Вимога обвинуваченого погасити заборгованість, адресована потерпілому безпосередньо перед спричиненням тілесних ушкоджень, свідчить про наявність особистих мотивів та виключає кваліфікацію дій за ст. 296 КК

Якщо учасники групи осіб за попередньою змовою своїми спільними узгодженими діями однакової інтенсивності без значного розриву у часі спричинили потерпілому різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження, то дії кожного з них кваліфікуються за однією статтею Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за більш небезпечні тілесні ушкодження.

Обставини справи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння в громадському місці, на території кафе, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, спричинили ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також легкі тілесні ушкодження.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого суду ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 засуджено за ч. 1ст. 122, ч. 2 ст.296КК. Апеляційний суд залишив вказаний вирок без зміни.

Позиція ККС: скасовано вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду в частині засудження ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. 2 ст.296КК та закрито кримінальне провадження в цій частині.

Обґрунтування позиції ККС: Щодо відсутності в діях засуджених складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 296 КК.

З рішень, що оскаржуються, вбачається, що під час надання показань всі засуджені та потерпілий підтвердили, що перед їхньою бійкою мала місце розмова щодо неповернення боргу потерпілим. Вказані показання є послідовними та несуперечливими. Судами не було встановлено, що внаслідок конфлікту між потерпілим та засудженими, який хоча і відбувався у громадському місці, було припинено роботу закладу або те, що у конфлікт було втягнуто відвідувачів закладу, знищено майно закладу тощо.

Однак судами встановлено, що мотивом конфлікту між засудженими та потерпілим у цьому кримінальному провадженні стала бесіда про грошовий борг ОСОБА_4 перед ОСОБА_3, з приводу чого останній висловив незадоволення, яке призвело до завдання ударів.

Колегія суддів ККС вважає, що у цьому випадку заподіяння насильства у вигляді спричинення легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень конкретному потерпілому у зв’язку із можливим існуванням боргу хоча й мало місце на території громадського закладу, однак посягало не на громадський порядок чи моральність, а на здоров’я ОСОБА_4.

Щодо притягнення засуджених до кримінальної відповідальності за заподіяння легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Колегія суддів ККС погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст. 122 КК як спричинення потерпілому тілесного ушкодження середньої тяжкості.

Як зазначив у своїй ухвалі апеляційний суд, у потерпілого ОСОБА_4 мали місце численні легкі тілесні ушкодження та одне ушкодження середньої тяжкості, які стали результатом спільних та узгоджених дій усіх засуджених. Кожен із них спричиняв тілесні ушкодження потерпілому, тим самим вносив свій вклад у кінцевий результат, наслідком чого стало отримання останнім низки тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження завдавалися у рамках єдиного часового проміжку без значної різниці в інтенсивності дій кожного із засуджених, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що дії ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були складовою єдиного злочинного задуму, у зв’язку з чим їх неможливо виокремити та піддати окремій кваліфікації.

Колегія суддів дійшла висновку, що послідовне нанесення потерпілому ушкоджень всіма засудженими вказує на спільність вчиненого ними кримінально-караного діяння.

Детальніше з текстом постанови ВС від 16.03.2021 у справі No631/2135/16-к (провадження No 51-100км21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/95682116