24 вересня у Шевченківському районному суді міста Львова продовжили допит свідків у справі вбивства Ірини Фаріон.
Про це повідомляє Суспільне.
Перший свідок
Першим давав свідчення чоловік, який навесні 2024 року продав клієнту під ніком “Параноїк” стартовий пістолет “Сталкер” за 4 тисячі гривень. Прокурор назвав два сайти з продажу пневматичної та травматичної зброї та запитав, чи відомі вони свідку. Чоловік це підтвердив і повідомив, що був зареєстрований на цих сайтах. Зокрема, на одному з них під ніком “Робін Гуд”, а інший нік він не пам’ятає. Там він спілкувався з особою під ніком “Параноїк”. Далі — розмова між свідком і прокурором:
— Можете розказати суду, з приводу чого ви спілкувалися з цією особою?
— Ця особа під цим ніком хотіла придбати в мене стартовий шумовий пістолет.
— Ви продали йому цей пістолет?
— Стартовий шумовий пістолет так, я йому продав.
— Скажіть будь ласка, яким чином ви його відправляли?
— “Новою поштою”.
— Хто був зазначений відправником?
— Моя сестра рідна.
— Скажіть будь ласка, чи зверталася до вас якась особа чи ця сама особа з приводу переробки стартових пістолетів?
— Так, зверталася.
— Про що саме була розмова?
— Він спитав, чи можу я переробити стартовий шумовий пістолет під травматичний. Я йому відповів: так, що можу. Але насправді я цього не міг зробити. Я не займаюся переробкою зброї, в мене немає обладнання, я не вмію цього робити.
— Скажіть будь ласка чи повідомляла вам ця особа про наявність в нього інших стартових пістолетів або будь-якої іншої зброї?
— Так, він повідомляв, що в нього є інший такий же пістолет і йому його треба переробити з шумового на травматичний.
— Яким чином він хотів його переробити?
— Я так розумію, що розсвердлити його просто.
— Чи просив він вас про певні консультації з приводу переробки пістолетів?
— Наскільки я згадую, він мене питав про те, чи є якісь майстри, котрі можуть його переробити з холостого в травматичний пістолет. Я відповів, що пошукай, якісь посилання мабуть давав, хто займається переробкою цих речей.
—Чи повідомляла вам ця особа, що він сам намагався переробити якийсь стартовий пістолет?
— Так, він мені казав, наскільки я пам’ятаю, що він хотів його розсвердлити. Я думаю, якщо б йому вдалося, він би не шукав того, хто йому б це зробив.
— Чи замовляв він у вас ще якісь деталі до пістолета?
— Так, він замовляв стволи до цього стартового пістолета, щоб переробити його в майбутньому під травматичний.
— Ви відправили йому ці стволи?
—Так, я замовляв їх на сайті і відправив в комплекті з шумовим стартовим пістолетом.
— Після цього як ви відправили стволи та пістолет ви спілкувалися з цією особою?
— Так, я йому відправив і повідомив, що його переробити не вдалося, що я замовив на сайті йому стволи, відправив, а він там далі чи хай намагається переробити, чи шукає когось, це вже його проблеми.
Після цього запитання свідкові ставив обвинувачений В’ячеслав Зінченко.
— Скажіть будь ласка, чи можна на цей стартовий шумовий пістолет встановити глушник?
— На стартовий? Як ти його туди поставиш? У мене немає такого досвіду, я думаю, що ні.
— Скажіть де ви взяли ствол для цього пістолета, який надалі теж перепродали?
— Це на сайті замовляв в чоловіка якогось і він відправляв. Ну він такий, це просто була трубка, скажімо так, як болванка просто.
— За яку ціну ви купили цю трубку і цей стартовий шумовий пістолет?
— Я не пам’ятаю, пройшло багато часу.
— Якщо ви вважали, що спілкувалися з правоохоронними органами, то навіщо ви їм відправляли зброю, яку в переписці зазначали як травматичну?
— Зброя відправлялася цивільна — шумовий стартовий пістолет. Це ж не був травматичний пістолет, це вказано було, що нібито травматичний, але це був шумовий стартовий пістолет.
— Фактично це був стартовий, але в переписці зазначалося, що мова йшла про травматичний, так?
— Мова йшла про травматичний, але це був шумовий стартовий пістолет. Його ціна була 4 тисячі гривень.
Після цього з свідком поспілкувався суддя. Він його запитав, на яку адресу він надсилав пістолет. Свідок зазначив, що “клієнт” вказав номер відділення “Нової пошти”, але він його не пам’ятає і також не пригадує ім’я отримувача.
Другий свідок
Після цього свідчення почала надавати жінка, яка сфотографувала особу в панамі і окулярах на стільці в подвір’ї будинку на Масарика, 3 — навпроти під’їздів. Цю світлину вона зробила в день вбивства — о 19:10, коли поверталася з прогулянки з собакою. За словами жінки, обличчя вона не бачила, проте тілобудова була як в молодої людини.
“Чорний капелюх у вигляді панами, червона спортивна куртка з білими лампасами, чорні штани, білі кросівки, здається, білі шкарпетки. Я вирішила сфотографувати, бо мене здивувало, що така спека, а людина сидить довгий час вдягнута. Чисто для себе, я не можу пояснити. Фото я зробила зі спини”, — сказала вона.
При цьому цю особу, як зазначила жінка, вона бачила приблизно зо два тижні фактично щодня.
“Коли йшла на роботу (8:20-8:30 ранку, — ред.), його ніколи не було. Коли поверталася з роботи, це година 17:15-17:30, ця особа сиділа на стільчику. У мене склалась така думка, що це людина, яка має якісь фізичні вади, не може пересуватися і його посадили на стілець і він відпочиває. Тому що його рухомого я не бачила жодного разу”, — пояснила учасниця судового процесу.
