоміжним парламентським інструментом здійснення парламентського контролю, а не органом із універсальною слідчою компетенцією. За своїм конституційним статусом комітети Верховної Ради України є органами, які мають предметно визначену компетенцію і забезпечують здійснення парламентом його повноважень (абзац перший підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 5 березня 2003 року № 5-рп/2003). Це також стосується вказаних тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій (пункт 3.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019).
Частиною першою статті 2 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» встановлено, що слідчі комісії і спеціальні комісії діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об’єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.
Згідно із частиною п’ятою статті 4 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» про утворення слідчої комісії Верховна Рада України приймає постанову, в якій, серед іншого, визначає завдання слідчої комісії і коло питань, що підлягають розслідуванню.
Відповідно до частини четвертої статті 4 зазначеного Закону слідча комісія не може утворюватися з питань:
1) здійснення правосуддя судом;
2) встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення;
3) яке є предметом діяльності утвореної Верховною Радою України іншої слідчої комісії.
Законом України «Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» встановлено таке:
для розгляду попередньо визначених питань на засідання слідчої комісії або її робочих груп можуть бути запрошені посадові особи (крім Президента України, суддів та суддів Конституційного Суду України), службові та інші особи, присутність яких визнана слідчою комісією необхідною. Слідча комісія завчасно, але не пізніш як за три дні, в письмовій формі повідомляє про це керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, керівників (або посадових осіб, які виконують їх обов’язки) підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян, представники яких запрошуються на засідання слідчої комісії (частина друга статті 7 Закону);
слідча комісія має право у порядку, визначеному законом, отримувати необхідну для своєї діяльності інформацію, документи, матеріали та інші відомості, що стосуються предмета розслідування, від державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових, службових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх керівників (або посадових осіб, що виконують їх обов’язки), запрошувати осіб, зазначених у частині першій статті 19 цього Закону, для отримання показань чи пояснень з питань, щодо яких проводиться розслідування слідчою комісією, заслуховувати їх на своєму засіданні, ставити їм запитання (частина перша статті 12 Закону);
посадові особи [крім Президента України, суддів та суддів Конституційного Суду України згідно з частиною другою статті 7 Закону], службові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівники (або посадові особи, що виконують їх обов’язки) підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян та окремі громадяни зобов’язані з’явитися на запрошення слідчої комісії і дати правдиві показання чи пояснення про відомі їм обставини з питань, що є предметом розслідування, у порядку, встановленому законом (частина перша статті 19 Закону);
якщо запрошена слідчою комісією посадова, службова чи інша особа не з’являється на засідання слідчої комісії без поважних причин, слідча комісія має право прийняти рішення про застосування до неї приводу, виконання якого забезпечується органами внутрішніх справ у встановленому законом порядку (частина четверта статті 19 Закону).
Згідно із Постановою № 4511-IX основними завданнями ТСК є:
1) збір, аналіз та перевірка інформації щодо можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у діяльності органів прокуратури, Національної поліції України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, інших органів, які здійснюють правоохоронні функції, та судів усіх рівнів, крім питань здійснення правосуддя судом;
2) оцінка ефективності дій відповідних органів у розслідуванні корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також виявлення системних недоліків, що спричиняють безкарність або зловживання;
3) вивчення обставин впливу, координації дій зацікавлених осіб чи виникнення конфлікту інтересів у діяльності представників правоохоронних органів при розгляді справ, пов’язаних з корупцією, бізнесом або політикою;
4) підготовка та подання Верховній Раді України пропозицій щодо змін до законодавства, спрямованих на посилення прозорості, відповідальності та незалежності правоохоронних органів, судів та органів судової влади.
Верховна Рада України в Постанові від 19 червня 2025 року № 4511-IX визначила строк діяльності ТСК – один рік з дня її утворення, та постановила заслухати звіт ТСК про виконану роботу на пленарному засіданні Верховної Ради України не пізніше шестимісячного строку з дня її утворення.
Висновки Вищої ради правосуддя за результатами розгляду звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, викладеного в рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27 жовтня 2025 року № 192/зп-25
Здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову означає, передусім, самостійне виконання кожним органом державної влади своїх функцій і повноважень. Це не виключає взаємодії органів державної влади, в тому числі надання необхідної інформації, участь у підготовці або розгляді певного питання тощо. Однак така взаємодія має здійснюватися з урахуванням вимог статей 6, 19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (абзац перший пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 18 листопада 2004 року № 17-рп/2004 у справі за конституційним поданням 58 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України «Про Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з питань моніторингу реалізації законодавства про вибори Президента України»).
