Відносини щодо обмеження прав членів адвокатського об’єднання є такими, на які поширюється судовий контроль

Належним способом захисту прав члена адвокатського об’єднання є вимога про визнання недійсними рішень президії та загальних зборів такого адвокатського об’єднання.

Скасування загальними зборами адвокатського об’єднання свого рішення не може бути підставою для відмови в задоволенні позову про визнання такого рішення недійсним. У разі визнання рішення недійсним судом воно не створює жодних юридичних наслідків із моменту його ухвалення.

Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційні скарги ОСОБА_1 та Адвокатського об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 березня 2021 року та рішення Господарського суду Чернігівської області від 12 січня 2021 року за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Адвокатського об’єднання «Чернігівська
обласна колегія адвокатів» (далі – АО «ЧОКА»; адвокатське об’єднання; відповідач) про визнання незаконними та скасування рішень, зобов’язання вчинити дії, стягнення завданої шкоди, і прийняла постанову, в якій зазначила таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач є адвокатом і був членом АО «ЧОКА» до 6 лютого 2014 року включно.

11 жовтня 2013 року президія АО «ЧОКА» прийняла рішення, згідно з яким з 1 листопада 2013 року для Деснянської юридичної консультації встановила членські внески у розмірі 100 грн.

6 лютого 2014 року президія АО «ЧОКА» прийняла рішення, згідно з яким відрахувала позивача з числа членів цього об’єднання через відмову виконувати
рішення від 11 жовтня 2013 року та несплату членських внесків протягом більше
трьох місяців підряд. У додатку до цього рішення вказала, що станом на 1 січня
2014 року заборгованість позивача зі сплати членських внесків становила 610 грн.

Позивач стверджував, що рішення від 6 лютого 2014 року порушило його права як члена адвокатського об’єднання. Скаржився на те, що це рішення президія АО «ЧОКА» прийняла за відсутності підстав і з порушенням встановленого статутом порядку.

27 лютого 2014 року загальні збори АО «ЧОКА» серед іншого прийняли рішення припинити діяльність АО «ЧОКА», а його майно та всі активи передати безкоштовно на користь ГО «ЧООА».

Позивач вважав, що вказане суперечить приписам ПК України, який допускав
можливість передання активів неприбуткової організації, яка ліквідовується, тільки одній або кільком неприбутковим організаціям цього ж виду. Для прийняття такого рішення на загальних зборах не було кворуму, бо про їхнє скликання не повідомили позивача й інших членів адвокатського об’єднання. На цих зборах головував ОСОБА_2, який на час їх проведення був позбавлений права на заняття адвокатською діяльністю.

ОЦІНКА СУДУ

Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано виснували про незаконність рішення від 6 лютого 2014 року, згідно
з яким позивача відрахували зі складу АО «ЧОКА». Проте формально правильним у такому випадку є рішення суду про визнання недійсним рішення органу управління юридичної особи. Тому означену позовну вимогу слід було
задовольнити частково, визнавши рішення від 6 лютого 2014 року недійсним у частині відрахування позивача зі складу АО «ЧОКА».

Адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (частина перша
статті 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Визнання недійсним акта суб’єкта господарювання, який суперечить законодавству, є способом захисту (абзац 3 частини другої статті 20 Господарського кодексу України).

Позивач стверджував, що рішення від 6 лютого 2014 року порушило його права як члена адвокатського об’єднання. Скаржився на те, що це рішення президія АО «ЧОКА» прийняла за відсутності підстав і з порушенням встановленого статутом порядку.

На час виникнення спірних правовідносин був чинним Статут АО «ЧОКА» у новій редакції, затвердженій загальними зборами членів АО «ЧОКА» та зареєстрованій 12 квітня 2011 року Міністерством юстиції України за No 1096/5 (далі – Статут).

Крім виключення з числа членів АО «ЧОКА» у порядку дисциплінарного стягнення, члена АО «ЧОКА» можна відрахувати зі складу АО «ЧОКА», зокрема, у
випадках: несплати щомісячних членських внесків без поважних причин протягом більше трьох місяців підряд; невиконання вимог, передбачених пунктом 13.1 Статуту (пункт 15.1 Статуту).

Суди правильно встановили, що позивач сплатив членські внески за 2012 рік, січень – травень, липень – серпень, листопад – грудень 2013 року, а станом на 6 лютого 2014 року не сплатив їх за червень, вересень і жовтень 2013 року та за січень 2014 року. Отже, він не припинив сплачувати членські внески більше трьох місяців підряд (послідовно, без перерви). Тому не було підстав для його
виключення зі складу членів АО «ЧОКА» з цієї причини.

З огляду на викладене правильними є висновки судів першої й апеляційної
інстанцій про незаконність рішення від 6 лютого 2014 року, яке суперечить статуту АО «ЧОКА», щодо відрахування позивача зі складу членів цього об’єднання. Наведених підстав достатньо, щоби таке рішення визнати недійсним. Воно не створює жодних юридичних наслідків з моменту його прийняття.

У касаційній скарзі позивач скаржився на неповноважність складу президії АО «ЧОКА», яка приймала рішення від 6 лютого 2014 року. Велика Палата Верховного Суду з цим аргументом позивача не погоджується.

Засідання президії вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менше шести членів, включаючи голову АО «ЧОКА», а рішення президії вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше половини від усього складу членів президії, включаючи голову АО «ЧОКА» (пункт 8.3 Статуту).

