Відбувся захід для адвокатів Донецької області – Воєнні злочини: алгоритм аналізу вироків при наданні правничої допомоги

Про воєнні злочини: алгоритм аналізу вироків при наданні правничої допомоги розповіла заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при ВС, член Ради комітету з питань кримінального права та процесу НААУ Ірина Гловюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Донецької області, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками алгоритм аналізу вироків при наданні правничої допомоги у воєнних злочинах, а саме:

  • 1. Роль захисника
  • 2. Аргументи захисту
  • 3. Алгоритм аналізу вироку за ст. 438 КК України
  • 4. Стаття 438 КК – вироки. Контекстуальний елемент, порушені норми МГП, захищені особи / об’єкти, actus reus, mens rea

У рамках характеристики вироків щодо воєнних злочинів акцентовано на наступному:

1. Роль захисника

Роль захисника у провадженнях за ст. 438 КК України полягає у:

  • забезпеченні дотримання стандартів справедливого суду;
  • перевірці наявності контекстуального елементу збройного конфлікту;
  • критиці доведеності actus reus (об’єктивної сторони) та mens rea (суб’єктивної сторони);
  • перевірці, чи правильно ідентифіковано захищених осіб / об’єкти за нормами МГП;
  • аналізі належності та допустимості доказів (зокрема, щодо воєнного контексту та статусу потерпілих/об’єктів);
  • контролі за правильною кваліфікацією дій за ст. 438 КК, а не за суміжними складами злочинів.

Судова практика:

  • у вироках національних судів за ст. 438 КК України суди перевіряють, чи доведено зв’язок діяння зі збройним конфліктом та порушення норм МГП;
  • суди виходять із необхідності встановлення всіх елементів складу воєнного злочину відповідно до підходів, сформульованих у практиці Міжнародний кримінальний суд.

2. Аргументи захисту

Згідно з аналізом вироків, типові напрями аргументації захисту:

  • Відсутність контекстуального елементу
    • заперечення наявності зв’язку між конкретним діянням і міжнародним/неміжнародним збройним конфліктом.
  • Недоведеність порушення конкретних норм МГП
    • відсутність посилання на чітко визначені заборонені правила ведення війни (Женевські конвенції, додаткові протоколи).
  • Неправильне визначення захищених осіб / об’єктів
    • спір щодо статусу потерпілих як цивільних осіб або об’єкта як цивільного.
  • Відсутність mens rea
    • відсутність умислу на вчинення воєнного злочину або усвідомлення воєнного контексту.
  • Помилки кваліфікації
    • аргументація про те, що діяння охоплюється загальнокримінальними складами, а не ст. 438 КК України.

Судова практика:

  • у проаналізованих вироках суди відхиляють ці аргументи, якщо встановлюють:
    • факт збройного конфлікту;
    • належність потерпілих до цивільного населення;
    • порушення заборонених методів і засобів ведення війни;
    • усвідомлення обвинуваченим воєнного контексту.

3. Алгоритм аналізу вироку за ст. 438 КК України

Алгоритм аналізу вироку включає послідовну перевірку таких блоків:

  1. Контекстуальний елемент
    1. встановлення наявності міжнародного або неміжнародного збройного конфлікту;
    1. наявність зв’язку між діянням і конфліктом.
  2. Порушені норми МГП
    1. ідентифікація конкретних норм міжнародного гуманітарного права, які забороняють відповідні дії.
  3. Захищені особи / об’єкти
    1. встановлення статусу цивільних осіб, поранених, військовополонених або цивільних об’єктів.
  4. Actus reus (об’єктивна сторона)
    1. встановлення конкретних дій: вбивство, жорстоке поводження, обстріл цивільних об’єктів тощо.
  5. Mens rea (суб’єктивна сторона)
    1. наявність умислу та усвідомлення обвинуваченим воєнного контексту і забороненого характеру дій.

Судова практика (з презентації):

  • національні суди при мотивуванні вироків використовують структуру, співвідносну з елементами воєнних злочинів у практиці Міжнародний кримінальний суд та підходами, виробленими трибуналами щодо колишньої Югославії.

4. Стаття 438 КК – вироки: елементи складу злочину

Контекстуальний елемент:

  • наявність міжнародного або неміжнародного збройного конфлікту;
  • зв’язок конкретного діяння з таким конфліктом.

Порушені норми МГП:

  • норми, що забороняють:
    • насильство щодо цивільних;
    • жорстоке поводження;
    • напади на цивільні об’єкти;
    • інші заборонені методи та засоби ведення війни.

Захищені особи / об’єкти:

  • цивільні особи;
  • цивільні об’єкти;
  • інші особи та об’єкти, що перебувають під захистом МГП.

Actus reus:

  • фактичні дії, які становлять порушення законів та звичаїв війни (обстріли, вбивства, катування, знищення цивільних об’єктів тощо).

Mens rea:

  • умисел на вчинення відповідних дій;
  • усвідомлення обвинуваченим факту збройного конфлікту та забороненого характеру поведінки.

Судова практика:

  • у вироках за ст. 438 КК України суди обґрунтовують наявність усіх елементів складу воєнного злочину, орієнтуючись на елементи злочинів та підходи до їх доведення, вироблені у практиці Міжнародний кримінальний суд.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.