Група народних депутатів на чолі з Федором Веніславським 7 серпня 2026 року зареєструвала у Верховній Раді України законопроєкт №15488 «Про внесення змін до статті 233 Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення підстав проникнення до житла чи іншого володіння особи у невідкладних випадках». Документ пропонує законодавчо обмежити випадки, коли слідчий, дізнавач чи прокурор можуть увійти до житла без попередньої ухвали слідчого судді для «врятування майна», і запровадити чіткий процесуальний механізм подальшого судового контролю за такими діями.
У чому проблема, на яку вказують ініціатори
Чинна редакція частини третьої статті 233 Кримінального процесуального кодексу України дозволяє слідчому, дізнавачу або прокурору без ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей і майна чи з безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення. За твердженням авторів законопроєкту, викладеним у пояснювальній записці, формулювання «врятування майна» сформульоване недостатньо чітко, через що на практиці потребу відшукати й вилучити потенційні речові докази можуть фактично видавати за невідкладну ситуацію, яка виправдовує проникнення без судового дозволу.
Що саме пропонується змінити
Законопроєкт викладає частину третю статті 233 КПК України в новій редакції, зберігаючи загальне правило про невідкладне проникнення для врятування життя людей і майна або переслідування підозрюваного, але окремо встановлюючи, що невідкладне проникнення саме для врятування майна допускається як виняток і лише за одночасної наявності таких умов: ідеться про конкретне, індивідуально визначене майно; у кримінальному провадженні вже зібрано достатньо доказів, які дають обґрунтовані підстави вважати, що це майно має або може мати ознаки речового доказу; на момент проникнення існувала реальна, конкретна й безпосередня загроза його знищення, пошкодження або втрати; отримати ухвалу слідчого судді без ризику втратити майно було об’єктивно неможливо. Тобто сама лише потреба знайти й вилучити можливі докази новою редакцією прямо визнається недостатньою підставою для проникнення без судового дозволу.
Після завершення таких невідкладних дій слідчий чи дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язані протягом 24 годин звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку — законопроєкт уперше встановлює для цього конкретний строк замість чинного розпливчастого «невідкладно». Слідчий суддя, розглядаючи таке клопотання, зобов’язаний перевірити не лише обґрунтованість самого обшуку, а й те, чи справді існували законні підстави для проникнення без попередньої ухвали. Якщо суд встановить відсутність таких підстав або відсутність доказів реальної загрози майну, він повинен постановити окрему ухвалу про незаконне проникнення до житла щодо всіх осіб, які ухвалювали рішення про проведення цієї слідчої дії. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання про обшук або слідчий суддя відмовить у його задоволенні, здобуті в результаті такого обшуку докази визнаються недопустимими, отримана інформація підлягає знищенню в порядку статті 255 КПК України, а вилучені майно й документи має бути повернуто протягом 24 годин.
Хто вносить і на якій стадії розгляд
Співавторами законопроєкту, крім Федора Веніславського, є народні депутати Роман Костенко, Ірина Фріз, Соломія Бобровська, Олександр Завітневич, Олександр Федієнко, Олександр Ковальов, Дмитро Припутень, Ігор Герасименко та Єгор Чернєв. Головним визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності; законопроєкт додатково скеровано на погодження ще п’ятьом комітетам, зокрема з питань правової політики, прав людини, бюджету, антикорупційної політики та інтеграції України до Європейського Союзу. Станом на 10 серпня 2026 року документ перебуває на етапі опрацювання в комітеті — це початкова стадія розгляду, і жодного рішення профільного комітету чи голосування в сесійній залі щодо нього ще не було. Пояснювальна записка констатує, що реалізація закону не потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету; за задумом ініціаторів, у разі ухвалення закон набере чинності наступного дня після офіційного опублікування.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.