Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверс медіа корпорейшн» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіділон», Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверс медіа копірайт ЧМ» про стягнення з кожного з відповідачів по 64 000 грн компенсації за порушення виключних майнових авторських прав на музичний твір у зв’язку з неправомірним використанням.
Рішенням місцевого господарського суду позов задоволено частково, з відповідачів 1, 3 стягнуто по 41 730 грн компенсації за порушення майнових авторських прав, в решті позову відмовлено. Постановою апеляційного господарського суду рішення скасовано в частині відмови у задоволенні позову, прийнято в цій частині нове рішення, яким з відповідача 2 стягнуто 19 210 грн компенсації за порушення майнових авторських прав, у решті позовних вимог відмовлено.
КГС ВС, залишаючи без змін постанову апеляційного господарського суду, зауважив таке.
Статтею 1 Закону визначено, що відтворення – це виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп’ютер. Публічне сповіщення (доведення до загального відома) – це передача за згодою суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.
За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31–33 Закону право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам). Використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за винятком випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).
Використання твору без дозволу суб’єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом «а» статті 50 Закону, за яке пунктом «г» частини другої статті 52 Закону встановлено відповідальність винної особи у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.
Отже, встановивши, що позивач набув на території України виключні майнові авторські права на спірний музичний твір; відповідач 2 на належному йому вебсайті у мережі «Інтернет» використав спірний твір шляхом його відтворення у складі аудіовізуального твору – шоу; предметом спору в цій справі є використання відповідачем 2 спірного твору шляхом його відтворення у складі аудіовізуального твору у мережі «Інтернет», а не шляхом публічного сповіщення (як приклад, в ефірі телевізійного каналу); відсутність належних доказів на підтвердження правомірного використання спірного твору відповідачем 2, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності часткового скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позову у частині стягнення з відповідача 2 компенсації у зв’язку з порушенням майнових авторських прав позивача.
При цьому КГС ВС зазначив, що відтворення твору, запис (звукозапис, відеозапис) та публічне сповіщення (доведення до загального відома) є окремими самостійними способами використання твору.
Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 28.01.2020 у справі No 910/10951/17 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/87214804