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 16 вересня 2020 року № 11-р/2020 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» конституційний припис щодо поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову як один із фундаментальних приписів щодо здійснення державної влади неодноразово розглядався Конституційним Судом України не тільки як такий, що покликаний відображати функційну визначеність кожного з державних органів (місце в системі стримувань і противаг) та забезпечувати самостійне виконання державними органами своїх функцій і повноважень, а й утверджувати права і свободи людини і громадянина та забезпечувати стабільність конституційного ладу в державі.
Інституційна незалежність судової влади є необхідною умовою дотримання вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті забезпечення права на справедливий суд.
Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.
Своєю чергою незалежність судової влади – це не просто ознака демократичної держави, а фундамент правової системи, без якої неможливо говорити про верховенство права чи довіру громадян до правосуддя. Дотримання балансу між незалежністю та підзвітністю гарантує довіру суспільства до правосуддя.
У Висновку № 1 (2001) Консультативної ради Європейських суддів (далі – КРЕС) до уваги Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судової влади та незмінюваності суддів від 1 січня 2001 року на основі Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо незалежності, ефективності та ролі суддів» від 13 жовтня 1994 року № (94)12, йдеться про питання загальних інституційних рамок і гарантій забезпечення незалежності судової влади в суспільстві; наголошено, зокрема на необхідності незалежності судової влади як стосовно виконавчої та законодавчої гілок влади, конкретних сторін спору, так і суспільства загалом. Забезпечення незалежності судової влади пов’язано з гарантуванням такої незалежності національними стандартами на найвищому рівні, призначенням та просуванням суддів по службі поза політичними міркуваннями, за рішенням незалежного органу та на підставі «об’єктивних критеріїв», наявністю належних механізмів притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, дотриманням незмінюваності суддів, яка має бути чітко визначеною складовою їхньої незалежності та закріплюватися на найвищому рівні національного законодавства, а також належною оплатою праці суддів, що має встановлюватися законом і не може бути зменшена.
Такий підхід притаманний не тільки Україні, а й відповідає загальноєвропейським стандартам. У пункті 2.2 Звіту Робочої групи Європейської мережі судових рад щодо кодексів поведінки для членів судових рад, схваленого 9 червня 2023 року, зазначено, що члени судових рад повинні бути вільними від обставин або впливів, які ставлять під загрозу або можуть розглядатися як такі, що ставлять під загрозу виконання ними своїх обов’язків. Із цією метою члени судових рад повинні зберігати незалежність від будь-якого внутрішнього чи зовнішнього впливу та не повинні ні звертатися, ні приймати вказівки від будь-якої особи, установи, органу чи організації.
Вища рада правосуддя зауважує, що в пункті 37 Висновку № 24 (2021) КРЄС «Еволюція судових рад і їхня роль у незалежних і безсторонніх судових системах» наголошується на важливості гарантій перебування на посаді усього складу ради як однієї з найважливіших передумов її незалежності. Судді, обрані до судової ради, повинні мати такі самі гарантії, що надаються суддям, які відправляють правосуддя, зокрема гарантії щодо умов праці та строку перебування на посаді, а також щодо забезпечення права на справедливий суд у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності, відсторонення або звільнення. Члени ради, які не є суддями, повинні мати однакового рівня захист. Члени ради, які є суддями та не є суддями, повинні користуватись однаковими імунітетами, як це передбачено у Висновку № 3 (2002).
Згідно з Рекомендаціями щодо незалежності судочинства та підзвітності суддів (Варшавські рекомендації 2023 року) держави-учасниці Організації з безпеки і співробітництва в Європі визнали незалежність суддів та безстороннє функціонування державної судової служби одним з елементів правосуддя, який є важливим для повного вираження притаманної всім людям гідності та рівних і невід’ємних прав. Наголосили, що, з огляду на роль рад суддів та органів суддівського самоврядування у захисті незалежності судочинства в цілому, ради суддів та органи суддівського самоврядування, у разі їх створення, самі повинні бути незалежними та безсторонніми. Часом, для уникнення надмірної концентрації влади в одному суддівському органі та охоплення його корпоративізмом, повноваження розподіляються між органами суддівського самоврядування, а окремим органам доручається виконання конкретних завдань щодо адміністрування судівництва, як-от добір, просування по службі та навчання суддів, притягнення до дисциплінарної відповідальності, оцінювання професійної діяльності та бюджетування. За таких обставин було визнано, що усі такі органи мають бути незалежними від виконавчої та законодавчої гілок влади, а також вільними від будь-якого невиправданого зовнішнього тиску. Їхні члени повинні користуватися гарантіями незалежності, подібними до гарантій незалежності суддів.
