Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду близько 10 вересня 2026 року в одному й тому самому засіданні залишив без змін два вироки Вищого антикорупційного суду — щодо колишнього старшого слідчого управління СБУ в Одеській області Сергія Глівінського (справа №991/5528/21) та колишнього судді Бабушкінського районного суду міста Дніпра Андрія Леонова (справа №317/2973/18).
Обидва засуджені визнані винними за частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище; постанови ККС ВС є остаточними й оскарженню не підлягають.
Справа Глівінського: звільнення з ізолятора за $80 тисяч
За версією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, встановленою вироком ВАКС від 20 березня 2024 року, Глівінський вимагав і одержав неправомірну вигоду від громадянина США Девіда Джозефа Аулта, який на той час перебував під вартою у справі про контрабанду наркотиків. Слідчий вимагав 60 тис. дол. США за сприяння у звільненні Аулта з ізолятора; згодом, дізнавшись про наявність в іноземця додаткових коштів на заблокованому рахунку — доступ до якого Аулт відновив за допомогою переданої йому слідчим сім-карти, — вимагав ще 20 тис. дол. Загальна сума одержаної неправомірної вигоди — 80 тис. дол. США. Апеляційна палата ВАКС залишила вирок без змін ухвалою від 7 листопада 2025 року.
Вирок ВАКС також задовольнив цивільний позов потерпілого Аулта, стягнувши з Глівінського 3,13 млн грн майнової шкоди. Засудженому призначено 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, позбавленням права обіймати певні посади строком на 3 роки та позбавленням спеціального звання.
Справа Леонова: вирок за відсутності засудженого
Леонова, який на момент подій обіймав посаду судді Бабушкінського районного суду міста Дніпра, за версією обвинувачення, у 2018 році просив 30 тис. дол. США за визнання фермерського господарства «Дар» потерпілим і ухвалення потрібного стороні рішення у кримінальному провадженні; фактично отримав перший транш у розмірі 15 тис. дол. США. Вирок ВАКС ухвалено 27 березня 2023 року за частиною четвертою статті 368 КК України в редакції Закону України №889-VIII від 10 грудня 2015 року — тобто в тій редакції статті, яка діяла на момент інкримінованих подій 2018 року, а не в чинній сьогодні.
Істотна процесуальна деталь: 1 червня 2023 року, ще до розгляду апеляційної скарги, Апеляційна палата ВАКС оголосила Леонова в розшук, і вирок першої інстанції він вислухав заочно. Апеляційна палата ухвалою від 2 листопада 2023 року частково задовольнила апеляційні скарги — виключила з мотивувальної частини вироку посилання на протокол огляду мобільного телефону засудженого та на зміст повідомлень у ньому, залишивши вирок без змін у решті. Це означає, що на етапі апеляції захист домігся часткового успіху щодо допустимості доказів, хоча підсумкова кваліфікація і призначене покарання не змінилися. Засудженому призначено 11 років позбавлення волі, конфіскацію всього належного йому на праві власності майна та позбавлення права обіймати посаду судді строком на 3 роки.
Позиція захисту
У відкритих джерелах на момент публікації немає інформації про конкретні доводи, наведені захистом Глівінського чи захистом Леонова в касаційних скаргах, — повідомляється лише сам факт подання скарг та їх відхилення. Коментарів адвокатів засуджених щодо мотивів касаційного рішення в публічному просторі також немає. Виняток — згаданий вище частковий успіх захисту Леонова на стадії апеляції щодо недопустимості доказу (протокол огляду телефону): це єдиний задокументований відкритими джерелами епізод, коли позиція сторони захисту в цих двох справах була частково врахована судом.
Чому статті однакові, а покарання — різне
Обидва засуджені визнані винними за тією самою частиною статті 368 КК України, санкція якої в чинній редакції передбачає позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна. Різниця в призначеному покаранні (9 років — Глівінському, 11 років — Леонову) — це наслідок індивідуалізації покарання судом першої інстанції в межах однієї санкції, а не застосування різних статей чи редакцій із різними межами позбавлення волі: Леонову норму застосовано в редакції 2015 року саме тому, що злочин інкримінується подіями 2018 року, а кримінальний закон, що посилює відповідальність, зворотної дії в часі не має.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Суд позбавив волі колишнього суддю Бабушкінського райсуду Дніпра Андрія Леонова на 11 років: ч. 4 ст. 368 КК — власне висвітлення ADVOKAT POST вироку ВАКС першої інстанції у цій самій справі, 28.03.2023.
- Процедура спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень in absentia — умови й порядок розгляду справи за відсутності обвинуваченого, застосовані і в справі Леонова.
- Щодо визнання судом недопустимим доказом протоколу огляду місця події та речових доказів — практика застосування недопустимості доказів, аналогічна виключенню протоколу огляду телефону в справі Леонова.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.