Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №300/7062/23
за позовом ОСОБА_1
до Долинської міської ради Івано-Франківської області
про визнання протиправним та скасування рішення
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Обрізка І.М., суддів: Іщук Л.П. та Шинкар Т.І.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень
1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суд з позовом до Долинської міської ради Івано-Франківської області, в якому просила:
– визнати протиправним та скасувати рішення Долинської міської ради Івано-Франківської області від 18 липня 2023 року №2274-33/2023 “Про інвентаризацію земельних ділянок в АДРЕСА_1 “;
– на час розгляду справи зупинити дію рішення Долинської міської ради Івано-Франківської області від 18 липня 2023 року №2274-33/2023 “Про інвентаризацію земельних ділянок в с. Мала Тур`я вул. Чорновола та АДРЕСА_1 “.
2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року відмовлено у задоволенні позову.
3. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду 23 травня 2024 року повернуто скаржнику.
4. Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що до апеляційної скарги додано ордер, сформований в системі “Електронний суд”, який не відповідає Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі – Закон №5076-VI) та Положенню про ордер на надання правничої допомоги нова редакція, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 (далі – Положення №41), оскільки не містить підпису адвоката.
Таким чином, наданий адвокатом Комарницьким Е.Г. ордер, не є документом, що підтверджує право адвоката на подання апеляційної скарги від імені ОСОБА_1 та представництво її інтересів у Восьмому апеляційному адміністративному суді, а отже, апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати та підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат – Комарницький Е.Г., звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.
6. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 18 Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII (далі – Закон №2155-VIII), підпункту 12.15 пункту 12 Положення №41 та порушив положення частин четвертої та сьомої статті 59, пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
7. Представник позивачки вважає, що у суду апеляційної інстанції не було підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки ордер скріплений електронним цифровим підписом із застосуванням системи “Електронний суд” (в підтвердження чого додано відповідний протокол накладення КЕП) вважається підписаним, та підтверджує повноваження адвоката Комарницького Е.Г. як представника ОСОБА_1 .
8. У касаційній скарзі представник позивачки просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 25 вересня 2024 року.
10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 вересня 2024 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Берназюк Я.О., судді: Кравчук В.М. та Чиркін С.М.
11. Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі №300/7062/23.
12. Суддя-доповідач ухвалою від 28 січня 2025 року справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 29 січня 2025 року.
13. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
14. Від Долинської міської ради Івано-Франківської області відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
15. При цьому, колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду від 19 листопада 2024 року про відкриття касаційного провадження, згідно довідки Верховного Суду про доставку електронного документа до кабінету підсистеми ЄСІТС “Електронний суд”, доставлено в електронний кабінет Долинської міської ради Івано-Франківської області 21 листопада 2024 року о 01:40.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
17. Відповідно до статті 131-3 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура; засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
18. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
19. Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
20. За змістом частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України “Про безоплатну правничу допомогу”.
21. Частиною сьомою статті 59 КАС України передбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
22. Позиція Верховного Суду стосовно застосування зазначених положень Кодексу сформована, зокрема у постановах від 22 лютого 2019 року у справі №442/6779/16-а, від 20 серпня 2020 року у справі №824/965/19-а та від 20 грудня 2024 року у справі №200/4992/24.
23. Відповідно до частини другої статті 26 Закону №5076-VI ордер – письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
24. Як уже зазначалося, рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої допомоги нова редакція (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr041871-19#Text).
25. Згідно з пунктом 4 Положення №41 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
26. Відповідно до пункту 9 Положення №41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
27. Пунктом 12.15 Положення №41 ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі “Адвокат” міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.
28. Водночас, суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційну скаргу від імені ОСОБА_1 , разом з доданими до неї документами, серед яких був й ордер, подано через систему “Електронний суд”, підписано адвокатом Комарницьким Е.Г. шляхом накладення його електронно-цифрового підпису.
29. Таким чином, колегія суддів вважає, що доданий до апеляційної скарги ордер, скріплений електронним цифровим підписом із застосуванням системи “Електронний суд”, вважається підписаним, та підтверджує повноваження адвоката Комарницького Е.Г., як представника ОСОБА_1 .
30. За подібних обставин касаційний суд у постанові від 06 листопада 2024 року в справі №483/346/24 підкреслив, що гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, зокрема, в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії рф проти України та введення воєнного стану на всій території України, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами.
31. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень підпункту 12.15 пункту 12 Положення №41 та порушення частин четвертої і сьомої статті 59 КАС України, призвело до безпідставного повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
32. Таким чином, ордер на надання правничої (правової) допомоги, виданий відповідно до Закону №5076-VI, що подається до суду в електронній формі через підсистему “Електронний суд”, вважається належним чином оформленим та підтверджує повноваження адвоката на представництво інтересів особи в суді, якщо такий ордер підписаний (засвідчений) кваліфікованим електронним підписом (далі – КЕП) адвоката, який ідентифікує його особу, а відповідність ордера типовій формі, затвердженій Радою адвокатів України, та наявність у ньому всіх обов`язкових реквізитів може бути перевірена судом за допомогою загальнодоступних засобів, зокрема через офіційний веб-сайт Національної асоціації адвокатів України.