Щодо меж підзвітності у Варшавських рекомендаціях 2023 року зазначено, що ради суддів не мають надавати інформацію про окремі справи або вести діалог щодо них в упереджений спосіб. Вони не мають надавати інформацію та брати участь у діалозі щодо роботи окремих суддів. Ради суддів мають бути доступні для діалогу з парламентом чи іншими органами на добровільних засадах лише з питань політики, законодавства, категорій справ, та інших питань, пов’язаних з функціонуванням судової влади в цілому, а не щодо окремих справ чи суддів. Члени рад суддів не можуть бути звільненими виконавчою чи законодавчою владою до закінчення строку повноважень, якщо тільки їх не буде визнано винними у вчиненні серйозних дисциплінарних або кримінальних правопорушень. Рішення органу добору може бути переглянутим у судовому порядку незалежним та безстороннім органом. Якщо перегляд у судовому порядку ініціює кандидат, може бути передбачений виняток із правила конфіденційності. Це могло б дозволяти суду отримувати доступ до інформації про оцінювання відповідного кандидата та бали інших кандидатів з одночасним покладенням на сторони судового процесу обов’язку зберігати конфіденційність інформації.
Таким чином, оскільки ВККСУ є органом суддівського врядування, основною функцією якого є забезпечення добору і кваліфікаційного оцінювання суддів, члени ВККСУ наділені імунітетом, притаманним судді.
Відповідно до частини одинадцятої статті 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вплив на членів ВККСУ у будь-який спосіб забороняється.
З огляду на наведені приписи демонстративне безпідставне застосування слідчих дій стосовно членів органу, уповноваженого на добір і кваліфікаційне оцінювання суддів, сприйматиметься суспільством як тиск на незалежний орган суддівського врядування, що підриває авторитет правосуддя в цілому та завдає шкоди репутації судової системи.
Зважаючи на встановлені Вищою радою правосуддя обставини, водночас не нівелюючи обов’язок ВККСУ забезпечувати прозорість і відкритість конкурсів із дотриманням вимог закону, Вища рада правосуддя вважає, що ТСК вийшла за рамки своїх повноважень щодо збору, аналізу та перевірки інформації стосовно можливих фактів корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень у діяльності органів прокуратури, Національної поліції України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, інших органів, які здійснюють правоохоронні функції, та судів усіх рівнів, крім питань здійснення правосуддя судом, підготовки та подання Верховній Раді України пропозицій щодо змін до законодавства, спрямованих на посилення прозорості, відповідальності та незалежності правоохоронних органів, судів та органів судової влади. Водночас є ознаки порушення конституційних приписів щодо поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову як один із фундаментальних приписів щодо здійснення державної влади.
Згідно із зазначеними умовами Вища рада правосуддя акцентує на змісті зареєстрованої 17 червня 2025 року за № 170д9/2-2025/140652 Пояснювальної записки до проєкту Постанови Верховної Ради України «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування фактів можливої корупції в правоохоронних і судових органах», відповідно до якої завданням цієї ТСК є здійснення всебічного та об’єктивного розслідування виявлених або задокументованих фактів корупції; аналіз ефективності дій правоохоронних та судових органів щодо розслідування таких випадків; виявлення прогалин у законодавстві та практиці його застосування; залучення громадськості, експертів і медіа до обговорення проблем; підготовка рекомендацій щодо підвищення прозорості, підзвітності та доброчесності у відповідних органах.
Дослідивши хронологію подій, Вища рада правосуддя встановила, що ТСК фактично перебрала на себе функції правоохоронного та судового органів, порушивши обмеження, встановлені частиною четвертою статті 4 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України».
Водночас є неможливою конкуренція компетенцій органів державної влади, наділення їх невластивими повноваженнями та концентрація владних повноважень в одного чи кількох субʼєктів державної влади (Рішення Конституційного Суду України від 16 грудня 2019 року № 7-в/2019).
У рішенні у справі «Олександр Волков проти України» від 9 січня 2013 року Європейський суд з прав людини наголосив, що участь політичних органів парламенту в кадрових рішеннях щодо суддів без належних гарантій незалежності й безсторонності є несумісною з вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд констатував порушення через політичний вплив парламенту на кадрові рішення щодо судді.
У цьому контексті намагання ТСК оцінювати «професійність» кандидатів, висунення пропозицій про витребування практичних завдань кандидатів та їх переоцінку, вимога пояснення мотивів виставлення балів, зміст вимог, що містяться у запитах ТСК до ВККСУ, публічні висловлювання щодо сумнівності рішень ВККСУ відтворюють модель політичного втручання, визнану Європейським судом з прав людини несумісною з принципом незалежності судової влади.
Неприйнятними є обставини, коли ТСК, фактично порушивши передбачений частиною другою статті 7 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» строк запрошення на засідання ТСК – «завчасно, але не пізніш як за три дні», демонстративно застосувала привід до члена ВККСУ, який є суддею та має імунітет через свій статус, передбачений Конституцією та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Крім того, під час засідання 23 жовтня 2025 року, яке ТСК вирішила провести в закритому режимі з метою уникнення розголошення інформації з обмеженим доступом, член ТСК на особистому Telegram-каналі з широким колом підписників викладав дописи з коментарями щодо зазначеного закритого засідання.
