Визначення дійсної ринкової вартості майна під час проведення виконавчих дій: КГС ВС

Сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчих дій не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, зокрема, визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж та що була зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо вартість майна змінилася.

КГС ВС розглянув справу за скаргою Національного банку України (далі – НБУ) на дії заступника директора Департаменту – начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за позовом НБУ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Станіславська торгова компанія” (далі – ТОВ “Станіславська торгова компанія”) про звернення стягнення на предмет іпотеки і прийняв постанову, в якій зазначив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019, задоволено позовні вимоги НБУ до ТОВ “Станіславська торгова компанія” про звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором. Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження.

03.01.2019 НБУ звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з клопотанням про залучення до участі у виконавчих діях суб`єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для визначення ринкової вартості майна боржника, у задоволенні якого було відмовлено листом від 28.01.2020 з зазначенням,що у державного виконавця відсутні підстави на здійснення дій щодо визначення вартості майна боржника/призначення суб’єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні, враховуючи встановлену вартість такого майна у рішенні суду.

Листом No 622-26-20/20 від 28.01.2020 за підписом Заступника директора Департаменту – начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стягувачу відмовлено задоволенні вищевказаного клопотання та зазначено, що у державного виконавця відсутні підстави на здійснення дій щодо визначення вартості майна боржника/призначення суб’єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні, враховуючи встановлену вартість такого майна у рішенні суду.

У зв’язку із зазначеним НБУ звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії заступника директора Департаменту – начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

ОЦІНКА СУДУ

Порядок та особливості реалізації предмета іпотеки, на який звернуто стягнення за рішенням суду, в межах процедури виконавчого провадження визначаються Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до статті 57 Закону України “Про виконавче провадження” визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Для проведення оцінки за регульованими цінами,оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

КГС ВС погодився з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про те, що положеннями чинного законодавства передбачено обов’язкове погодження сторонами вартості майна боржника на стадії виконавчого провадження,а у випадку недосягнення ними згоди – визначення його вартості залученим суб’єктом оціночної діяльності.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того факту, що сторони узгодили початкову ціну продажу майна боржника або взагалі намагались погодити його вартість.

При цьому від моменту складення звіту який наявний у матеріалах справи, минуло 1,5 роки, що дозволяє припустити можливу зміну вартості майна божника за цей період.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України “Про виконавче провадження” сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

При цьому згідно з частиною першою статті 20 цього Закону для проведення оцінки майна виконавець виносить постанову про залучення суб’єктів оціночної діяльності – суб’єктів господарювання.

Таким чином, зі змісту вищенаведених норм чинного законодавства убачається, що сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчих дій не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж та що була зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо така вартість майна змінилася.

Більше того, можливість визначення вартості майна боржника під час проведення виконавчих дій на стадії його оцінки, у тому числі у разі не зазначення вартості такого майна у резолютивній частині рішення суду, передбачена положеннями Закону України “Про виконавче провадження”.

Враховуючи викладене, КГС ВС зазначив, що висновки господарських судів попередніх інстанцій про неправомірну бездіяльність державного виконавця у зв’язку з безпідставною відмовою у задоволенні клопотання НБУ щодо залучення суб’єкта оціночної діяльності для визначення дійсної ринкової вартості майна боржника, на яке звернуто стягнення за рішенням суду, є законними і обґрунтованими та залишив без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 15.10.2020 у справі No910/11366/17 можна ознайомитись за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/92256459.