У Верховній Раді 28 вересня 2026 року зареєстровано два пов’язані законопроєкти на виконання Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката (CETS 226, так звана Люксембурзька конвенція): №16105 «Про внесення змін до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та інших законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката» та №16106 з відповідними змінами до Кримінального процесуального кодексу України та Закону «Про Національну поліцію». Реєстрацію обох документів, точний текст назв, дату та стадію проходження незалежно перевірено за офіційними картками законопроєктів на порталі Верховної Ради.
Обидва документи станом на підготовку цього матеріалу перебувають на стадії «одержано Верховною Радою України; передано на розгляд керівництву» — профільний комітет для розгляду ще не визначено, текстів самих законопроєктів і пояснювальних записок у відкритому доступі поки немає.
Ініціатори: спільне ядро, але не однаковий склад
Законопроєкт №16105 внесла група з 37 народних депутатів, №16106 — окрема група з 27 депутатів; це підтверджено безпосередньо за офіційними картками обох документів. Чотири прізвища присутні в обох списках ініціаторів: Володимир Ватрас, Максим Дирдін, Микола Стефанчук, Іван Калаур. Утім, поза цим спільним ядром списки суттєво різняться — наприклад, серед ініціаторів №16105 значаться Заславський, Лаба, Костюх, Копанчук, Бородін, Веніславський, Тарарін, яких немає серед підписантів №16106, тоді як №16106, своєю чергою, підписав Богдан Лукашук, відсутній у списку до №16105. Тобто йдеться не про два ідентичні за складом ініціаторів документи, а про пакет із частково перетинним колом авторів — це узгоджується з логікою поділу на профільний закон про адвокатуру (ширше коло зацікавлених депутатів) і зміни до кримінального процесу та повноважень поліції (вужче коло).
Чому законопроєктів два, а не один
Розподіл на два документи відображає різні предмети регулювання. №16105 стосується профільного Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та інших актів — тобто внутрішньої організації професії: доступу до неї, статусу адвокатських об’єднань, дисциплінарних процедур. №16106 окремо вносить зміни до Кримінального процесуального кодексу та Закону «Про Національну поліцію» — це саме ті практичні гарантії адвокатської діяльності у кримінальному провадженні й у взаємодії з правоохоронними органами (зокрема під час обшуків і негласних слідчих дій), на порушення яких найчастіше скаржаться практикуючі адвокати.
За офіційним описом Конвенції на порталі Ради Європи, документ охоплює право на заняття професією без невиправданих обмежень, професійні права і свободи адвоката (свободу вираження професійної думки, безперешкодне спілкування з клієнтом, захист професійної таємниці), стандарти професійної дисципліни та спеціальні заходи захисту адвокатів і їхніх професійних об’єднань від насильства, переслідування й залякування.
Джерело користувача повідомляло, що під час підготовчого етапу депутати, Міністерство юстиції й Національна асоціація адвокатів України обговорювали, зокрема, доступ адвоката до клієнта, гарантії під час обшуків і зміни до кримінального процесу. Це підтверджується лише частково: опубліковане 28 серпня 2026 року повідомлення НААУ (за цитатою голови профільного підкомітету Максима Дирдіна) підтверджує, що текст законопроєкту на той момент був готовий і планувалася його найближча реєстрація, а також те, що тривала підготовка окремого урядового пакета для ратифікації Конвенції, який має подати Президент. Однак саме перелік обговорюваних предметних питань (доступ до клієнта, гарантії під час обшуків, зміни до кримінального процесу) в перевіреному джерелі НААУ окремо не деталізований — це відповідає загальному предмету законопроєкту №16106, але для підтвердження того, що ці конкретні теми обговорювалися саме в такому формулюванні, потрібен текст самого законопроєкту або пояснювальної записки, які на сьогодні відсутні у відкритому доступі.
Реєстрація — це не ратифікація
Формулювання назви обох законопроєктів («у зв’язку з ратифікацією») не означає, що Верховна Рада вже ратифікувала Конвенцію. Україна підписала Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката 9 березня 2026 року, від імені держави документ підписав Постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький, а Україна стала 28-ю державою — учасницею підписання. Окремого закону про ратифікацію чи протоколу голосування за ратифікацію на сьогодні не виявлено.
За інформацією НААУ, паралельно з парламентським пакетом готується окремий урядовий пакет документів для подання Президентом питання ратифікації — тобто йдеться про дві різні, хоч і пов’язані, процедури: реєстрація №16105 і №16106 адаптує національне законодавство до вимог Конвенції, тоді як власне ратифікація потребує окремого закону.
Міністерство закордонних справ України у власному коментарі щодо підписання Конвенції назвало документ першим міжнародним юридично зобов’язуючим договором, який встановлює комплексні гарантії незалежної діяльності адвокатів: захист від тиску, переслідування чи втручання в професійну діяльність, конфіденційність спілкування з клієнтом, недоторканність професійної таємниці.
МЗС також наголосило на обов’язку держав забезпечувати ефективне розслідування погроз, нападів чи перешкоджання діяльності адвокатів, на створенні міжнародного механізму моніторингу виконання цих зобов’язань, підкресливши, що підписання підтверджує відданість України зміцненню верховенства права, незалежності правничої професії, ефективного доступу до правосуддя. Цей виклад збігається з офіційним описом предмета Конвенції на порталі Ради Європи, наведеним вище.
Ширший контекст: чому це більше ніж формальність
За оцінкою заступника голови Національної асоціації адвокатів України та со-автора цієї Конвенції Валентина Гвоздія, вона гарантує незалежність адвокатських об’єднань, право на вільний вибір клієнтів, захист від негативних наслідків через саму лише асоціацію з клієнтом, адвокатську таємницю, свободу слова адвокатів; її моніторинговий механізм — на відміну від суто рекомендаційних інструментів — передбачає Групу експертів із реальними повноваженнями перевірки дотримання державами взятих зобов’язань. За цією оцінкою, Україна має шанс бути серед перших держав-ратифікаторів, що узгоджується з її цілями на переговорах про вступ до ЄС, попри те що це вимагатиме синхронізації з нормами КПК щодо обшуків адвокатських офісів — саме те питання, яке покликаний врегулювати законопроєкт №16106.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Гарантії адвокатської діяльності під час проведення НСРД — чинний стан гарантій, які законопроєкт №16106 покликаний доповнити змінами до КПК.
- Обшук в адвокатів: причини, поради з облаштування робочого місця, дії, які варто вчиняти до та під час проведення слідчої дії — практичний контекст саме тієї проблеми обшуків адвокатських офісів, яку окремо називав Валентин Гвоздій як таку, що потребує синхронізації з КПК.
- Адвокат — це не спільник злочинця, а гарант справедливості суду: голова Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ Солодко — позиція НААУ щодо незалежності професії адвоката, релевантна для розуміння того, чиї інтереси покликаний захистити законопроєкт №16105.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.