Система БПД спричинила значний вплив на розуміння поняття правової послуги.
У першу чергу йдеться про стандартизацію якості надання БПД. Розроблені і затверджені Стандарти якості, що стало неминучим закономірним наслідком розділення отримувача послуги та особи, яка її оплачує.
Стандарти закладають великий позитив, адже створюють сферу відповідальності адвоката та не дають вийти за неї. Втім, можливо, існує
необхідність в їх оновленні, уточненні, зокрема в кримінальному провадженні – у
зв’язку з поширенням спеціального досудового розслідування, роботою в умовах
карантину та повітряних тривог тощо. У цивільних справах з огляду на те, що адвокат є незахищеним від надмірних вимог отримувачів допомоги, варто обговорити перспективу запровадження хоча би частково погодинної оплати (наразі в оплаті доручень закладено погодинний принцип, але слід обмежити запит клієнтів на час адвокатів за межами цих оплачених державою годин).
Також слід регламентувати заборону телефонувати коли завгодно, приходити в
офіс у непогоджений час – встановити обов’язки самого отримувача допомоги.
При формуванні Стандартів та правил їх застосування слід виходити з того, що за
державний кошт можна отримати лише базову, основну, найнеобхіднішу допомогу. Якість має бути забезпечена належна, але не найкраща; а комфорт, увага, зручність – ні. Це тільки за гроші. Особливої уваги заслуговує питання
залучення адвоката до окремої процесуальної дії у кримінальному
провадженні. Це проблема системна, концептуальна. Вона має вирішуватись у
контексті загальної парадигми розвитку засад участі адвоката у кримінальному процесі. Для адвокатів – як з БПД, так і не з БПД – залучення адвоката для окремих процесуальних дій у 80% шкідливе для досягнення завдань кримінального провадження і спричиняє дисбаланс на користь сторони обвинувачення. Тому в інтересах адвокатури є вжити усіх заходів зі зменшення обсягів залучення адвокатів для окремих процесуальних дій.
Не можна обійти проблему вартості послуг адвокатів для держави. Витрати на БПД очевидно є надмірними. Обсяги БПД мають бути істотно скорочені. Вторинна БПД має надаватися виключно адвокатами. Витрати на утримання системи КЦ, РЦ та МЦ мають скорочуватися. Вартість послуг слід пов’язати
з рівнем оплати інших правників – суддів і прокурорів. Навіть у межах наявного
фінансування слід розподілити видатки більш ефективно.
Для об’єктивності слід зазначити, що система БПД однозначно виконує низку позитивних завдань, до яких можуть належати:
- • організація виконання соціального завдання щодо надання правової допомоги незахищеним верствам населення;
- • оплата державою тих послуг адвокатів, що раніше надавалися безоплатно;
- • виконання функції джерела отримання окремими адвокатами стабільного, хоч і незначного доходу.
Разом з тим наявна низка системних проблем. Об’єктивною проблемою є надмірно широке надання БПД. У будь-якій сучасній демократичній державі
надання БПД є винятком, соціальною послугою, котра надається тільки за
наявності обґрунтованої потреби в тому. Держави чітко усвідомлюють, що БПД є
безоплатною тільки для її отримувача. Насправді послуги з БПД оплачуються
платниками податків. І не тільки власне правова допомога, але й весь обсяг
організаційної та адміністративної роботи щодо її надання. БПД фінансується за спільні гроші українців і тому вкрай важливо, щоб обсяги такої БПД були якомога меншими. Розвинуті європейські країни підходять до визначення обсягів надання БПД набагато більш зважено, хоча економічно мають більші
можливості, ніж Україна. Тим більше в умовах війни витрачання коштів на надання БПД має стати ще більш обережним. Окрім прямої шкоди бюджету, надмірне зростання обсягів БПД викривлює структуру надання юридичних послуг, впливає на нормальні відносини в правовій сфері.
Оплата послуг не їх отримувачем, а державою, додає третю сторону у відносини, які мають бути конфіденційними та довірчими, суто двосторонніми. Відповідно держава як особа, що фінансує БПД, встановлює правила її надання, контролює якість послуг, оцінює результат. Така ситуація неминуча, однак вона не повинна перетворюватись на загальне правило. В Україні ж обсяги надання БПД постійно тяжіють до розширення. Надмірне розширення сфери застосування БПД призводить до формування розгалуженої системи органів її адміністрування. При
цьому необхідні функції адміністрування, прийняття звітності, оплати послуг
доповнюються похідними, другорядними та загалом не дуже потрібними – зв’язків з громадськістю, моніторингів, аналізу, підвищення кваліфікації тощо. Поступово система органів БПД розвинулась у розгалужену мережу державних установ, що потребують значного фінансування. Витрати на оплату послуг адвокатів є меншими, ніж витрати на утримання системи БПД.