Мова йде про проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя. Верховною радою законопроект зареєстровано під номером 5068.
Відповідно до термінового висновку Венеційської комісії, законопроект 5068 слід розглядати як частину ширших змін у судовій системі України, які відбулися після 2016 року.
Так, після конституційних змін у 2016 році два члени Верховного суду були перевірені Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС) за сприяння Громадської ради доброчесності, в якій було представлено громадянське суспільство. Потім ВККС України розпочало перевірку кандидатів близько 2000 вакансій у судах першої та другої інстанцій.
Однак у листопаді 2019 року Закон No 193-IX передбачав повне оновлення складу Вищої кваліфікаційної комісії. У своєму Висновку від 12 грудня 2019 року Венеційська комісія розкритикувала його поспішне прийняття та зменшення чисельності Верховного суду з 200 до 100 суддів, а також подання новопризначених суддів Верховного суду на повторну перевірку. З іншого боку, Венеційська комісія схвалила модель змішаного складу (національного/ міжнародного) для призначення членів ВККС, а також Комісію доброчесності та етики.
В той же час, Конституційний Суд України скасував деякі положення Закону № 193-IX, включаючи зміни, що стосуються Верховного суду. Однак ВККС, яка була ліквідована, так і не була відновлений, а близько 2000 вакансій так і не вдалось заповнити.
Законопроект № 3711, який досі перебуває на розгляді в Парламенті, мав вирішити цю проблему. Так, у своєму спільному висновку від жовтня 2020 року Венеційська комісія та Директорія привітали наміри, що ВККС буде утворюватися за сприянням змішаного національного/міжнародного органу – Конкурсного комітету. Спільна думка наполягала на тому, що питання цілісності і етичності Вищої ради правосуддя (ВРП) є нагальним питаннями і що новий склад ВККС не повинен контролюватись ВРП, поки ці питання не будуть вирішені. А інтеграцію ВРП (конституційного органу) та ВККС (на основі закону) може бути лише довгостроковою метою.