Рішення від 6 лютого 2014 року президія прийняла у складі восьми осіб, а тому необґрунтованими є доводи позивача про відсутність кворуму для його прийняття.

Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх
інстанцій, що зупинення права на заняття адвокатською діяльністю окремих членів президії не впливає на їхні повноваження у президії. Частина п’ята статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняє протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю здійснення адвокатом такої діяльності, а також участь цього адвоката у роботі органів адвокатського самоврядування, але не забороняє його участь у діяльності адвокатського об’єднання, членом якого він є, зокрема у роботі органів управління.

У касаційній скарзі позивач просив скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій у частині відмови у задоволенні вимоги про визнання незаконним і скасування рішення від 27 лютого 2014 року щодо припинення діяльності АО «ЧОКА» та передання всіх його активів і майна безкоштовно на користь ГО «ЧООА».

Суди попередніх інстанцій у задоволенні цієї вимоги відмовили, бо вважали, що вказане рішення не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача через те, що відповідач його не виконав і сам скасував згідно з рішенням
загальних зборів членів від 21 листопада 2014 року. Велика Палата Верховного
Суду з цим висновком судів першої й апеляційної інстанцій не погоджується та вважає, що означену вимогу слід задовольнити частково, визнавши недійсним
рішення від 27 лютого 2014 року щодо припинення діяльності АО «ЧОКА» та передання всіх його активів і майна безкоштовно до ГО «ЧООА».

21 листопада 2014 року загальні збори АО «ЧОКА» прийняли рішення про скасування рішення від 27 лютого 2014 року.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що оскільки предметом перевірки, який обґрунтував позивач, фактично є дійсність рішення від 27 лютого 2014 року, то його скасування відповідачем, а також те, що останній не перебуває у стадії
припинення, та відсутні докази передання майна відповідача на користь ГО
«ЧООА», не можуть бути підставою для відмови у задоволенні відповідного позову. Скасування рішення органу управління юридичної особи цим органом не
стосується періоду, який минув з моменту прийняття відповідного рішення до його скасування. У разі встановлення незаконності рішення органу управління
юридичної особи таке рішення суд може визнати недійсним, що створює наслідки з моменту прийняття цього рішення.

Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що внаслідок незаконного виключення позивача з числа членів АО «ЧОКА» за рішенням від 6 лютого 2014 року позивач зазнав порушення його права на участь в управлінні АО «ЧОКА».
Через вказане виключення відповідач не повідомив позивача про час, місце
проведення загальних зборів і про порядок денний 27 лютого 2014 року, позбавив його можливості взяти участь у засіданні цих зборів. Тому рішення від 27 лютого 2014 року щодо припинення діяльності АО «ЧОКА» та передання всіх його активів і майна безкоштовно до ГО «ЧООА» слід визнати недійсним.

Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 14 липня 2021 року вказав про наявність виключної правової проблеми стосовно визначення меж втручання держави у внутрішні відносини адвокатського об’єднання.

У постанові від 26 лютого 2020 року у справі No 750/3192/14 за позовом того
самого позивача до того ж відповідача Велика Палата Верховного Суду вказала, що предметом оскарження є, зокрема, рішення президії відповідача про
виключення позивача зі складу адвокатського об’єднання, після чого позивач
втратив певні права, пов’язані з членством в адвокатському об’єднанні, зокрема,
право користуватися приміщеннями Деснянської юридичної консультації, де знаходилося робоче місце позивача. Тому вимоги зобов’язати відповідача
повернути робоче місце та відшкодувати матеріальну і моральну шкоду Велика
Палата Верховного Суду вважала похідними від вирішення корпоративного спору, які теж треба розглянути за правилами господарського судочинства (пункт 51 постанови). Отже, питання юрисдикції суду, зокрема за вимогою щодо відновлення права, пов’язаного з членством в адвокатському об’єднанні, Велика Палата Верховного Суду вже вирішила. Належність і обґрунтованість кожної з вимог позивача мав оцінити господарський суд.

Відносини щодо обмеження прав членів адвокатського об’єднання, у тому числі права на користування приміщеннями й іншим майном, на базі якого було організоване місце роботи адвоката-члена цього об’єднання, не є такими, за якими чинне законодавство України унеможливлює судовий контроль.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зобов’язав АО «ЧОКА»
забезпечити позивачеві можливість здійснення адвокатської діяльності у приміщенні цього об’єднання без сплати членських і будь-яких інших внесків за період з 6 лютого 2014 року до дня фактичного виконання судового рішення у цій частині включно. Суди виснували, що скасування рішення відповідача від 6 лютого 2014 року має наслідком поновлення позивача в усіх правах члена АО
«ЧОКА», які він мав станом на вказану дату, у тому числі у праві використовувати в процесі адвокатської діяльності приміщення та майно юридичної консультації, до складу якої він входить (пункт 12.1 Статуту). Велика Палата Верховного Суду з такими висновками судів попередніх інстанцій погоджується та вважає, що вони
корелюють з пунктом 16.2 Статуту, згідно з яким АО «ЧОКА» надає членам об’єднання майно в безоплатне користування.

Детальніше з текстом постанови ВП ВС від 1 лютого 2022 року у справі No 750/3192/14 можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105248996.