Після цього В’ячеслав Зінченко поставив запитання жінці:
— Який був зріст цієї особи?
— Ну мені важко сказати, бо людина сиділа.
— Чи можете вказати вік особи?
— Ну я лиця не бачила, теж важко сказати. Зі спини це молода людина.
— Ви сказали, що ви цю особу бачили впродовж двох тижнів. Скажіть, ви його бачили кожного дня?
— Можливо, якийсь день я не бачила, але от це було не один раз. Але стверджувати конкретно, що щодня я не буду.
— Ви перебували на вулиці під час вчинення злочину?
— Ні, не перебувала.
— Чи бачили ви, щоб ця особа перетиналася з Іриною Фаріон протягом цього періоду?
— Я взагалі не бачила, щоб він рухався. Він просто сидів обличчям до під’їздів нерухомий. Щоб він з кимось пересікався, розмовляв, то я не бачила.
Третій свідок
Тоді перейшли до допиту третього свідка — жінки, яка теж неодноразово бачила цю людину. Здебільшого — на лавці, а одного разу — в проході між 5 і 6 під’їздом, на відстані приблизно 2 метри.
Вперше вона побачила цю особу орієнтовно 10 липня 2024 року і час від часу помічала чоловіка до дня вбивства включно. 19 липня, наголосила жінка, він теж сидів у дворі.
“Я виходила в 10:30 з собакою, до 11 він був. Потім я їхала у справах і поверталась орієнтовно о 19-19:10, то він ще був, я виходила з собакою орієнтовно о 19:30, то його вже не було”, — сказала жінка.
За її словами, зріст тієї особи — орієнтовно 180 см, їй здалося, що це підліток 17-19 років.
“Він щодня був однаковий. Чорна панама, окуляри-хамелеон з білою оправою, червона футболка на довгий рукав, чорні штани, білі шкарпетки”, — описала учасниця судового процесу.
Вона зазначила, що жодного разу не спілкувалася з цією людиною. Найближче проходила за два метри. Світлину вона зробила 16 липня об 11 ранку.
“Як на мене, це виглядало дивно, бо особа сиділа декілька днів. Мені було якось дивно, бо він приходив в моменті, коли я виходила собакою, і йшов, коли я приїжджала додому. Не знаю, в цілях своєї безпеки”, — додала жінка.
Після спілкування третього свідка з прокурором обвинувачений знову поставив запитання:
— Чи є поруч з цією лавкою, на якій сиділа особа, може, якісь стільці?
— Так, він сидів або на лавці або на стільці.
Більше запитань у В’ячеслава Зінченка не було.
Через повідомлення про замінування Шевченківського районного суду Львова засідання перервали.
Четвертий свідок
О 14:16 засідання відновили.Слово взяв четвертий свідок — редактор програми “Ген українця”. Він розповів, що в день вбивства відбувалися записи нової програми — орієнтовно з 13:00 до 16:00.
“Я бачив її (Ірину Фаріон, — ред.) в той день. Я приїхав на студію. Ми готувалися до запису: оператор, режисер, я був присутній. Ми як завжди переписувалися, вона казала, що спізнюється і буде викликати таксі. Ми всі на неї чекали. Потім ми записали ці три програми і попрощалися”, — розповів чоловік.
Близько 19:00 свідок востаннє спілкувався з Іриною Фаріон.
“Ми списалися по робочих моментах, тому що відбувся запис і вона скинула мені ці три програми, треба було написати анонс, прорекламувати їхній вихід, ми ще залучали диктора, який озвучував ці анонси, і треба було заплатити диктору гроші. Ми ці робочі моменти узгоджували”, — сказав свідок.
За його словами, йому було відомо про плани Ірини Фаріон.
“Так, власне тому ми і переписувалися, бо вона казала, що наступного дня вона вирушає в подорож за кордон, ну і, відповідно, треба було всі питання закрити. Ми переписувалися десь за годину як це все трапилося. Коли мені почали люди писати, дзвонити, я був у шоці”, — зазначив учасник засідання.
Чоловік сказав, що Ірині Фаріон регулярно погрожували у коментарях під відео:
“Я кілька разів її запитував, чи вона не хоче взяти собі охорону, бо я розумів, що час непростий, погрози були серйозні, я її запитував про це, на що вона сміялася і відповідала, що охорона їй не потрібна”.
Він додав, що у розмовах з Іриною Фаріон про погрози прізвище “Зінченко” не фігурувало, також інших прізвищ вона не називала.
Після допиту четвертого свідка оголосили перерву на 20 хвилин.
П’ятий свідок
О 14:56 викликали останнього свідка на це засідання — подругу Ірини Фаріон. Жінка долучилася до засідання через аудіозв’язок і розповідала про громадську діяльність мовознавиці, а також погрози, які вона отримувала.
“Ірина Фаріон зверталася до кіберполіції з тими всіма даними, тому що в листопаді 2023 року вона зазнавала погроз за ті слова, які насправді то, за ті ідеї, які вона виражала від початку своєї політичної, суспільної і наукової діяльності, і в 10-ті роки, і в 2000-ні роки. Жодного судового процесу, де б намагалися підважити слова Ірини Фаріон, не було програно. В тому числі і в останні пів року, коли було незаконне звільнення. Тоді суд вкотре підтвердив, що її слова не були такими, які би могли вважатися аморальними. Я бачила це дуже близько, спілкуючись з Іриною Фаріон майже щоденно, що це людина, яка віддавала всю себе боротьбі за українську ідею”, — сказала вона.
Наступне засідання відбудеться 8 жовтня о 10:30.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.