Верховний суд оприлюднив мотивувальну частину у справі про заборону діяльності “Партії Шарія”

Заборона діяльності політичної партії «Партія Шарія» необхідна в демократичному суспільстві, переслідує легітимну мету і є необхідним заходом задля захисту інтересів держави та її демократичних інституцій.

Про це зазначено в постанові Верховного Суду за результатом перегляду в апеляційному порядку справи, у якій Міністерство юстиції України просило заборонити діяльність ПП «Партія Шарія», передати майно, кошти та інші активи партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Позов Мін’юст подав на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 року «Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій», введеного в дію Указом Президента України від 19 березня 2022 року № 153/2022, а також на підставі низки нормативних актів, зокрема Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, законів від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», від 5 квітня 2001 року № 2365-ІІІ «Про політичні партії в Україні», ст. 107 Конституції України.

Суд першої інстанції задовольнив позов.

Це рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, аргументуючи тим, що суд першої інстанції допустив неналежне й неповне дослідження доказів, на яких базується рішення. Також апелянт не погодився з тим, що суд першої інстанції поклав відповідальність на партію за поведінку особи (Анатолія Шарія), яка не була і не є членом партії чи її керівником.

Верховний Суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги і залишив рішення суду першої інстанції в силі з огляду на таке.

Попри те, що колегія суддів виявила деякі недоліки в тому, як суд першої інстанції досліджував докази у справі, встановлені ним обставини та висновки, яких він дійшов по суті спору, ґрунтуються не на окремо взятих доказах (поодинці), а на їх сукупності і є правильними. КАС ВС, як суд апеляційної інстанції, теж наділений повноваженнями досліджувати та оцінювати докази, що й зробив.

Дослідивши відеозвернення Анатолія Шарія, раніше опубліковані на сайті / відеохостингу «Ютуб», а також текстові повідомлення в месенджері «Телеграм» (де ця особа теж має свій канал), Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виснував, що Анатолію Шарію притаманна українофобська тональність висловлювань. Спосіб подачі ним інформації характеризується вибірковістю, елементами маніпулювання й спрямований на дискредитацію і підрив авторитету державних органів та інституцій України, конституційного ладу, поширення недовіри і зневіри до державної влади, намагання нав’язати меншовартість і неспроможність української держави існувати й розвиватися, розпалювання ворожнечі і розколу всередині суспільства.

Такі зміст і характеристики публічних висловлювань повністю поділяє сама політична партія «Партія Шарія», оскільки в своїх політичних заявах та документах вона жодного разу не відмежувалася ані від особи А. Шарія, ані від його політичних заяв і коментарів, що мають відверто антидержавний, ворожий характер як щодо України, так і стосовно демократичного ладу держави. Такого відмежування не було в публічних виступах кандидатів від партії ні під час місцевих виборів 2020 року, ні після початку прямої російської агресії проти України 24 лютого 2022 року.

Твердження представника відповідача про відсутність зв’язку між А. Шарієм та ПП «Партія Шарія» спростовується фактом висування цієї особи кандидатом у народні депутати України в складі партійного виборчого списку партії на виборах народних депутатів України 2019 року, публічним визнанням його неформальним лідером (ідеологом) партії.

Політична партія, яка зареєстрована в Україні і створена з метою формування і вираження політичної волі громадян, участі у виборах та інших політичних заходах (в Україні), але насправді сповідує і пропагує антиукраїнські, а правильніше – проросійські  ідеї і сприяє таким чином окупантам у втіленні їхніх намірів, теж становить реальну загрозу національній безпеці, конституційному ладу України, її суверенітету і територіальній цілісності.

Постанова Верховного Суду від 6 вересня 2022 року у справі № П/857/1/22 (провадження № А/990/14/22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106164240.