Презумпція, яка не діє
Адвокат Семен Ханін під час виступу на Антикорупційному форумі приділив увагу питанню презумпції невинуватості та пояснив, як би воно мало б виглядати з точки зору здорового глузду.
Про це пише ЗіБ.
Є в особи певні обігові кошти, вона їх може внести як заставу. Однак чомусь сторона обвинувачення, а потім і суд враховує ще й нерухомість. Але в такому разі цю нерухомість і варто приймати як заставу. Інакше як цю нерухомість швидко — за 3—5 днів — продати, а особливо під час воєнного стану? «Ан ні! Судді ВАКС розуміють, що продати її неможливо, більше того — накладають арешт на неї і враховують в майновий стан. Чи слідчий суддя врахував коштовності дружини підозрюваного, в тому числі, прикраси та сумочки? Яке це має відношення до боротьби з корупцією та правосуддя? Адже є презумпція невинуватості. Чого знущатися з родини та особи?», — наголосив С.Ханін.
За словами спікера, на це суд відповідає таким чином: вони ж знаходять ці кошти, вносять. Однак це, на думку адвоката, схоже на сталінський принцип «Він же визнав себе шпигуном». «А когось бентежить, на що родина пішла, щоб знайти ці кошти? Ми ж за європейські цінності!», — підкреслив правник.
С.Ханін також згадав про рішення ЄСПЛ у справі «Ілліков проти Болгарії», і зізнався, що коли побачив, що сторона обвинувачення її ще й на свою користь використовує, спочатку подумав, що це розіграш.
Натомість ЄСПЛ у цій справі робить такі висновки. Суворість передбаченого покарання сама собою не може бути виправданням запобіжного ув’язнення. Органи влади мають враховувати відомості стосовно особи, а саме: чи мала особа судимості, чи була одружена, чи був її спосіб життя усталений, а також те, що з часом будь-яка небезпека змовляння з метою перешкоди слідству та переховуватись зменшиться. Система обов’язкового запобіжного ув’язнення фактична і така система, наприклад, з непомірною заставою, несумісна за §3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Покладання на особу тягаря доведення надмірності запобіжного заходу у вигляді ув’язнення є неприпустимим. Він покладається виключно на державу.
На думку С.Ханіна, ця справа формує підхід, що мав би використовуватись. «Але так, як наші судді читають рішення ЄСПЛ, це для них не має жодного значення», — додав спікер. Натомість у ВАКС зазначають, що «ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, але і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків і дослідження їх судом». Тобто
КПК визначає, що цей ризик повинні встановити, а ВАКС презумує його наявність як такого.
Наостанок С.Ханін обурився тим, що в одній із ухвал ВАКС зазначив, що презумпція невинуватості під час підготовчого судового засідання не діє. Як кажуть, гасить світло, завіса!