У мережі інтернет з’явилися публікації, які містять безпідставні звинувачення Дисциплінарних палат та членів Вищої ради правосуддя в необ’єктивності та упередженості під час прийняття рішень в дисциплінарних справах щодо суддів.
Про це повідомляє прес-служба ВРП.
У публікаціях (https://bit.ly/3tGhNzh та https://bit.ly/2OcdrQ6) порівнюються та аналізуються рішення Дисциплінарних палат ВРП у п’яти дисциплінарних справах щодо суддів Октябрського районного суду міста Полтави та Вищого антикорупційного суду. Крім того, публікації містять звинувачення ВРП в упередженому підході до прийняття рішень щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Звертаємо увагу громадськості, що авторами цих публікацій викривлено інформацію, пояснюємо.
1. Автори публікацій порівняли вибірково п’ять дисциплінарних справ – три справи стосовно суддів місцевого суду та дві справи стосовно суддів Вищого антикорупційного суду
Упродовж 2020 року Дисциплінарними палатами та членами ВРП повністю завершено розгляд 13 425 дисциплінарних скарг, притягнуто до дисциплінарної відповідальності 141 суддю.
За 2020 рік до ВРП надійшло 152 скарги на суддів ВАКС, за результатами розгляду яких прийнято всього 4 ухвали про відкриття дисциплінарних справ. За результатами розгляду дисциплінарних справ, відкритих за 3 скаргами, прийнято 2 рішення про притягнення 2 суддів до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до них дисциплінарного стягнення у виді попередження та 1 рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності і припинення дисциплінарного провадження (6 дисциплінарних скарг наразі не розглянуто).
Раніше ВРП вже публікувала статистичну інформацію щодо розгляду скарг на дії суддів ВАКС.
Наголошуємо, що оскільки Вищий антикорупційний суд як вищий спеціалізований суд є частиною судової системи України, судді ВАКС мають рівний статус із суддями інших судів.
2. Автори публікацій порівняли справи з різними ознаками дисциплінарного проступку
Вища рада правосуддя неухильно стоїть на позиції уніфікованого підходу до розгляду дисциплінарних скарг. У зв’язку із цим створена ВРП робоча група з узагальнення дисциплінарної практики вже розпочала процес узагальнення дисциплінарної практики. Це завдання ВРП є одним із пріоритетних у 2021 році. Мета узагальнення дисциплінарної практики – вдосконалення дисциплінарної процедури та забезпечення справедливого розгляду дисциплінарних справ, що сприятиме підвищенню якості роботи суддівського корпусу та рівня довіри суспільства до судової влади.
Важливо, що узагальненню та уніфікації підлягають справи, віднесені до однієї категорії.
Натомість автори провокаційних публікацій порівняли такі справи.
Щодо суддів Октябрського районного суду міста Полтави Ганни Андрієнко, Наталії Тимошенко та Марини Материнко прийнято рішення про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності
Дисциплінарні справи щодо зазначених суддів належать до однієї умовної категорії – питання про порушення суддями норм процесуального законодавства під час здійснення правосуддя. За результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно вказаних суддів Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що вчинені порушення не були умисними, а також не були допущені внаслідок недбалості. Проте було встановлено обставини, які давали підстави для висновку, що їх допущено через неправильне тлумачення чи застосування таких приписів процесуального законодавства, які не викликали труднощів у правозастосуванні та є однозначними. Водночас Дисциплінарними палатами враховано, що, здійснюючи правосуддя, суддя безумовно має право на власне тлумачення закону. Не може вважатися умисним порушенням норм права чи неналежним ставленням судді до службових обов’язків тлумачення процесуального закону та позиція судді щодо обґрунтування ухваленого ним судового рішення, навіть якщо така позиція виявиться помилковою.
Дисциплінарними палатами ВРП під час розгляду цих справ не встановлено обставин та не здобуто доказів умисного або внаслідок недбалості порушення суддями норм процесуального права, а отже, відсутній склад дисциплінарного проступку.
Звертаємо увагу, що три зазначені дисциплінарні справи розглядалися двома різними Дисциплінарними палатами, що вкотре підтверджує єдність дисциплінарної практики ВРП.
Щодо суддів Вищого антикорупційного суду Віри Михайленко та Тимура Хамзіна прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження
Дисциплінарними палатами ВРП під час розгляду справ стосовно зазначених суддів було встановлено, що суддями вчинені порушення вимог процесуального закону внаслідок недбалості.
