Під час “Марафону вебінарів до дня захисту прав людини та активних дій проти насильства” у Вищій школі адвокатури, лектор Павло Пархоменко – кандидат юридичних наук, Голова Бахмацького районного суду Чернігівської області, виступив з темою “Цивільний аспект в питанні домашнього насильства”.
Лектор розповів про домашнє насильство, обговорив міжнародні стандарти, проаналізував судові практики та підхід ЄСПЛ до питань домашнього насильства.
Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Якими можуть бути проблеми спільного проживання і домашнього насильства?
- Не є розповсюдженою практика у розгляді цивільних спорів про виселення ідентифікувати домашнє насильство.
- Виселення є крайнім заходом і не розглядається, як інструмент боротьби з домашнім насильством.
Якщо брати до уваги міжнародні стандарти, коли постає питання щодо домашнього насильства, держава має певні позитивні обов’язки і негативні:
- Негативний обов’язок – не втручатись
- Позитивний обов’язок – необхідно щось зробити.
Особливо це стосується справ про домашнє насильство.
Комітет міністрів Ради Європи зазначив, що серед іншого, що держави-члени повинні запроваджувати, розробляти та/або вдосконалювати, де це необхідно, національну політику проти насильства на основі: максимальної безпеки та захисту жертв, підтримки та допомоги, коригування кримінального та цивільного законодавства, підвищення обізнаності громадськості, навчання фахівців, які стикаються з насильством щодо жінок, а також його запобігання.
З даного міжнародного документу можна побачити наявність позитивного обов’язку і такий обов’язок також стосується і вдосконалення законодавства і застосування національної законодавчої бази.
Європейський суд вказав, що згідно з Конвенцією, органи державної влади мають позитивне зобов’язання розробити та застосувати належну нормативно-правову базу, що забезпечить ефективний захист від актів домашнього насильства.
Підхід ЄСПЛ до питань домашнього насильства (цивільний аспект)
Стаття 8 Конвенції
1. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
2. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Виходячи із змісту даної статті, Європейський суд виробив так званий триступеневий тест на втручання в права людини.
Коли перевіряється обґрунтованість втручання в права людини і в тому числі за статтею 8 Конвенції, то Європейський суд дає відповіді на такі питання:
- 1. Чи було втручання передбачено законом.
- 2. Легітимна мета втручання.
- 3. Чи було втручання необхідним в демократичному суспільстві (пропорційним).
Оцінка пропорційності (що є важливим)
- Принцип пропорційності є складовим елементом верховенства права
- Допомагає знайти баланс між інтересами окремої особи та держави
- Є застосовним у справах щодо домашнього насильства в контексті ст. 8 Конвенції
Що можна враховувати при наданні оцінки?
- 1. Чи є суттєва соціальна потреба в обмеженні права
- 2. Аналіз конкуруючих інтересів
- 3. Співмірність в обмежені права існуючій легітимній меті
В оцінці пропорційності виділяють 4 елементи:
- 1. Сама мета (для чого здійснюється втручання)
- 2. Раціональний зв’язок між метою та застосовними заходами (чи дійсно захист прав людини може бути пов’язаний з тою чи іншою ситуацією)
- 3. Необхідність (обґрунтування того, що менш обтяжливого заходу не існує)
- 4. Тест пропорційності у вузькому значенні, тобто пропорційність конкретних заходів, прийнятих в конкретній ситуації