33. Впровадження системи “Електронний суд” є важливим кроком на шляху до цифровізації правосуддя та забезпечення ефективного доступу до нього. Визнання юридичної сили документів, поданих в електронній формі та підписаних КЕП, є необхідною умовою функціонування цієї системи.
34. Закон №2155-VIII визначає, що КЕП за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису. Відтак, накладення КЕП на електронний документ є аналогом його підписання власноруч.
35. Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) Rec(2001)3 “Щодо надання громадянам судових та інших юридичних послуг з використанням новітніх технологій” (“Recommendation Rec(2001)3 of the Committee of Ministers to member states on the delivery of court and other legal services to the citizen through the use of new technologies”; https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/rec_2001_3_2001_02_28.pdf) передбачає наступні положення: засоби зв`язку з судами й іншими юридичними установами слід якомога більше спростити, застосовуючи новітні технології; це передбачає за умови дотримання вимог безпеки й таємниці приватної інформації: можливість відкриття провадження за допомогою електронних засобів, можливість здійснення подальших процесуальних дій у середовищі електронного документообігу, можливість одержувати відомості про хід справи шляхом одержання доступу до судової інформаційної системи.
36. Рекомендація (КМРЄ) CM/Rec(2009)1 “Щодо електронної демократії (e-демократії)” (Recommendation CM/Rec(2009)1 of the Committee of Ministers to member states on electronic democracy (e-democracy); https://www.coe.int/t/dgap/goodgovernance/activities/key-texts/recommendations/Recommendation_CM_Rec2009_1_en_PDF.pdf) містить наступні норми: електронна демократія охоплює, зокрема, електронний парламент, електронне законодавство, електронне правосуддя (С.35); електронне правосуддя – це використання інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) у здійсненні правосуддя всіма зацікавленими сторонами судової системи з метою підвищення ефективності та якості надання публічних послуг, зокрема, особам та підприємствам; це включає електронне спілкування та обмін даними, а також доступ до судової інформації (С.38); оскільки судова система є ключовим компонентом демократії, електронне правосуддя є важливим аспектом електронної демократії; головною метою електронного правосуддя є підвищення ефективності судової системи та якості правосуддя; доступ до правосуддя є одним з аспектів доступу до демократичних інститутів та процесів; електронне правосуддя має підвищити якість судових послуг для людей та підприємств шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій для прискорення судових розглядів, підвищення загальної якості послуг та підвищення прозорості; електронне правосуддя має забезпечувати зручний доступ до юридичної та судової інформації для громадськості, включаючи ділову та фінансову спільноту, практикуючих юристів, судові органи та суди, з належною повагою до прав особи; електронне правосуддя має включати інформативні веб-сайти судів, національні та міжнародні портали, розвиток онлайнових систем “відстеження справ”, використання методів відеоконференцзв`язку та стандартів для електронного обміну інформацією; щоб судова система могла ефективно функціонувати в епоху інформації, електронний обмін даними між установами всередині країни та за кордоном має бути юридично визнаний та широко використовуватися (G 46-49).
37. Регламент (ЄС) №910/2014 Європейського Парламенту та Ради від 23 липня 2014 року “Щодо електронної ідентифікації та довірчих послуг для електронних транзакцій на внутрішньому ринку (eIDAS)” (Regulation (EU) №910/2014 on electronic identification and trust services for electronic transactions in the internal market; https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2014/910/oj/eng) встановлює, що електронний підпис не може бути позбавлений юридичної сили чи прийнятності як доказ у судових процесах лише через те, що він в електронній формі або не відповідає вимогам для кваліфікованого електронного підпису; кваліфікований електронний підпис має юридичну силу, рівнозначну власноручному підпису (стаття 25); держави-члени, які вимагають використання електронного підпису для доступу до онлайн-послуг державних органів, повинні визнавати як кваліфіковані електронні підписи, так і ті, що відповідають відповідним сертифікатам. Це стосується адвокатів, які можуть використовувати підпис для представлення інтересів клієнтів у державних процесах (стаття 27); електронний документ не може бути позбавлений юридичної сили чи прийнятності як доказ у судових процесах лише через те, що він в електронній формі (стаття 46).
38. Згідно із затвердженими Європейською комісією з ефективності правосуддя (ЄКЕП) Керівні принципи щодо подання документів до суду в електронній формі та цифровізації судів CEPEJ(2021)15 (European commission for the efficiency of justice. Guidelines on electronic filing (e-filing) and digitalisation of courts; https://rm.coe.int/cepej-2021-15-en-e-filing-guidelines-digitalisation-courts/1680a4cf87) правила, закони та практики, що ґрунтуються на (та/або необхідні для) цифровізації, не повинні мати жодного негативного впливу або ставити під загрозу незалежність судової системи, суддів та адвокатів; для цілей електронного подання: всі судові документи мають оброблятися виключно в електронній формі (як електронні документи) з дотриманням автентичності, цілісності та конфіденційності; кваліфіковані електронні підписи (або еквівалентні послуги) слід застосовувати до певних типів правових актів для забезпечення їх автентичності та цілісності (статті 55-58).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
39. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
40. За таких підстав, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі №300/7062/23 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Кравчук
С.М. Чиркін
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.