25 листопада 2019 року Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу за позовом ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Судами встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримала кредитні кошти на купівлю транспортного засобу, який належить відповідачу на праві приватної власності. Відповідач належним чином умови договору не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість. Відповідач не заперечувала факту наявності заборгованості, проте, не погоджувалася з розміром такої заборгованості.
Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру нарахованої суми заборгованості, виходив з того, що позивачем був наданий неправильний розрахунок заборгованості, здійснений з урахуванням підвищення відсоткової ставки з 21,99 до 25,94%, оскільки позивачем не було доведено факту вручення боржнику повідомлення про зміну процентної ставки.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду погодився з вказаними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
У разі підвищення банком процентної ставки з’ясуванню підлягає визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
Боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.
Відповідно до параграфу 8 кредитного договору сторони погодили можливість та порядок підвищення відсоткової ставки за ініціативи Банку, зокрема, встановлено, що Банк за умови зміни будь-якого з погодженого переліку факторів, має право ініціювати перед позичальником перегляд (зміну) процентної ставки, встановленої договором. Сторони досягли згоди, що необхідним і достатнім підтвердженням отримання позичальником повідомлення Банку є бланк-повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення.
В матеріалах справи наявні докази відправлення такого роду повідомлення боржнику, але факт отримання повідомлення боржником Банк не довів.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те,що заборгованість щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами необхідно обчислити з урахуванням лише первісно встановленої відсоткової ставки у розмірі 21,99%, а ставку 25,94% не слід брати до уваги, оскільки боржник про зміну відсоткової ставки не була сповіщена належним чином.
Аналогічну правову позицію з питання щодо повідомлення боржника про зміну відсоткової ставки висловив Верховний Суд України в постанові від 14 грудня 2016 року у справі No6-2315цс16.
Детальніше з текстом постанови КЦС ВС від 25 листопада 2019 року у справі No727/6738/16-цможна ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/86105218.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові КЦС ВС від 05 лютого 2020 року у справі No 757/31129/18: http://reyestr.court.gov.ua/Review/87581142