Те, що апеляційний суд прийняв до провадження апеляційну скаргу особи, яка не має права її подавати, призначив апеляційне провадження до розгляду та закрив апеляційне провадження, є порушенням вимог КПК, однак воно не може вважатися істотним, оскільки апеляційна скарга не підлягає розгляду.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого суду затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3.
Апеляційний суд закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою
захисника на вказаний вирок місцевого суду.
Позиція ККС: залишено без зміни ухвалу апеляційного суду.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів стосовно тверджень у касаційній скарзі про порушення порядку розгляду апеляційної скарги захисника виходить з наступного.
Ураховуючи положення ст. 398, ч. 3 ст. 399 КПК, рішення про повернення скарги може бути ухвалене на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного
провадження. Натомість апеляційний суд прийняв до провадження апеляційну скаргу захисника на вказаний вирок місцевого суду, призначив апеляційне провадження до розгляду та закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника, керуючись ст. 394 КПК. При цьому в матеріалах справи відсутня ухвала про відкриття вказаного провадження апеляційним судом, що, на думку колегії суддів, є порушенням норм КПК.
Проте в даному випадку, з огляду на обставини цієї справи, Суд вважає, що це порушення не є істотним, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про неможливість продовження апеляційного розгляду скарги захисника, котрий не є особою, яка має право подавати апеляційну скаргу на вирок місцевого суду, яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3, і постановив рішення, яким, по суті, завершив апеляційне провадження.
Скасування ухвали апеляційного суду про закриття апеляційного провадження
в будь-якому разі не призведе до перегляду оскаржуваного вироку на підставі угоди, оскільки при новому розгляді апеляційний суд все одно повинен буде або повернути її, або закрити апеляційне провадження, а «процес заради процесу» не відповідає вимогам статей 6, 13 Конвенції.
Таким чином, правильно встановивши, що апеляційну скаргу було подано особою, яка не має права її подавати, суд апеляційної інстанції постановив ухвалу не про повернення апеляційної скарги, а про закриття апеляційного провадження, оскільки ухвалу про повернення апеляційної скарги суд може постановити лише на стадії відкриття апеляційного провадження.
Детальніше з текстом постанови ВС від 21.07.2021 у справі No 304/283/20 (провадження No 51-5016км20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/98586253