Під час розгляду дисциплінарної скарги щодо судді Віри Михайленко було встановлено, що суддя задовольнила клопотання детектива НАБУ про здійснення спеціального досудового розслідування та своїм рішенням надала дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо особи, яка у встановлений КПК України спосіб не набула статусу підозрюваного. Також встановлено, що матеріали клопотання не містили доказів про належне повідомлення органом досудового розслідування особі про підозру у визначеному КПК України порядку.
Під час розгляду дисциплінарної скарги щодо судді Тимура Хамзіна встановлено, що суддя надав детективам НАБУ дозвіл на проведення обшуку квартири без зазначення у відповідній ухвалі мотивів такого рішення. Крім того, особа, щодо якої суддя постановив про надання дозволу на обшук, не набула будь-якого процесуального статусу в межах цього кримінального провадження. Ухвала про надання дозволу на проведення обшуку не відповідала вимогам пункту 4 частини другої статті 235 КПК України, згідно з якою ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судового рішення, які передбачені КПК України, а також містити відомості про житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, яке має бути піддане обшуку.
Розглядаючи наведені дисциплінарні скарги, Дисциплінарні палати ВРП дійшли висновку про порушення суддями норм процесуального законодавства через неналежне ставлення до виконання обов’язків судді. Такі дії суддів є підставою для дисциплінарної відповідальності згідно зі статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та застосування до суддів визначеного законом дисциплінарного стягнення.
Звертаємо увагу, що дві зазначені дисциплінарні справи розглядалися двома різними дисциплінарними палатами, що вкотре підтверджує єдність дисциплінарної практики ВРП.
3. Автори висвітлюють інформацію суб’єктивно та упереджено, нівелюючи основні принципи діяльності ВРП
Дисциплінарні палати ВРП під час виконання своїх повноважень не надають оцінку законності чи обґрунтованості судового рішення, не оцінюють обставини судової справи, а здійснюють виключно оцінку дій судді під час розгляду справи.
Під час визначення виду стягнень, які підлягають застосуванню до судді, Дисциплінарні палати ВРП враховують характер дисциплінарних проступків, характеристику судді, статистичні показники роботи судді, застосовують принцип пропорційності, який передбачає врахування обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, зокрема особу судді, ступінь його вини у вчиненні дисциплінарного проступку, наявність інших стягнень, тощо.
Єдність та сталість дисциплінарної практики ВРП є її основним завданням, якого ВРП неухильно дотримується. Регулярно у ВРП здійснюється експертний моніторинг дисциплінарної практики, що проводиться громадськими організаціями за участю членів Ради. Такий моніторинг має на меті сприяти сталості та єдності дисциплінарної практики, виявленню та вчасному реагуванню на проблемні питання у законодавстві та правозастосуванні, визначенню шляхів вирішення труднощів у розгляді певних категорій дисциплінарних справ.
Крім того, ВРП вважає за доцільне поширювати такий моніторинг і на рішення Великої Палати Верховного Суду у сфері дисциплінарної відповідальності суддів.
Також дисциплінарна практика щодо суддів є відкритою: усі рішення ВРП та її дисциплінарних органів оприлюднюються на офіційному сайті Ради.
Таким чином, під час розгляду дисциплінарних справ стосовно суддів ВАКС Віри Михайленко та Тимура Хамзіна було встановлено, що суддями порушені однозначні та чіткі норми чинного КПК України, які передбачають порядок повідомлення особи про вчинення ним кримінального злочину (вручення підозри). Виконання вимог, передбачених КПК України, є основоположним обов’язком органів досудового слідства, а контроль за їх виконанням покладено на слідчих суддів. Однак, як було встановлено, судді не здійснили відповідний контроль, чим порушили чіткі норми чинного законодавства. Вказана правова проблема неодноразово оцінювалася ВРП з урахуванням позицій Верховного Суду і Європейського суду з прав людини. Сформована практика передбачає, що підозрюваний повинен бути повідомлений належно і вчасно, з обов’язковим дотриманням основоположних конституційних принципів (стаття 63 Конституції України) та презумпції невинуватості особи.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя закликала утримуватися від розповсюдження гучних та безпідставних заяв, опублікування завідомо неправдивих та провокаційних матеріалів, метою яких є дезінформація громадськості та підрив авторитету правосуддя. Такі дії суперечать нормам законодавства, моралі та основним принципам демократії.
У ВРП наголошують, що подібні публікації дестабілізують та дискредитують конституційний орган, що може розцінюватись як втручання у його діяльність та тиск на членів ВРП.