Зміст окремих запитань, які ставили члени ТСК членам ВККСУ, а особливо їх форма, свідчать про упередженість членів ТСК щодо діяльності ВККСУ. Зневажливий характер публічно заявлених окремих висловлювань, запитань і коментарів членів ТСК стосовно голови і членів ВККСУ шкодить авторитету органів суддівського врядування та судової влади загалом.
Вища рада правосуддя погоджується з доводами ВККСУ, що діяльність ТСК в частині, що стосується органів суддівського врядування, є не тільки публічною дискредитацією ВККСУ, а й створює загрозу незалежності суддів, які станом на сьогодні здійснюють правосуддя у спорах щодо конкурсів на посади суддів і перевіряють правомірність ухвалених ВККСУ рішень. Крім того, є сумніви щодо об’єктивності та неупередженості тих членів консультативно-дорадчого органу (експертної групи) ТСК, які є особами, що здійснюють представництво інтересів кандидатів на посади суддів, які з тих чи інших підстав не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в судах або суддів, які визнані такими, що не відповідають займаній посаді.
Також не може вважатися об’єктивною позиція (думка) запрошеної на засідання ТСК судді Донецького окружного адміністративного суду Шувалової Т.О., яка не пройшла етап конкурсу на посаду судді апеляційного суду «Виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду» та наразі оскаржує дії ВККСУ в судовому порядку (справа № 990/156/25), отже, фактично є заінтересованою особою, що отримала підтримку члена ТСК, який без будь-яких доказів констатує, що її «зарубили». Заінтересованою особою слід вважати і суддю Святошинського районного суду міста Києва Зайця Т.О., який брав участь у засіданні ТСК 23 жовтня 2025 року, оскільки за ОСОБА27 позовною заявою до ВККСУ, зокрема, про визнання протиправним і скасування рішення ВККСУ про визнання ОСОБА27 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24 липня 2025 року відкрив провадження у справі № 990/341/25.
Зважаючи на зазначені обставини, є ризик створення у стороннього спостерігача уявлення про вплив на дії та рішення ВККСУ, суду шляхом публічних звинувачень і тиску.
Публікації у медіа, інтерв’ю, заклики, що лунали під час засідань ТСК на широкий загал, в яких презюмується вчинення ВККСУ правопорушень, без встановлених уповноваженими органами фактів і доказів, впливають не тільки на репутацію членів ВККСУ, а й на авторитет ВККСУ як органу суддівського врядування та судової влади загалом. Більше того, ці дії дискредитують кандидатів на посаду судді, що визнані переможцями конкурсу, діючих суддів, що призначені в межах усіх конкурсів, проведених ВККСУ на виконання процедур, передбачених статтями 70–821 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», загалом негативно впливають на репутацію держави Україна на міжнародній арені.
Пунктом 9 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено одне з повноважень Вищої ради правосуддя як конституційного органу державної влади та суддівського врядування – вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві (Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради Організації Об’єднаних Націй від 27 липня 2006 року № 2006/23).
У Висновку № 1 (2001) КРЄС до уваги Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваності суддів зазначено, що незалежність судової влади повинна гарантуватися національними стандартами на максимально можливому високому рівні. Для виконання своєї ролі судова влада повинна бути незалежною від інших органів та їх впливу. Отже, незалежність використовується як гарантія неупередженості.
Вища рада правосуддя як орган, що діє для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, зобов’язана вжити заходів щодо запобігання будь-яким проявам популізму та тиску на колегіальний орган суддівського врядування, який діє на постійній основі в системі правосуддя України, з метою збереження довіри до правосуддя.
Згідно з пунктами 6, 8 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду; з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя вживає інших заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
За результатами розгляду звернення ВККСУ, викладеного в рішенні від 27 жовтня 2025 року № 192/зп-25, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення авторитету правосуддя, визначених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
1. Звернутися до Верховної Ради України як суб’єкта, згідно з рішенням якого створена і якому підзвітна Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади, з повідомленням про завдання внаслідок дій зазначеної комісії шкоди авторитету правосуддя та порушення гарантій незалежності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
2. Закликати Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади дотримувати принципів діяльності, встановлених Законом України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», діяти в межах завдань, визначених Постановою Верховної Ради України від 19 червня 2025 року № 4511-IX, ураховувати приписи Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, у питаннях, що стосуються реалізації Вищою кваліфікаційною комісією суддів України конституційних функцій щодо добору кандидатів для призначення на посаду судді та кваліфікаційного оцінювання суддів.
Голова Вищої ради правосуддя
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.